ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 р. № 2-350-1/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачаОСОБА_4
відповідачане з’явився
3-тіх осіб:1. не з’явився
2. не з’явився
3. ОСОБА_5 дов. №631 від 05.06.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги1. ОСОБА_4
2. Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 р.
у справі№2-350-1/07 Печерського районного суду м. Києва
за позовомОСОБА_4
доЗакритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг"
треті особи1. ОСОБА_6
2. ОСОБА_7
3. ОСОБА_8
провизнання недійсним протоколу та його скасування
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2007 р. у справі №2-350-1/07 (суддя Гуль В.В.) за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства (надалі ЗАТ) „Фінансово-енергетична компанія „Тай-Пен Холдінг”, третя особа-1 - ОСОБА_6, третя особа-2 - ОСОБА_7, третя особа-3 - ОСОБА_8, про визнання недійсним протоколу та його скасування, позов задоволено повністю.
За апеляційною скаргою ОСОБА_8 зазначене судове рішення переглянуте в апеляційному поряду і постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 року (судді: Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.) скасоване, в позові відмовлено з підстав спливу терміну позовної давності.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ОСОБА_4 та ЗАТ „Фінансово-енергетична компанія „Тай-Пен Холдінг” звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати та залишити в силі заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2007року.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа ОСОБА_8 просить скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову –без зміни, як таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому пояснення позивача, представника третьої особи ОСОБА_8, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протоколом №10 від 19.10.2000 року оформлено рішення зборів засновників ЗАТ „Фінансово-енергетична компанія „Тай-Пен Холдінг” (засновники в складі: Української корпорації "Укрнафтопродукт" та ТОВ "Траненерго"), яким на посаду голови правління призначено ОСОБА_8, прізвище якого на той час зазначено як ОСОБА_9 (Уточнення прізвища відбулося при видачі 01.02.2005 року Дніпровським РУ ГУ МВС України у м. Києві паспорта).
ОСОБА_4 у позовній заяві під час розгляду справи зазначав, що згідно з реєстром власників цінних іменних паперів ЗАТ „Фінансово-енергетична компанія „Тай-Пен Холдінг” станом на 29.02.2000 року йому (позивачеві) належало 46% акцій.
Станом на 2000 рік (на момент виникнення спірних правовідносин) і до 01.01.2004 року був чинним Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 71 цього Кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
За правилами ст. 76 Кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Статтею 80 Кодексу встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
З вищенаведених обставин справи вбачається, що про те, що ОСОБА_8 є головою правління товариства, позивач, якому, за його ж твердженням, належало 46% акцій підприємства, мав можливість і повинен був дізнатися з часу призначення ОСОБА_8 на посаду.
За правилами ст. 75 Кодексу позовна давність застосовується незалежно від заяви сторін.
Оскільки з позовом у даній справі ОСОБА_4 звернувся лише 29.11.2006 року, тобто після закінчення передбаченого ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР строку позовної давності, ніяких поважних причин пропуску цього строку не вказував, апеляційний господарський суд, на думку колегії, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність відмови у позові з підстав пропуску строку позовної давності.
Та обставина, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору послався норми Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, а не на Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року не дає підстав для скасування правильної за своєю суттю постанови.
Доводи касаційних скарг про непідвідомчість даного спору, як спору про трудові відносини, господарському суду безпідставні, оскільки учасниками трудових відносин (компанією і ОСОБА_8.) позовні вимоги з підстав передбачених законодавством про працю не заявлялися, а ОСОБА_4, як акціонер, звернувся до суду з позовом до ЗАТ „Фінансово-енергетична компанія „Тай-Пен Холдінг” за захистом своїх корпоративних прав, обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на невідповідність оспорюваного рішення Закону України "Про господарські товариства".
Посилання у скаргах на порушення судом апеляційної інстанції під час розгляду справи процесуальних прав скаржників, зокрема, неповідомлення їх про час розгляду справи, не надання можливості заявити відводи складу суду, клопотання, спростовуються матеріалами справи, а саме: відмітками та документами про відправлення поштової кореспонденції на вказані скаржниками адреси, протоколом судового засідання зауважень на який не поступало.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки апеляційним господарським судом доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі постанови.
Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_4 та Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 р. у справі №2-350-1/07 залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.