АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22- 573  2010 року                                   Головуючий у 1-й інстанції  Іванова Л.А. категорія - 52                                                         Доповідач  Кіселик С.А

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И    

28  квітня  2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А, Суржик М.М.

при секретарі  Демешко Л.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ВАТ «Сведбанк» на рішення Ленінського  районного  суду  міста  Кіровограда від  09 грудня  2009 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В червні  2008 року  ОСОБА_2   звернувся  до суду із позовом  до ВАТ «Сведбанк»  про  визнання  недійсним  звільнення, поновлення  на роботі  та  стягнення  середнього  заробітку  за  вимушений  прогул.

Просив  суд,  після  уточнення  своїх  вимог,  скасувати  наказ  № 869  від  03  грудня  2007 року  виданий  головою правляння АКБ «ТАС-Комерцбанк»  про  притягнення  ОСОБА_2  до  дисциплінарної  відповідальності  у  вигляді  догани. Скасувати  наказ № 739-к від 29  квітня 2008 року  виданий в.о. голови  правління  ВАТ «Сведбанк»   про  звільнення  ОСОБА_2 30  квітня  2008  року  з  посади  начальника  адміністративно – господарського  відділу  Кіровоградського  регіонального  департаменту  ВАТ «Сведбанк»  за  систематичне  невиконання  без  поважних  причин  службових  обов’язків  та  поновити його  на  роботі  з 30  квітня  2008 року  і  стягнути  з  відповідача на  користь  позивача  заробітну  плату  за  вимушений  прогул  з  30  квітня 2008 року  по  день  поновлення  на  роботі.  

Свої  вимоги  позивач  мотивує  тим, що  до  29  квітня 2008 року  він  працював  у  Кіровоградському  відділенні Кіровоградського регіонального  департаменту ВАТ Сведбанк»  та  був  звільнений з  займаної  посади  відповідно до наказу  в.о. Голови Правління  ВАТ «Сведбанк» № 739-к від 29 квітня 2008 року  за  системне невиконання  без  поважних  причин  службових  обов’язків  по п.3 ст. 40 КЗпП  України.  Вважає  це  звільнення  незаконним, а  вказане  в преамбулі  наказу  знеструмлення  Кіровоградського  відділення  ВАТ «Сведбанк», за  адресою  м. Кіровоград, вул.. Преображенська, 17/65 таким, що відбулося  не внаслідок  невиконання  ним  доручення  по  укладанню  договору  про  постачання  електроенергії  з  ВАТ «Кіровоградобленерго»,  а  завдяки  діям  директора  Кіровоградського  відділення – керуючого  регіональним  департаментом ВАТ «Сведбанк»  ОСОБА_3, який  навмисно  ігнорував  всі  звернення  позивача та  створював  умови  за  яких  виконання  позивачем  своїх  службових обов’язків  ускладнювалося.

Крім  того  позивач  вважає,  що  наказ  голови  правління  АКБ «ТАС Комерцбанк» № 869  від  03 грудня 2007 року  про  застосування  до нього  дисциплінарного  стягнення – догани  є  незаконним,  оскільки  позивач  зробив  все  можливе  для  переукладання  договору  про  спільне  використання  технологічних  мереж  основного  споживача  та  користувача  електричною  енергією  між  основним  споживачем  ТОВ «Алма-Трейд»  та  субспоживачем  ВАТ  «Сведбанк».

Рішенням  Ленінського  районного суду   міста  Кіровограда     від  9 грудня  2009 року    позов  задоволено  частково. Визнано  незаконним  та  скасовано  наказ № 739-к  в.о. Голови  правління  «Сведбанк»  Гладкого В.А.  від  29  квітня  2008 року  та  поновлено  ОСОБА_2  на  роботі  на  посаді  начальника  адміністративно – господарського  відділу  Кіровоградського  відділення – Кіровоградського  регіонального департаменту  ВАТ «Сведбанк»  з  30  квітня  2008 року.  Стягнуто  з  ВАТ  «Сведбанк»  на  користь  ОСОБА_2  середній  заробіток  за  час  вимушеного  прогулу  в розмірі  22 266 грн. 90 коп.  В  задоволенні  позову  про  скасування  наказу №869  Голови  правління АКБ «ТАС-Комерцбанк»  від 03.12.2007 року «Про  застосування  дисциплінарного  стягнення  до  начальника  адміністративно-господарського  відділу  Кіровоградського  відділення  АКБ «ТАС-Комерцбанк»  відмовлено.  Стягнуто  з  ВАТ «Сведбанк  на  користь  держави  судовий  збір  в  розмірі  51 грн.  та  витрати  на  інформаційно  технічне  забезпечення  в  сумі  37  грн.  Рішення  в  частині  поновлення  на  роботі  допущено  до  негайного  виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач  просить  його  скасувати  та  постановити  нове, яким  в  позові  відмовити.

В скарзі апелянт зазначив, що  рішення постановлене  без  врахування  всіх  обставин  справи,  при  неповному  дослідженні доказів.

Зокрема, суд  не  звернув  увагу,  що  позивачем  пропущено  місячний   строк  на  звернення  до  суду.  Твердження  позивача, які  наведені  в позовній  заяві  і  застосовані  судом  в  своєму  рішенні  є  недоведеними.  Судом  не  взято  до  уваги,  що  знеструмлення  КВ ВАТ  «Сведбанк»  відбулося  з  вини  позивача,  через  безвідповідальне  ставлення  ОСОБА_2  до  своїх  обов’язків, а  також  нерозуміння  ОСОБА_2  механізму  та  порядку  укладення  договорів. Апелянт  наголошує,  що  суд  не  звернув  увагу  на  відсутності  у  позивача  відповідних  знань  та  некомпетентності  у  підготовці  документів  для  укладення  угоди  про  постачання  електроенергії,  що  в  свою  чергу  свідчить  про  його  низький  кваліфікаційний  рівень  і  ставить  під  сумнів  відповідність ОСОБА_2 займаній  посаді. Крім  того  апелянт  вважає,  що  суд  безпідставно  не  взяв  до  уваги,  що  крім  проблем  з  електропостачанням  спричинених  бездіяльністю ОСОБА_2,  існували  й  інші  проблеми,  а саме  позивач  не  усунув  порушення  вимог  пожежної  безпеки, які  були  виявлені  під  час  перевірки  регіональної  служби  охорони  пам’яток  містобудування  та  архітектури  облдержадміністрації,  хоча  відповідні  розпорядження  директора  на  усунення  таких  порушень  він  отримував.  Не  погоджується  апелянт  і  з  висновком  суду  про  відсутність  системності  порушень  та  не  врахував  наявність  наказу  № 869  Голови  правління АКБ «ТАС-Комерцбанк»  від 03.12.2007 року «Про  застосування  дисциплінарного  стягнення  до  начальника  адміністративно-господарського  відділу  Кіровоградського  відділення  АКБ «ТАС-Комерцбанк».  

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає  частковому  задоволенню  із  наступних  підстав.

 В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення  у  цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Натомість,  висновок  про  задоволення   позову   щодо  поновлення  ОСОБА_2  на  роботі  у  зв’язку  із  відсутністю  систематичності  невиконання  ним  своїх  службових  обов’язків,  судом  зроблено  без  належної  оцінки  наданих  сторонами  доказів  та  с порушенням  норм  матеріального  права.

Згідно   пункту 3 частини 1  статті 40 КЗпП  України  трудовий  договір, укладений  на  невизначений  строк,  а  також  строковий  трудовий  договір  до  закінчення  строку  його  чинності  можуть  бути  розірвані  власником  або  уповноваженим  ним  органом  лише  у  випадку  системного  невиконання  працівником  без  поважних  причин  обов’язків,  покладених  на  нього  трудовим  договором  або  правилами  внутрішнього  трудового  розпорядку,  якщо  до  працівника  раніше  застосовувалися  заходи  дисциплінарного  чи  громадського  стягнення.

Відповідно  до  рішення,  яке  оскаржується, суд  першої  інстанції  відмовив  позивачу  у задоволені  його  вимоги  про  скасування  наказу  № 869  Голови  правління АКБ «ТАС-Комерцбанк»  від 03.12.2007 року «Про  застосування  дисциплінарного  стягнення  до  начальника  адміністративно-господарського  відділу  Кіровоградського  відділення  АКБ «ТАС-Комерцбанк».

З  таким  висновком  суду  першої  інстанції  колегія  суддів  погоджується  і  вважає,  що  в  цій  частині  рішення  скасуванню  не  підлягає.

А  отже, враховуючи  вищевикладене,  суд  першої  інстанції  безпідставно  визнав  цей  наказ  таким,  що  не  може  створювати, в подальшому,  систему  невиконання  працівником  службових  обов’язків, результатом  чого  може  бути  звільнення  цього  працівника  з  роботи.  

Із  такою  підставою  задоволення  позовних  вимог  позивача  колегія  суддів  погодитися  не  може.

Колегією  суддів  встановлено,  що  відносно  позивача,  згідно  наказу  № 869  Голови  правління АКБ «ТАС-Комерцбанк»  від 03.12.2007 року «Про  застосування  дисциплінарного  стягнення  до  начальника  адміністративно-господарського  відділу  Кіровоградського  відділення  АКБ «ТАС-Комерцбанк»,  накладено  дисциплінарне  стягнення  у  вигляді  догани.  Даний  наказ  є  чинним  і  скасуванню  не  підлягає. А  отже  цей  наказ  може створювати систему  невиконання  працівником  службових  обов’язків, результатом  чого  може  бути  звільнення  цього  працівника  з  роботи.

В  той  же  час  на  підставі  всебічного  аналізу  наданих  суду  доказів,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  позов  в  частині  поновлення  на  роботі  та  стягнення  заробітної  плати  за  час  вимушеного  прогулу  підлягає  задоволенню  із  наступних  підстав.

Як  зазначено  вище,  для  звільнення  позивача  по п.3 ч.1 ст.40 КЗпП  України,  з його  боку  має  бути  систематичне  невиконання  обов’язків  покладених  на  нього  трудовим  договором  або  правилами  внутрішнього  трудового  розпорядку. При  цьому   таке  невиконання  повинно  бути  обумовлено  відсутністю  поважних  причин.

Із  пояснень  представника АТ  «Сведбанк»  та  доводів  апеляційної  скарги  вбачається,  що  неналежне  виконання  позивачем  розпорядження  № 2  від  24  січня  2008 року  щодо  доручення  ОСОБА_2 до 15 лютого 2008 року переукласти( у  разі  відсутності – укласти  нові)  договори  з  відповідними  комунальними  службами  на  водо-, електро-, газопостачання  та  водовідведення  для  забезпечення  безперервної  роботи  Кіровоградського  відділення, Кіровоградського  відділення  №2, Кіровоградського  відділення  №3, Олександрійського  відділення  ВАТ «Сведбанк»  обумовлено  не  нехтуванням  покладеними  на  нього  обов’язками,  а  недостатністю  освітнього  рівня  та  знань  для  розуміння  та  вирішення  ситуації,  що  склалася  із  переукладанням  договорів ( а.с. 259),  не   розумінням    механізму  та  порядку  їх укладення.  

Апелянт  наголошує  на  відсутності  у  позивача  відповідних  знань  та його некомпетентності  у  підготовці  документів  для  укладення  угоди  про  постачання  електроенергії,  що  в  свою  чергу  свідчить  про  його  низький  кваліфікаційний  рівень  і  ставить  під  сумнів  відповідність ОСОБА_2 займаній  посаді  (а.с. 260).

За  таких  умов,  колегія  суддів  вважає,  що  звільнення  позивача  по п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП  не  відповідає  положенням  даної  статті,  а  саме  тому  положенню   яким  обумовлено  необхідну  наявність безпричинного невиконання позивачем обов’язків  покладених  на  нього  трудовим  договором  або  правилами  внутрішнього  трудового  розпорядку.

Як  вбачається  із  вищевикладеного  невиконання  ОСОБА_2  розпорядження  щодо  укладання  договорів  обумовлено  його  некомпетентністю  у  цьому  питанні.

Законом  передбачено  розірвання  трудового  договору  у  виявленні  невідповідності  працівника  займаній  посаді  або  виконуваній  роботі  внаслідок  недостатньої  кваліфікації  або  стану  здоров’я, які  перешкоджають  продовженню  даної  роботи,  однак  таке  розірвання  відбувається  не  за  п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП,  а  за п.2 ч.1 ст. 40  КЗпП України.

Крім  того  згідно  ч.3 ст. 149  КЗпП  України при  обранні виду  стягнення  власник  або  уповноважений  ним  орган  повинен  врахувати  ступінь  тяжкості  вчиненого  проступку    і  заподіяну  ним  шкоду.  

Із  наказу  В.о.  Голови  Правління  ВАТ «Сведбанк»  № 739-к  від  29  квітня  2008 року  вбачається,  що  ОСОБА_2, який  раніше  притягувався  до  дисциплінарної  відповідальності,  звільнено  з  посади  начальника адміністративно – господарського  відділу  Кіровоградського  відділення – Кіровоградського  регіонального  департаменту  ВАТ «Сведбанк»  30  квітня  2008 року  за  систематичне  невиконання  без  поважних  причин  службових  обов’язків.

Як  причину  звільнення в  наказі  зазначено,  що  ОСОБА_2  не виконано  доручення  керуючого  Кіровоградським  регіональним  департаментом  ВАТ  «Сведбанк»  щодо  переукладання  договорів  із  комунальними  службами  міста  Кіровограда  і  що  у  зв’язку із не укладанням  договору  про  постачання  електричної  енергії  з  ВАТ  «Кіровоградобленерго»,  26.03.2008  року  відбулося  знеструмлення  Кіровоградського  відділення  ВАТ  «Сведбанк»  за  адресою м. Кіровоград, вул.. Преображенська, 17/65.

Однак  зазначені  в  наказі  відомості  щодо  знеструмлення  Кіровоградського  відділення  ВАТ  «Сведбанк»  за  адресою м. Кіровоград, вул.. Преображенська, 17/65,  не  відповідають  дійсності.  Так  відповідно  до  наданої  до  суду  апеляційної  інстанції  довідки  підписаної  заступником  начальника  КМ РЕМ ВАТ «Кіровоградобленерго»  по  енергозбуту,  відключень  електроенергії  за  адресою м. Кіровоград, вул. Преображенська, 17/65, 26  березня  2008  року  не  відбувалося.

А  отже,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  наказ  про  звільнення,  ґрунтується  на недостовірній  інформації  і  звільнення  позивача  проведено  за  відсутності  зазначеної  в наказі  шкоди  Банку  з  боку  позивача.

Таким  чином  вимога  позивача  про  поновлення  його  на роботі  підлягає  задоволенню.

Задоволенню  підлягає  і вимога  про  стягнення  із  відповідача  середнього  заробітку  за  час  вимушеного  прогулу.

Висновок  колегії  суддів  ґрунтується  на  положеннях  ст.  235  КЗпП  України.

При  нарахуванні  суми  яка  підлягає  стягненню  колегія  суддів  керується   положеннями  Постанови  Кабінету  Міністрів  України  «Про  затвердження  Порядку  обчислення  середньої  заробітної  плати»  від 08.02.1995  року  № 100.

Згідно  з  довідкою  ПАТ «Сведбанк»  від 03.12.2009  року  № 4041  середньоденна  заробітна  плата  за  два  останні  місяці  складає   85  грн. 97 коп.  Час  вимушеного  прогулу  дорівнює  499  дням.  А  отже  стягненню  підлягає  (87.97 грн. х 499 дн.)  42899 грн. 03  коп.

Колегія  суддів  не  погоджується  із  доводами   апелянта,  що  суд  не  звернув  увагу  на  те, що  існували  й  інші  проблеми  в  роботі  ОСОБА_2,  а саме  позивач  не  усунув  порушення  вимог  пожежної  безпеки, які  були  виявлені  під  час  перевірки  регіональної  служби  охорони  пам’яток  містобудування  та  архітектури  облдержадміністрації,  хоча  відповідні  розпорядження  директора  на  усунення  таких  порушень  він  отримував  і  що  позивач  при  подачі  позову  пропустив  строк  звернення  до  суду  за  вирішенням  трудового  спору.

Згідно  частини 1  статті  233  КЗпП  України  працівник  може  звернутися  з  заявою  про  вирішення  трудового  спору  безпосередньо  до  суду,  у справах  про  звільнення – в  місячний  строк  з  дня  вручення  копії  наказу  про  звільнення  або  з дня  видачі  трудової  книжки.

   Згідно Акту   від  30  квітня  2008 року  про  відмову  ознайомлення  з  наказом   №739-к від 29  квітня 2008 року (а.с. 180),  ОСОБА_2  знайомитися  із  наказом  про  його  звільнення  відмовився.  Дані  щодо  дати  отримання  звільненим  копії  наказу  про  його  звільнення,  крім  зазначення  про  це  в  вищезгаданому  акті  в  справі  відсутні. Вручення  комісією наказу  про  звільнення  позивач  заперечує.

Трудову  книжку,  згідно  до  акту  про  передачу  трудової  книжки  від  05 травня  2008  року (а.с. 222),  ОСОБА_2  отримав  05 травня  2008  року.   З  датою  отримання  ним  трудової  книжки,   зазначеною  в  акті,  позивач  погоджується.

У  зв’язку  із  вищевикладеним  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  початком  строку  звернення  позивача  до  суду  за  вирішенням  трудового  спору  є 5 травня  2008  року. А  отже   місячний  строк  позивачем  не  пропущено.

Що  стосується доводів  відповідача  щодо  не усунення  ОСОБА_2 порушення  вимог  пожежної  безпеки, які  були  виявлені  під  час  перевірки  регіональної  служби  охорони  пам’яток  містобудування  та  архітектури  облдержадміністрації,  хоча  відповідні  розпорядження  директора  на  усунення  таких  порушень  він  отримував,  то  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  згідно  до  Наказу  № 739-к  від  29  квітня  2008 року  причиною  звільнення  було  невиконання  позивачем  доручення саме щодо  переукладання  договорів  із  комунальними  службами  міста  Кіровограда  і  у  зв’язку  із  цим знеструмлення  Кіровоградського  відділення  ВАТ  «Сведбанк»  за  адресою м. Кіровоград, вул.. Преображенська, 17/65.  Вказівок  на  інші  будь  які  конкретні  невиконання  своїх  обов’язків  позивачем,  Наказ  № 739-к від № 739-к від 29  квітня 2008 року 29  квітня 2008 року не  містить.  

На підставі п.3 ч.1 ст.40,  ст. 149, 233 КЗпП України та керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

Апеляційну  скаргу  АТ «Сведбанк» (публічне)  задовольнити частково.

Рішення   Ленінського районного суду  міста Кіровограда  від  09  грудня 2009 року,  в  частині   поновлення  ОСОБА_2  на  роботі  та  стягнення  з  ВАТ  «Сведбанк»    середнього  заробітку  за  вимушений  прогул  скасувати  та  ухвалити  в цій  частині  нове  рішення.

Позов  ОСОБА_2  до  АТ  «Сведбанк» (публічне)  про  визнання  недійсним  звільнення,  поновлення  на  роботі  та  оплати  компенсації  за  час  вимушеного  прогулу  задовольнити  частково.

Поновити  ОСОБА_2  на  роботі  начальника  адміністративно – господарського  відділу  Кіровоградського  відділення – Кіровоградського  регіонального  департаменту  АТ  «Сведбанк» (публічне)  з  30  квітня  2008 року.

Стягнути  з АТ «Сведбанк» (публічне)  на  користь  ОСОБА_2  середній  заробіток  за  час  вимушеного  прогулу  в сумі 42899 грн. 03  коп.,  без  врахування  обов’язкових  платежів.

В  іншій  частині  рішення  залишити  без  змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: