АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11-а-349/10

Категорія: ст.286 ч.2 КК України Головуючий у суді І інстанції Могильний О.П.

Доповідач у суді ІІ інстанції Олексієнко І. С.

          "27" квітня 2010 р.. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,

суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

за участю прокурора: Замороза О.Р.,

потерпілої: ОСОБА_3,

представника потерпілої: ОСОБА_4,

захисника-адвоката: ОСОБА_5,

обвинуваченої: ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2010 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта вища, приватного підприємця, раніше не судимої,

за ст.286 ч.2 КК України, направлено прокурору Кіровоградської області для організації та проведення додаткового розслідування.

ВСТАНОВИЛА

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції зазначив, що потерпілою стороною заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв’язку із відмовою прокурора змінити обвинувачення, а саме внести до обвинувачення кваліфікуючу ознаку „що спричинили смерть потерпілого”, оскільки дані обставини підтверджені висновком комісійної судово-медичної експертизи № 185 від 12.06.2009 року. Стороною захисту та підсудною клопотання підтримано в частині направлення справи на додаткове розслідування та навпаки зазначено, що саме не однозначне тлумачення факту причинного зв'язку між смертю потерпілого та ДТП, виходячи із довідки лікаря та висновків експертиз, є підставою для цього, а оскільки для встановлення даних обставин необхідно провести слідчі дії по ексгумації потерпілого для проведення судово-медичного дослідження, суд позбавлений можливості усунути дані недоліки в суді. Обвинувачення по справі пред'явлене виходячи із обставин, які були встановлені на той час в ході досудового слідства, тобто виходячи із заподіяння в результаті ДТП потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Однак, на час розгляду справи в суді потерпілий ОСОБА_7 помер. Відповідно до довідки, виданої дільничним лікарем причиною смерті зазначено наслідки травми отриманої в ДТП. Враховуючи, що підсудна та її захисник не погодились із даним висновком, судом було призначено та проведено комісійну судово-медичну експертизу, однак її висновок не є прямим, а викладений з припущенням, та зокрема зазначено, що повний і належний висновок та причинний зв'язок між ДТП і смертю потерпілого можливо встановити тільки після судово-медичного дослідження трупу покійного ОСОБА_8 Враховуючи, що саме від цього залежить визначення тяжкості спричинених тілесних ушкоджень потерпілому, а отже і кваліфікація злочину, а також зважаючи, що для цього необхідно провести ряд слідчих дій, які не входять до компетенції суду, справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

          В апеляції на постанову суду першої інстанції прокурор просить її скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду про неможливість усунення під час судового слідства неповноти, яку допущено на стадії досудового слідства є передчасними, оскільки судом не використано можливості надані ст.315-1 КПК України, яка дозволяє усунути, в рамках судового слідства, всі порушення зазначені судом.  

          Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які підтримали апеляцію прокурора, захисника-адвоката ОСОБА_5 та обвинувачену ОСОБА_6, які висловились про залишення постанови без зміни, думку прокурора, який підтримав власну апеляцію та просив скасувати постанову суду першої інстанції, а справу повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції – скасувати, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.16-1 ч.2,3 КПК України при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу, державне обвинувачення в суді здійснює прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник.

Згідно ст.276 ч.1,2 КПК України коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя – постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора, а у тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування.

          Як вбачається з матеріалів справи потерпілою заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв’язку із відмовою прокурора змінити обвинувачення, а саме внести кваліфікуючу ознаку „що спричинили смерть потерпілого”, яке судом фактично задоволено. Проте, під час апеляційного розгляду, виходячи з пояснень потерпілої та її представника,  підсудної та її захисника-адвоката, колегією суддів з’ясовано, що потерпіла в суді першої інстанції відмовилась від заявленого клопотання під час його розгляду, що позбавляло суд можливості направляти справу на додаткове розслідування.

          Крім того, повертаючи справу на додаткове розслідування суд повинен був вказати у постанові в чому саме полягає неповнота та однобічність досудового слідства,  чому її не можна усунути в судовому засіданні, які суперечності містять зібрані по справі докази, після чого викласти конкретний перелік обставин, які підлягають з’ясуванню, слідчих і оперативно-розшукових дій необхідних для їх встановлення. Однак, викладене не було зроблено, що свідчить про відсутність належного обґрунтування прийнятого рішення.

Враховуючи, що потерпіла та її представник під час апеляційного розгляду підтримали апеляцію прокурора та вказали, що вони дійсно відмовились від клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, що свідчить про порушення кримінально-процесуального закону судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції – скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суд повинен всебічно та повно оцінити наявні в матеріалах справи докази та прийняти обґрунтоване рішення.

В порядку ст. 33 КПК України дана кримінальна справи підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда, тому необхідно  направити  справу на новий судовий розгляд до  вищезазначеного суду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд, оскільки колегія суддів підстав для її зміни не вбачає.

Керуючись ст.362, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи – задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2010 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст.286 ч.2 КК України направлено прокурору Кіровоградської області для організації та проведення додаткового розслідування – скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

          Міру запобіжного заходу  ОСОБА_6 залишити  підписку про невиїзд.

Головуючий суддя:/Ю. С. Медведенко/

Судді:/І.С. Олексієнко/

/А.І. Кадегроб/