АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2645/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Лихосенко М.О.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Хортиця» на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 27 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця» м. Запоріжжя, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ЗАТ «Страхова компанія «ВІ ЕЙ БІ – Страхування», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, -
ВСТАНОВИЛА:
14 січня 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця» м. Запоріжжя, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ЗАТ «Страхова компанія «ВІ ЕЙ БІ – Страхування», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП.
Зазначала, що 22 липня 2008 року водій ОСОБА_4 при керуванні автомобілем НОМЕР_1 порушив пункти 2.10,11.4,13.3 Правил дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, не витримав безпечний інтервал та зіткнувся з її автомобілем «ДЕУ Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2. При цьому водій ОСОБА_4, не дочекавшись приїзду інспектора ДАЇ, залишив місце пригоди.
Автомобіль «Фольцваген», номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім’я ОСОБА_5, проте на момент ДТП за договором оренди знаходився в користуванні ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця», з якою водій ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах.
Адміністративний протокол щодо порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху був направлений в суд для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-2, 124 КУАП України.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 3-12543 від 12 листопада 2008 року провадження у даній адміністративній справі відносно ОСОБА_4 було закрито у зв’язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно висновку фахівця про визначення вартості матеріального збитку № 109/08 від 06 серпня 2008 року вартість відновлювального ремонту належного їй автомобіля і заподіяного їй внаслідок ДТП матеріального збитку складає 3071 грн. 33 коп. Крім того нею понесені витрати на оплату висновку в сумі 350 грн. і поштові витрати по виклику відповідача в сумі 13 грн. 91 коп.
Таким чином в результаті ДТП їй була завдана матеріальна шкода на загальну суму 3435 грн. 24 коп.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ЗАТ «Страхова компанія «ВІ ЕЙ БІ – Страхування», проте він не повідомив страховика про настання страхового випадку.
Також у зв’язку з ДТП їй була завдана і моральна шкода. Після пригоди вона сильно нервувала з приводу пошкодження автомобіля, тривалий час змушена була встановлювати приналежність автомобіля відповідача, збирати документи для пред’явлення позову, не могла користуватися транспортним засобом, що порушило звичайні умови її життя. Моральну шкоду оцінила у 3 000 грн.
Оскільки в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду товариство не бажає, просила позов задовольнити і стягнути з ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця» на її користь у відшкодування матеріального збитку 3435 грн. 24 коп., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а також витрати по оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця» на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 3435 грн. 33 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 30 грн., всього 4516 грн. 33 коп.
На зазначене рішення ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду наданим доказам, просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання ОСОБА_3, ОСОБА_5, представник страхової компанії не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені повістками, про причини неявки суд не сповістили.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника апелянта, пояснення ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом з’ясовано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22 липня 2008 року по причині виїзду на зустрічну смугу руху автомобіля «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, був пошкоджений належний ОСОБА_3 на праві власності автомобіль «ДЕУ Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2. Відносно водія ОСОБА_4, який порушив пункти 2.10,11.4,13.3 Правил дорожнього руху, був складений адміністративний протокол. По причині закінчення терміну притягнення до адміністративної відповідальності провадження по адміністративній справі закрито. Розрахунок розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачці внаслідок пошкодження транспортного засобу, міститься у висновку №109/08 спеціаліста авто товарознавця від 06 серпня 2008 року ( а. с. 9-18 ).
Суд першої інстанції повно, всебічно з’ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на підставі статей 1172,1187 ЦК України з ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця» як з володільця джерела підвищеної небезпеки на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 3 435 грн. 33 коп. Крім того, враховуючи ступінь моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_3 внаслідок ДТП, а також виходячи з засад розумності і справедливості, частково задовольнив її позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.
Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для його скасування та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують на не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Хортиця» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :