Справа №22ц-3102 Головуючий у 1 інстанції – Івашура В.О.
Категорія – 27 Доповідач - Санікова О.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Степаненко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційній скарзі Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 лютого 2010 року за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та надання дозволу на самостійну реалізацію предмета іпотеки для погашення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ВАТ комерційний банк «Надра» просить скасувати ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 лютого 2010 року, якою позовна заява ВАТ комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та надання дозволу на самостійну реалізацію предмета іпотеки для погашення заборгованості повернута позивачу для звернення до належного суду, - та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги ВАТ комерційний банк «Надра» посилається на порушення норм процесуального права при визначенні підсудності і, зокрема на те, що судом не враховано, що суть позовних вимог Банку полягає у наданні дозволу на самостійну реалізацію предмета іпотеки, а саме квартири №69 у будинку №29 по пр.. Мира у Ворошиловському районі м. Донецька, тобто у даному випадку має місце спір з приводу нерухомого майна, тому на підставі ч.1 ст. 114 ЦПК України даний позов повинен розглядатися судом за місцем знаходження нерухомого майна.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ВАТ комерційний банк «Надра» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду не заперечував проти доводів апеляційної скарги. Відповідачка ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 312 ч.1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ВАТ комерційний банк «Надра» суддя виходив з того, що справа не підсудна Ворошиловському районному суду м. Донецька, оскільки пунктом 7.2 кредитного договору всі спори між сторонами передаються на розгляд суду за місцем знаходження банку у районний суд м. Києва.
Проте такі висновки є неправильними.
Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Проте статтею 114 ЦПК України врегульована виключна підсудність. Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як роз’яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 письмовий договір сторін про визначення територіальної підсудності справи (стаття 112 ЦПК), крім справ, для яких встановлено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК України), може бути укладений лише до вирішення питання про відкриття провадження у справі та є обов’язковим не тільки для сторін, які в односторонньому порядку не можуть від нього відмовитись чи змінити, але й для суду.
Як вбачається з матеріалів справи ВАТ комерційний банк «Надра» звернулося з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посилаючись на те, що 12 червня 2008 року між ВАТ комерційний банк «Надра» і ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно якого останньому був наданий кредит для придбання у власність нерухомого майна в розмірі 142326.71 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14,99 відсотків річних. Для забезпечення виконання боржником власних зобов’язань за кредитним договором між Банком та боржником був укладений договір іпотеки, за яким боржник передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: квартиру №69, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 58,6 кв.м, житловою 43,5 кв.м у будинку №29 по пр.. Мира в м. Донецьку. З метою забезпечення виконання боржником зобов’язання за кредитним договором між Банком і ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого остання несе солідарну відповідальність перед банком за неналежне виконання умов кредитного договору. Своєчасно зобов’язання боржником за кредитним договором не виконані, станом на 18 січня 2010 року заборгованість по сплаті кредиту складає 141116.71 доларів США, заборгованість по відсотках – 28236.65 доларів США. Згідно п. 5.1 договору іпотеки Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання за кредитним договором в цілому або в тій чи іншій його частині, а саме в разі порушення строків сплати мінімально необхідних платежів. ВАТ комерційний банк «Надра» просив звернути стягнення на квартиру №69 у будинку №29 по пр.. Мира в м. Донецьку.
Таким чином, позовні вимоги заявлені з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у Ворошиловському районі м. Донецька, тому ВАТ комерційний банк «Надра» підставно звернулося з позовом до Ворошиловського районного суду м. Донецька.
Посилання суду першої інстанції на п. 7.2 кредитного договору є безпідставним, оскільки відповідно до зазначеного пункту договірна підсудність встановлена для врегулювання спірних питань саме за кредитним договором, а в даному випадку позов пред’явлений, виходячи з положень договору іпотеки, з приводу звернення стягнення на нерухоме майно, а для звернення з даним позовом встановлена виключна підсудність.
Таким чином ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2, 312 ч.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити.
Ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 лютого 2010 року скасувати. Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.
Судді: