УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.
суддів: Забродського М.І., Старовойта Г.С.
при секретарі судового
засідання Котлярчук Т.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу дочірнього підприємства „ Словечанський лісгосп АПК „Житомирського обласного комунального агро лісогосподарського підприємства „Житомироблагроліс" на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 21 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства „Словечанський лісгосп АПК „ Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства „ Житомироблагроліс " про стягнення виплат вартості майна, -
встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та після уточнення позовних вимог просив стягнути з дочірнього підприємства „ Словечанський лісгосп АПК „ Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства „ Житомироблагроліс " на його користь 24246грн. компенсації вартості майна репресованого батька ОСОБА_3 Зазначав, що рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Овруцької районної Ради народних депутатів №10 від 21.09.1992 року було вирішено виплатити ОСОБА_4. тобто його матері, а дружині репресованого ОСОБА_3, 7000 карбованців за рахунок відповідача. Зазначені кошти вона не отримала, оскільки померла до винесення цього рішення. Так - як він є спадкоємцем майна померлої, то вважає, що має право на отримання зазначеної компенсації, у виплаті якої відповідач відмовляє.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 21 травня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 24246 грн. в рахунок компенсації вартості майна репресованого батька ОСОБА_3, 242,46 грн. судового збору
Справа №22ц/1582 Головуючий у суді 1 -ї інст.Білоусенко І.В.
Категорія 57 Суддя-доповідач Заполовський В.Й.
30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в позові, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом не враховано те, що рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих щодо виплати ОСОБА_4 компенсації вони не отримували, а тому нарахування цих виплат не було проведено. Крім цього вказують, що право на визначення розміру вказаної компенсації делеговане не позивачу, а Комісії з питань поновлення прав реабілітованих та те, що позивач пропустив строк можливого звернення про виплату цієї компенсації.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти стягнення суми компенсації у розмірі до 1018 грн., тобто у розмірі визначеному рішенням Комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 21.09.1992 року.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Овруцької районної Ради народних депутатів №10 від 21.09.1992 року постановлено виплатити ОСОБА_4 вартість майна, яке було незаконно вилучене у 1938 році у її чоловіка ОСОБА_3, у сумі 7000 карбованців за рахунок відповідача. Зазначені кошти остання не отримала, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.З - 5, 7 ). Позивач ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_4, що стверджується оглянутим в судовому засіданні апеляційного суду свідоцтвом про його народження, а тому він ( відповідно до ст.529 ЦК України в редакції 1963р.), являється спадкоємцем за законом першої черги її майна, в тому числі і не отриманих нею при житті компенсаційних коштів у розмірі 7000 карбованців.
Згідно довідки аудиторської фірми „ Паритет " №55 від 28.08.2008 року встановлено, що сума у розмірі 7000 карбованців, з врахуванням індексів інфляції споживчих цін в періоді з 01 жовтня 1992 року по 01 квітня 2008 року та обмінного курсу національних грошових одиниць, що був визначений в ході проведення грошової реформи, є еквівалентною на кінець цього періоду грошовій сумі в розмірі 1018 грн.
Постановляючи рішення та визначаючи розмір компенсації вартості майна, яке було незаконно вилучене у реабілітованого ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із розміру визначеного позивачем, що є неправильним. Так, відповідно до пункту 10 Положення про порядок виплати компенсацій, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №48 від 24.06.1991р. з подальшими змінами і доповненнями, право на визначення розміру вартості незаконно вилученого майна делеговане Комісії з питань поновлення прав реабілітованих. В даному випадку таке право мала вказана Комісія Овруцької районної Ради народних депутатів, а не позивач. Оскільки рішенням цієї Комісії від 21.09.1992 року, розмір виплати компенсації був визначений у 7000 карбованців, що є еквівалентною сума 1018 грн. на момент постановления рішення, то саме ця сума могла бути стягнута судом з відповідача на користь позивача.
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні.
В зв'язку з цим, підлягає зміні також рішення в частині стягнутого з відповідача судом судового збору на користь держави до розміру 51 грн., виходячи із розміру стягнення суми компенсації (1018 грн. ), яка підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „ Словечанський лісгосп АПК „ Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства „ Житомироблагроліс " задовольнити частково.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 21 травня 2008 року змінити, зменшивши розмір компенсації вартості майна з 24246 грн. до 1018 грн. та розмір судового збору з 242,46 грн. до 51 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.