ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 р. № 42/129б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Коваленка В.М.,
Міщенка П.К.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від 01.03.2010
у справі№ 42/129 б господарського суду Донецької області
за заявою
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк
Фізичної особи –підприємця
ОСОБА_5, м. Донецьк
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від кредитора:ОСОБА_6 за дов. від 02.04.2010
від боржника: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
За заявою фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (надалі –ФОП ОСОБА_4.), поданою в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарським судом Донецької області ухвалою від 22.09.2009 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (надалі –ФОП ОСОБА_5.), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Заява вмотивована неможливістю встановити фактичне місцезнаход-ження ФОП ОСОБА_5
Постановою господарського суду Донецької області від 05.10.2009 ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом, як відсутнього боржника, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_4, якого зобов'язано повідомити про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури власника боржника, всіх можливих кредиторів тощо.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2009 (суддя: Попов О.В.) затверджено звіт ліквідатора ФОП ОСОБА_5, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_5, провадження у справі припинено.
За апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління" вказана ухвала переглянута в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2010 (судді: М'ясищев А.М. –головуючий, ОСОБА_7, ОСОБА_8В.) скасована, провадження у справі припинено на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на безпідставне порушення господарським судом справи про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування та просить ухвалу господарського суду Донецької області від 16.11.2009 залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, необґрунтоване застосовування до спірних відносин положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" у частині необхідності підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням шляхом надання відповідного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) та стверджує, що суд дійшов до помилкових висновків у контексті статей 17, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.04.2010 була оголошена перерва до 28.04.2010 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника кредитора-ліквідатора, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Провадження у даній справі здійснювалося господарським судом за приписами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлені особливості банкрутства відсутнього боржника.
Із матеріалів справи вбачається, що заява ініціюючого кредитора обґрунтована наявністю грошових вимог до боржника у сумі 68905,00 грн., на підтвердження чого надані: простий вексель від 23.07.2009 серії АА 1642944 зі строком платежу 29.07.2009, на якому вчинений виконавчий напис нотаріуса, протест від 31.07.2009 про неоплату зазначеного векселя, постанова ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2009, та відсутністю боржника за місцезнаходженням, що підтверджено постановою ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку про повернення виконавчого документа від 11.08.2009 у зв'язку з тим, що боржник за адресою не мешкає, та довідкою ВАТ "Завод Коксохімоблад-нання" від 11.08.2009 про те, що в гуртожитку за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 78 ОСОБА_5 не проживає.
Дослідивши надані ініціюючим кредитором докази та з'ясувавши зазначені факти, господарський суд Донецької області визнав ФОП ОСОБА_5 банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
Як встановлено судом першої інстанції, у ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором ФОП ОСОБА_5 проведені заходи, направлені на виявлення майна банкрута та можливих кредиторів, у результаті яких майна боржника не виявлено.
До господарського суду ліквідатором поданий звіт, який ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2009 затверджено.
При цьому, місцевий господарський суд визнав дії ліквідатора такими, що відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом".
Здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі чітко спрямовано законодавцем на задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майна збанкрутілого суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Отже, законом передбачено перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною 2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, встановленому цією статтею Закону, господарський суд на підставі статті 40 вказаного Закону припиняє провадження у справі про банкрутство.
Матеріалами справи доведено та місцевим господарським судом встановлено, що 04.11.2009 до суду першої інстанції подано звіт ліквідатора ФОП ОСОБА_5 з відповідними додатками до нього, зокрема, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, ліквідаційний баланс банкрута станом на 03.11.2009 року. Дослідивши звіт ліквідатора, в якому зазначено про відсутність майнових активів банкрута, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_4 надані відповідні довідки КП "Мелітопольське МБТІ" від 13.10.2009 №5747, Управління Держкомзему у місті Донецьку від 23.10.2009 №01-32-2149, ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Запорізької регіональної філії Меліто-польського районного відділу від 27.10.2009 №187, Мелітопольського МРЕВ ДАІ в Запорізькій області від 13.10.2009 №828, та інші документи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію ФОП ОСОБА_5 та припинення провадження у справі.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, апеляційний господарський суд зробив висновок про відсутність підстав вважати, що ліквідаційна процедура проведена відповідно до чинного законодавства, оскільки ліквідатором не виявлено та не реалізоване майно, яке належить боржнику, та зазначив, що матеріали справи не містять відомості про наявність можливості реалізації (або її відсутності) за правилами статей 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, Донецький апеляційний господарський суд у постанові також вказав на те, що у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, та послався на відсутність у матеріалах справи документів, передбачених статтями 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".
Колегія судів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи із наступного.
Для ініціювання справи про банкрутство в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви ініціюючого кредитора мають бути додані документи, які підтверджують наявність обставин, що дозволяють стосовно боржника застосовувати спрощену процедуру банкрутства, а саме: докази відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням або докази, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
За правилами вказаної статті підстави для подання кредитором заяви про порушення справи по банкрутство відсутнього боржника виникають у випадку наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, або у їх сукупності.
Таким чином, факт нездійснення боржником підприємницької діяльності є самостійною підставою для звернення до господарського суду із заявою в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом" і не пов'язується з фактом відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Матеріалами справи доведено, що заява про порушення справи про банкрутство обґрунтована саме незнаходженням ФОП ОСОБА_5 за адресою реєстрації та неможливістю встановити його фактичне місцезна-ходження.
Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", яким врегульовані відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб –підприємців, встановлений порядок внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру щодо вчинення реєстраційних дій.
Приписи статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", на які послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, передбачають внесення відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, проте, вказаний Закон не передбачає внесення такого запису щодо фізичної особи –підприємця.
Згідно з цим Законом фізична особа - підприємець може перебувати у стані: провадження підприємницької діяльності; перебування у процесі припинення підприємницької діяльності, про що вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру.
Застосування апеляційним господарським судом одночасно положень статей 52 та 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є суперечливим, оскільки правила, передбачені статтями 47, 48, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом, а стаття 52 визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Крім того, як було вже зазначено вище, справа господарським судом порушена за правилами, визначеними статтею 52 вказаного Закону.
До того ж колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, дійшовши до висновку про порушення справи про банкрутство без належних правових підстав, скасував ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та припинив провадження у справі, проте, у матеріалах справи наявна постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом, яка на даний час є чинною.
Здійснена апеляційним господарським судом оцінка нових доказів з посиланням на статтю 25 Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом" є неправомірною, оскільки у разі не звернення ліквідатора до суду із заявою про визнання недійсними угод боржника, відповідно до цієї статті дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду.
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а скасована нею законна та обґрунтована ухвала місцевого господарського суду –залишенню в силі.
При прийнятті даної постанови колегією суддів Вищого господарського суду України враховані положення статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, згідно з якими постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 –задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2010 у справі № 42/129 б –скасувати.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.11.2009 у цій справі –залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Головуючий: В.Коваленко
Судді: П. Міщенко
Л. Продаєвич