Справа № 22ц-3719 Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія 55 Доповідач Санікова О.С.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Сироті Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2010 року за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Валерія» про захист прав споживача, відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2010 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Валерія» про заміну метало пластикових вікон неналежної якості, встановлення вікон належної якості, відшкодування шкоди відмовлено, - та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на порушення норм матеріального права; вважає, що рішення суду ухвалене на підставі висновку експерта, яке не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки експертом ОСОБА_4 неправильно зроблені заміри вікон; при цьому судом безпідставно не взяті до уваги пояснення свідків, які були присутні при замірах і безпідставно відхилено клопотання про проведення експертизи експертами м. Києва.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що 3 листопада 2003 року між ОСОБА_2 і Спільним підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Валерія» було оформлено замовлення на виготовлення та встановлення двох вікон розміром 1450 х 1420 см вартістю 1327.09 грн., одного вікна розміром 1140 х 1420 см вартістю 1204.24 грн., одного вікна розміром 1170 х 1430 см вартістю 514.80 грн., двері розміром 700 х 2170 см вартістю 1341.17 грн., а також підвіконників та відливів, а всього на загальну суму 6135.05 грн. При цьому відповідачем був взятий на себе обов’язок по виготовленню метало пластикових вікон, демонтажу старих вікон та встановленню нових віконних блоків. Відповідно до договору відповідач не брав на себе обов’язок по встановленню в квартирі відкосів.
6 листопада 2003 року ОСОБА_2 оплатив відповідачу вартість виготовлення метало пластикових вікон в сумі 6135.05 грн. та послуги по встановленню метало пластикових вікон в сумі 720.31 грн., що підтверджено квитанціями.
10 листопада 2003 року відповідачем були встановлені металопластикові вікна в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, про що був складений акт прийому-передачі виконаних робіт. На встановлені металопластикові вікна відповідачем виданий гарантійний талон №1991 від 10 листопада 2003 року.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24 липня 2008 року внаслідок візуального огляду та проведення замірів трьох віконних блоків в квартирі за адресою: м. Донецьк, вул. Висоцького 9-36 відступлення від вимог норм в частині розмірів віконних блоків по відношенню до номінальних розмірів не встановлено, відхилення від плоскісністі та перпендикулярності виробів та його збірних одиниць знаходиться в припустимих межах, дефектів поверхні вікон не встановлено, розмір віконних блоків знаходиться в діапазоні припустимих відхилень (-2 мм), відхилення від номінальних розмірів віконних блоків не встановлено. Згідно висновку необхідно виконати заміну двох шурупів на віконному блоці, встановленому на кухні (є в наявності сліди корозії) та відрегулювати віконні створи в жилій кімнаті. На думку суду ці недоліки не є недоліками, які роблять неможливим або неприпустимим використання товару у відповідності з його цільовим призначенням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що встановлені в квартирі вікна є належної якості і відповідають будівельним та санітарно-технічним нормам і наявні в квартирі негативні фактори у вигляді холодного повітря, сирості та плісняви обумовлені не неякісними вікнами, а іншими факторами. При цьому судом не прийняти до уваги доводи представника позивача про те, що в квартирі холод, сирість, пліснява виникли внаслідок неякісно виготовлених і встановлених відповідачем віконних блоків, оскільки відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи причиною зазначених негативних обставин є те, що встановлення відливів та підвіконників не виконано на цементному розчині, а це допускає проникнення холодного повітря усередину стінових конструкцій та приміщень. Причиною збільшеної вологості внутрішніх віконних відкосів на кухні і жилих кімнатах квартири є дефекти наріжних відкосів у вигляді тріщин і відслоїння штукатурного слою, через які волога проникає усередину приміщення, руйнуючи теплоізоляційні матеріали в зазорі між віконними блоками та стінами. Ці обставини фактично підтверджені висновком Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів від 11 листопада 2004 року, з якого вбачається, що відповідно до документів підприємству СП ТОВ «Валерія» замовником була сплачена вартість виготовлення і монтажу метало пластикових вікон, підвіконників та відливів; виконання штукатурних робіт умовами договору передбачено не було; відповідно до «Висновку про технічний стан віконних заповнень» корпорації «Укрбуд» від 9 листопада 2004 року «віконні блоки заповнені та змонтовані у відповідності з діючими нормативними документами; штукатурка відкосів виконана неякісно, є тріщини шириною відкриття до 1 мм та відшаровані дільниці; під відливами віконних пройомів заповнення є зазори шириною від 5,5 до 12,8 мм; Висновком внесені рекомендації по експлуатації приміщення: для відновлення нормативного мікроклімату в квартирі необхідно закрити зазори під віконними відливами цементним розчином та віконні коробки з внутрішньої сторони слід закрити штукатурним шаром на глибину 10-15 мм, пофарбувати зовнішні та внутрішні відкоси пройомів гідроізоляційним покриттям. Крім того, при ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача ОСОБА_3 наполягала тільки на заміні вікон на нові і не погодилася з іншим варіантом усунення недоліку придбаних нею вікон.
Такі висновки суду є правильними.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи у березні 2006 року до суду з позовом звернулася ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на те, що 3 листопада 2003 року ОСОБА_2 звернувся в СП ТОВ «Валерія» з приводу виготовлення та установки металопластикових виробів: вікон, двері, конструкції. 10 листопада 2003 року були установлені металопластикові вироби, але через дві неділі в квартирі став відчуватися холод, продув, з»явилася налідь на вікнах, стала протікати вода у квартиру через вікна, під віконними пройомами і в місцях примикання віконних блоків до підвіконня з»явилися сирість і пліснява. Вони неодноразово зверталися до відповідача із заявами про усунення недоліків, проте відповідач на їх заяви не реагував. Просила зобов’язати СП ТОВ «Валерія» замінити три металопластикові вікна з підвіконниками і відливами неналежної якості на аналогічні вироби належної якості, посилаючись на ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів»; стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1% вартості товару та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Але відповідно до ст. 14 Закону споживач може захистити свої права в разі придбання ним товару неналежної якості. Проте на обґрунтування позовних вимог позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_3, не надав належних доказів того, що в їх квартирі встановлені вікна неналежної якості. Наявними в матеріалах справи висновками: спеціаліста Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 2 грудня 2005 року, судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 липня 2008 року, а також відповіддю Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів не встановлено неякісного виготовлення і установки металопластикових вікон; причиною виявлених в квартирі позивача недоліків є дефекти наріжних відкосів, до облаштування яких відповідач не має відношення.
Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено, що правовідносини між сторонами виникли у зв’язку з виявленими недоліками у виконаній роботі, а дані правовідносини регулюються ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ч.3 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», який діяв на час виникнення правовідносин між сторонами, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право за своїм вибором вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі); відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданню послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.
Згідно ч.4 зазначеної статті за наявності у роботах (послугах) істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Проте ні з однією із перелічених у ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вимог позивачка до суду не звернулася.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку, правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами і вірно застосував норми матеріального права. Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1, 308, 314 ч.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: