Справа №11-а-345 2010 рік Головуючий у суді 1-ої інстанції- Загреба І.В.
Категорія – ч.1 ст.121 КК України Доповідач – у суді 2-ої інстанції Борщ В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Бевза Ю.Л.
Суддів: Бабіча О.П., Борща В.С.
З участю прокурора: Сагайдака І.М.
Засудженого: ОСОБА_2
Адвоката: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-лї інстанції на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кірове
Оріхівського району Запорізької області, українець, громадянин України, освіта середня
спеціальна, не одружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1
раніше судимий: 09.08.1978 року Оріхівським райсудом Запорізької області за ст. 81 ч. 2 КК України ( в редакції 1961 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.11.1980 року по відбуттю строку покарання;
23.11.1981 року Комунарським райсудом Запорізької області за ст. ст. 141 ч.2, 188-1 ч. 1, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, звільнений 28.08.1984 року по відбуттю строку покарання;
20.09.1985 року Комунарським райсудом Запорізької області за ст. ст. 141 ч.2, 188-1 ч. 1, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 15.12.1989 року по відбуттю покарання;
23.03.1992 року Шевченківським райсудом м. Запоріжжя за ст. 140 ч. 3 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 22.08.1997 року на підставі Закону України « Про амністію»;
24.09.2003 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. ст. 185 ч. 2, 357 ч.1, 357 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24.03.2007 року по відбуттю покарання,
засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Суд визнав винним ОСОБА_2 в тім, що він 18.10.2007 р. в 22. 00 год. знаходячись в квартирі за адресою АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після спільного розпиття спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після бійки, зайшовши до ванної кімнати та оговтавшись, з метою умисного спричинення тяжкого тілесною ушкодження, забіг до кухні, де схопив кухонний ніж, яким наніс ОСОБА_4 чотири удари в область лівої половини грудної клітини, чим спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 387 від 17.12.2007 року тілесні ушкодження у вигляді: рани в проекції лівої реберної дути 6-8 ребер по середньо-ключичній лінії проникаюча в плевральну порожнину з пошкодженням діафрагми, передсерцевої клітковини з розсіченням міжреберної артерії, рани передньої стінки шлунку, лівосторонього гемопневмоторакса, кровотечі в черевну порожнину, які виникли від дії предмета маючого колюче-ріжучі властивості та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні в момент спричинення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння .
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок і призначити йому більш м»яке покарання. Перекваліфікувати його дії на самозахист від групи осіб озброєних молотком вагою 400 гр., а також звільнити його від кримінальної відповідальності, так як він діяв у стані сильного душевного хвилювання. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані лише показами потерпілого та свідків, які не підтверджуються другими доказами по справі. При нападі на нього йому гумовим молотком були нанесені слідуючи тілесні ушкодження: закрита черепно – мозкова травма, струс головного мозку ,забійна рана голови. Короткочасна утрата свідомості. Інфекційні рани волосистої частини голови, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і він захищав своє життя та здоров’я взявши ніж і наніс їм лише один удар відмахуючись від нападників. Звідки взялись ще три удари, яких не було, не з’ясовано. При проведенні досудового слідства порушено його право на захист: при винесенні постанов про призначення експертиз порушені вимоги ст.197 КПК України, а тому експертизи не можуть бути доказами по справі. По справі не проведені очні ставки з потерпілими та свідками. Слідчий не виконав вимоги ст.ст.172,194, 44 КПК України, а також ст.76 КПК України при призначенні йому експертизи - не проведена томографія, відсутні довідки нейрохірурга та чергового лікаря. Прокурор приймав ший участь у розгляді справи порушив усі вимоги законодавства. Це вийшло тому, що досудове слідство від слідчий Могильний О.О., який є сином голови Кіровського районного суду.
Прокурор в зміненій апеляції просив вирок змінити виключивши в описовій частині з обвинувачення засудженого нанесення 3 ударів ножем потерпілому, вказавши, що засуджений наніс ножем один удар потерпілому. В решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав змінену апеляцію думку засудженого, який підтримав свою апеляцію, думку адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляцію засудженого, вивчивши доводи апеляцій та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора підлягає задоволенню повністю, а апеляція засудженого підлягає задоволенню частково.
Винність ОСОБА_2 в скоєні злочину підтверджується доказами добутими досудовим слідством та перевіреними у судовому засіданні: показами потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколами огляду місця події від 18.10.2007 року та 28.10.2007 року (а.с.7-10,11 т.1), протоколом медичного огляду від 19.10.2007 року, згідно якого у ОСОБА_2 стан сп’яніння внаслідок вживання алкоголю (а.с.25 т.1), висновком судово – медичної експертизи № 387 від 17.12.2007 року згідно якого у потерпілого ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани в проекції лівої реберної дуги 6-8 ребер по середньо – ключичній лінії проникаючої в плевральну порожнину з пошкодженням діафрагми, передсерцевої клітковини з розсіченням міжреберної артерії, рани передньої стінки шлунку, лівостороннього гемопневмоторакса, кровотечі в черевну порожнину, які виникли від дії предмета маючого колюче – ріжучі властивості та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні в момент спричинення. Могли утворитись від дії предмета маючого колюче – ріжучі властивості, могли бути заподіяні і ножем (т.1 а.с.128-130).
Потерпілий і свідки(старший брат, мати і молодший брат) на протязі досудового слідства і в судовому засіданні пояснювали, що після вживання спиртних напоїв засуджений (співмешканець матері) двічі голосно включав радіо і після зауважень зі сторони молодшого брата та пред’явлення йому молодшим братом документів на квартиру, згідно яких він тут був не прописаний та не мав права власності (було сказано, що він тут ніхто) пригласив молодшого брата в кімнату побалакати. В сварку вмішалась мати братів (співмешканка засудженого), яка заспокоювала засудженого. Той штовхав її, почав бити молодшого брата. В цей час потерпілий ( старший брат), яки лягав спати в другій кімнаті, вийшов з кімнати з гумовим молотком, та зайшовши в кімнату, побачивши, що засуджений намагається бити рідних наніс кілька ударів молотком по голові засудженому і він заспокоївся. Засудженому надали медичну допомогу і він пішов митись у ванну. Через 15 хвилин зайшов у кухню, взяв ніж та пішов до зали де збирався спати потерпілий. Молодший брат ззаду схопив засудженого, але той вирвався та наніс удар ножем потерпілому, який вийшов назустріч засудженому. Потерпілий, ще кілька разів вдарив молотком по голові засудженого і впав. Після цього була викликана міліція та швидка допомога.
Засуджений на досудовому слідстві і в судовому засіданні частково змінюючи свої покази вказував, що його били брати і він забігши на кухню схопив ножа і захищався ним. В поясненні від 19.10.2007 року (а.с.33) вказував, що брати зазвали його в спальню, де хтось вдарив його по голові і коли він впав били. Хто бив він не знає, як він вирвався, як зайшов на кухню, як взяв ніж, як наніс удар не пам’ятає. Пам’ятає, як в квартиру зайшли робітники міліції.
При допиті в якості підозрюваного 22.10.2007 року (а.с.40-42) показав, що коли його побили в кімнаті він казав братам, що не дасть в ображати ОСОБА_8 ( мати братів). Його знов побили, а потім надали медичну допомогу та повели до ванної, він вирвався забіг на кухню взяв ніж та пішов на них з ножем, думаючи, що це їх зупинить. Чи він вдарив потерпілого ножем, чи потерпілий сам наштрикнувся на ніж він не пам’ятає.
Таким чином, засуджений змінював свої покази і з кожним разом пам’ятав краще все, що йде на його думку на користь йому, а потерпілий і свідки давали послідовні покази і підстави для наговору їх на засудженого відсутні.
Покази потерпілого і свідків, крім того, відповідають фактичним обставинам справи: надання медичної допомоги засудженому, нанесення ножем удару не на кухні, що підтверджується оглядом місця події, а також засуджений сам показав, що взяв ніж і пішов на братів.
Згідно висновку судово - медичної експертизи №338 від 18 грудня 2007 року (а.с.135-136 т.1) та висновку комісійної судово – медичної експертизи №118 від 19.03.2009 року (т.2 а.с.136-139) у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження у вигляді 2 ран тім’яної ділянки голови та синця в ділянці грудної клітини справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Первинний діагноз закрита черепно –мозкова травма: струс головного мозку не підтвердився. При цьому брались до уваги: заключення нейрохірурга, чергового лікаря, копії з медичного журналу про надання медичної допомоги , копії карт виїздів швидкої допомоги, висновок консультативної комісії лікарів – рентгенологів Кіровоградської обласної лікарні, РО – графія кісток черепа та був оглянутий сам ОСОБА_2, а членом комісії був завідувач відділенням нейрохірургії Кіровоградської обласної лікарні – лікар –нейрохірург вищої кваліфікації, що має стаж роботи за фахом вище 30 років.
Таким чином, заява засудженого про те, що йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження є лише його думкою і не відповідає дійсності.
Аналізуючи докази суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що в діях засудженого самозахисту не було, так як він спричинив удар ножем через 15 хвилин після бійки, коли його здоров’ю та життю ніщо не загрожувало.
Також у засудженого був відсутній стан сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, так як він через 15 хвилин після бійки пішов на кухню, взяв ніж і повернувшись в кімнату наніс удар ножем, а був стан алкогольного сп’яніння.
Вимоги ст.197 КПК України також не порушені. При призначенні експертиз 6.11.2007 року він був ознайомлений 7.11.2007 року(а.с.76,83,89,95,101,107 т.1). При призначенні других експертиз він дійсно знайомився з постановами пізніше, однак в основному не заявляв ніяких клопотань. 21.12.2007 року просив провести експертизу в повному обсязі (а.с.114 т.1). При чому знайомився з постановами про призначення експертиз з адвокатом, який був допущений до участі в справі 19.12.2007 року (т.1 а.с56) і тому порушень ст.44 КПК України немає.
Від проведення очних ставок ОСОБА_2 сам відмовився (т.1 а.с.147), і проведення очних ставок право, а не обов’язок слідчого.
Вимоги ст.194 КПК України також не порушені, так як проведення відтворення обстановки та обставин події право, а не обов’язок слідчого.
Колегія суддів не встановила порушень вимог законодавства прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Суддя Могільний О.П. не є головою суду і отримавши справу заявив самовідвід (а.с.13 т.2), який був задоволений головою суду (а.с.14 т.2).
Таким чином порушень норм КПК України у даному випадку не встановлено.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України.
Разом з тим суд невірно вказав, що засуджений наніс 4 удари ножем, так як в останній постанові про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого (т.1 а.с173) вказано, що ОСОБА_2 наніс один удар ножем, тобто 4 удари йому не інкримінувались. Згідно судово-медичних експертиз, показів потерпілого, свідків потерпілому був нанесений один удар ножем і тому в мотивувальній частині вироку із обвинувачення повинно бути виключено 3 удари ножем.
Призначаючи покарання суд у відповідності до ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину - скоєно тяжкий злочин, особу винного: за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.
Обставин, що пом’якшують покарання не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи викладене та всі обставини справи суд вірно прийшов до висновку, що покаранням, необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів має бути покарання у вигляді позбавлення волі.
Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362,366 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити повністю, апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково. Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2009 року відносно ОСОБА_2 в мотивувальній частині змінити в частині кількості нанесення ударів ножем ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6, вказавши, що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_6 ножем один удар в область лівої половини грудної клітки.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: