Справа № 932/14133/20

Провадження № 2-з/932/149/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить до подання позовної заяви забезпечити позов шляхом заборони Центру надання адміністративних послуг м. Дніпро реєструвати право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою, кадастровий номер 1210100000:02:105:0005, а також заборонити видавати будь-які реєстраційні документи фізичним або юридичним особам до вирішення спору по суті.

18 грудня 2020 року до суду надійшла уточнена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, з аналогічними вимогами. Також до матеріалів заяви була долучена квитанція про сплату судового збору у розмірі 425, 00 грн.

Подана заява мотивована тим, що спірне домоволодіння належить власникам - сину ОСОБА_2 у розмірі ј частки вказаного домоволодіння та матері - ОСОБА_3 у розмірі ѕ частки. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач має намір звернутися до суду з позовом про встановлення черговості прийняття спадщини.

Як указує заявник, напередодні їй стало відомо, що 18 грудня 2020 р. відбудеться аукціон, спрямований на передачу земельної ділянки ОСОБА_4 через Акта Банк. Крім того, накладення арешту (заборони) на проведення будь-яких реєстраційних дії зупинить реальну загрозу рейдерського захоплення земельної ділянки за вищевказаною адресою. Водночас зазначено, що ні спростувати факт проведення аукціону щодо передачі земельної ділянки, ні підтвердити його станом на 18.12.2020 р. заявник не може.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (справи про визнання активів необґрунтованими).

Отже, з урахуванням вимог вищевказаної статті, розгляд заяви здійснюється без повідомлення учасників справи.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, суд приходить до таких висновків.

За змістом ст. ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.

Системне тлумачення ч. 2 ст. 149 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Проте, як убачається із заяви про забезпечення позову, позивач не вказує, яким чином може бути утруднене чи унеможливлене виконання судового рішення у майбутньому в разі задоволення її позовних вимог.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, задля забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися судом з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, й інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як встановлено судом, заява про забезпечення позову не містить обґрунтування наявності спору між сторонами. Зі змісту заяви не можливо визначити предмет та обсяг позовних вимог, зокрема, чи приймали спадкоємці спадщину, чи звертатись за її оформленням, а також яким чином порушуються права позивача, на захист яких вона має намір звернутися до суду.

Одночасно з цим, позивач, посилаючись на загрозу рейдерського захоплення земельної ділянки та можливість вчинення, на її думку, незаконних дій із земельною ділянкою, не надає жодного доказу на підтвердження цих доводів. При цьому в тексті заяви позивач указує, що ані підтвердити факт можливого рейдерського захоплення, ані спростувати його, вона не може.

За таких обставин суд вважає неспроможними аргументи позивача про те, що ділянка може бути відчужена третій особі на аукціоні через банківську установу, оскільки жодної інформації про проведення аукціону та про оголошення торгів тощо, до заяви не додано. Суд констатує, що аргументація, наведена позивачем, є припущеннями, а не реальною загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, 258, 259, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

Ухвалу складено та підписано 18 грудня 2020 року.

Суддя І.А. Кондрашов