Справа № 22ц-692/10                                   Головуючий першої інстанції Баранкевич В.О.

Категорія 20                                                  Суддя-доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010  року березня  місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В.П.,

суддів Буренкової К.О., Славгородської Н.П.,

при секретарі Дудник Ю.П.,

за участю представника ФГ «Південний Берег» Зязєва Є.В., відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – ОСОБА_6, представника ТОВ «Південний Берег - Н» Пустовойта Ю.А., представника третьої особи – Південної товарної біржі Климовича В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві

апеляційні скарги ОСОБА_3

та ОСОБА_4, а також ОСОБА_5 та   товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Берег - Н»

(далі – ТОВ «Південний Берег - Н») , які до них приєднались

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2009 р. за позовом фермерського господарства «Південний Берег» (далі – ФГ «Південний Берег») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та за позовом ОСОБА_10 до  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Південний Берег - Н»  про визнання договорів недійсними

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2007 р. ФГ «Південний Берег» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання біржових угод недійсними.

Позивач зазначав, що ФГ «Південний Берег» є власником нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,62 га. Вказана земельна ділянка була надана голові ФГ «Південний Берег» ОСОБА_11 на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 3 червня 1994 р. № 27.

Після смерті ОСОБА_11 новому керівництву ФГ «Південний Берег» стало відомо, що між ним та ОСОБА_3 були укладені біржові угоди від 22 січня 2002 р. щодо купівлі-продажу нерухомого майна, належного ФГ «Південний Берег» та від 8 лютого 2002 р. щодо купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, на якій це майно розташоване. Після чого, 17 листопада 2006 р. ОСОБА_3 продав зазначене вище нерухоме майно ОСОБА_4

Між тим, спірні договори, укладені ОСОБА_11 та ОСОБА_3 були фіктивними, без наміру створення правових наслідків. Майно ФГ «Південний Берег» ОСОБА_3 не передавалось і з володіння фермерського господарства не вибувало, а останній грошові кошти за це майно не сплачував.

Фактично ж між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 мали місце правовідносини, що виникли на підставі нотаріально посвідченого договору позики від 7 серпня 1998 р. У зв’язку з тим, що до 2002 р. ОСОБА_11 в повному обсязі не виконав умови договору позики, ОСОБА_3 запропонував йому укласти на Південній товарній біржі спірні договори, які б могли гарантувати повернення позики.

Позивач вважає, що зазначені біржові договори не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є недійсними. За таких обставин, ОСОБА_3 не мав права відчужувати майно, яке належить ФГ «Південний Берег», а тому укладений між ним та ОСОБА_4 договір також є недійсним, а вимоги відповідачів щодо переоформлення права користування земельною ділянкою та права власності на нерухоме майно є незаконними, порушують права позивача та перешкоджають здійсненню ним господарської діяльності.

Під час судового розгляду доповнив позовні вимоги і просив також визнати недійсним рішення постійно діючого третейського суду при Південній товарній біржі від 18 січня 2007 р., яким задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі продажу нерухомого майна від 17 листопада 2006 р., зареєстрованого Південною товарною біржею, та визнання права власності.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Ухвалами Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2007 р., залишеними без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справа апеляційного суду Миколаївської області від 16 січня 2009 р., задоволено заяву ФГ «Південний Берег» про забезпечення позову.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 5 листопада 2008 р. скасовано окрему ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 липня 2008 р., адресовану прокурору Миколаївської області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню законодавства при виконанні ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою зазначеного вище місцевого суду від 5 березня 2009 р. до участі у справі в якості третіх осіб залучені ОСОБА_5 та ТОВ «Південний Берег - Н».

1 жовтня 2009 р. ОСОБА_10 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «Південний Берег - Н» про визнання договорів недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позивачка зазначала, що після смерті її батька ОСОБА_11 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, належного ФГ «Південний Берег», а саме майнового комплексу, розташованого по АДРЕСА_1.

Між тим, вона не може реалізувати свої права спадкоємця, оскільки їй стало відомо про існування угод щодо відчуження вказаного нерухомого майна. Зокрема, біржова угода від 22 січня 2002 р. щодо купівлі-продажу нерухомого майна, належного ФГ «Південний Берег», укладена між ОСОБА_11 та ОСОБА_3

На думку позивачки, вказаний договір є недійсним, оскільки майно ФГ «Південний Берег» ОСОБА_3 не передавалось і з володіння фермерського господарства не вибувало, а останній грошові кошти за це майно не сплачував. Відповідно недійсними є і всі наступні угоди щодо відчуження спірного майна.

Так, ОСОБА_3, всупереч вимогам чинного законодавства, 17 листопада 2006 р. продав вказане майно ОСОБА_4 У свою чергу, ОСОБА_4 5 лютого 2007 р. незаконно передав спірне майно в оренду з правом викупу ОСОБА_5, який у свою чергу продав 9 червня 2008 р. це ж нерухоме майно ТОВ «Південний Берег - Н».

Посилаючись на викладене, позивачка просила задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2009 р. ОСОБА_10 була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, а її позов прийнятий до розгляду.

26 та 27 листопада 2009 р. ОСОБА_10 звернулася із заявами про залишення без розгляду її вимог в частині визнання недійсними біржових договорів купівлі-продажу від 22 січня 2002 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 та від 17 листопада 2006 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також в частині визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування. При цьому підтримала позовні вимоги про визнання недійсними договору оренди нерухомого майна від 5 лютого 2007 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і договору купівлі-продажу цього ж майна від 9 червня 2008 р. між ОСОБА_5 та ТОВ «Південний Берег - Н».

Ухвалою зазначеного вище районного суду від 27 листопада 2009 р. задоволено заяву ОСОБА_10 про залишення без розгляду її вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням цього ж суду від 19 грудня 2009 р. позов ФГ «Південний Берег» задоволено частково, позов ОСОБА_10 задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсними біржову угоду № 11368 від 22 січня 2002 р. про купівлю-продаж майна, укладену на Південній товарній біржі між ОСОБА_3 та ФГ «Південний Берег»; договір № 11393 від 8 лютого 2002 р. про купівлю-продаж права оренди земельної ділянки, укладений на Південній товарній біржі між ОСОБА_3 та ФГ «Південний Берег»; договір № 12605 від 17 листопада 2006 р. про купівлю-продаж нерухомого майна, укладений на Південній товарній біржі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; договір оренди нерухомого майна, а саме майнового комплексу, розташованого по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 5 лютого 2007 р.; договір купівлі-продажу цього ж майна, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Південний Берег - Н» 9 червня 2008 р.

В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

22 березня 2010 р. до апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приєднались ОСОБА_5 та ТОВ «Південний Берег - Н».

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги є обґрунтованими, а всі спірні договори щодо відчуження нерухомого майна у вигляді майнового комплексу по АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, на якій це майно розташоване, суперечать вимогам ст. ст. 50, 58 ЦК УРСР та ст. 658 ЦК України, а тому визнав їх недійсними.

Між тим, при вирішенні цієї справи судом першої інстанції порушені норми ст. 15 ЦПК України щодо правил цивільної юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Південний Берег», що є юридичною особою, звернулось з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними біржових договорів купівлі-продажу майнового комплексу, що використовувався ФГ «Південний Берег» для здійснення ним господарської діяльності та договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, на якій цей майновий комплекс розташований.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на момент ухвалення рішення по справі, всі учасники спірних договорів були суб’єктами підприємницької діяльності.

Так, ФГ «Південний Берег» (т. 1 а. с. 91) є юридичною особою, а відповідачі ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 134) та ОСОБА_4 (т. 2 а. с. 86) здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи і це не заперечують відповідачі, спірне майно буле придбане ними з метою здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Таким чином, позовні вимоги ФГ «Південний Берег» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, на що не звернув уваги суд першої інстанції, а тому вирішив спір з порушенням норм ст. 15 ЦПК України про компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ.

Виходячи з викладеного, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриття провадження по справі не позбавляє ФГ «Південний Берег» можливості оспорити зазначені вище договори, сторонами в яких є суб’єкти підприємницької діяльності, в господарському суді.

Справа в частині позовних вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Південний Берег - Н» про визнання договорів недійсними підлягає апеляційному розгляду в цьому ж судовому засіданні, оскільки це відповідає правилам цивільної юрисдикції.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 303, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Берег - Н», які до них приєднались,  задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2009 р. – скасувати .

Провадження по справі в частині позовних вимог фермерського господарства «Південний Берег» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді