Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14261/20

У Х В А Л А

17.12.2020 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва в особі

слідчого судді - Казмиренко Л.В.,

за участю секретаря - Шарупи В.А.,

прокурора - Міщенко Е.Е.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

та його захисника - адвоката Кандибова Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Данілова Д.В., яке погоджено із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Сломінською Ю.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Данілова Д.В., яке погоджено із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Сломінською Ю.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 15 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке вчинене за наступних обставин.

15.12.2020, приблизно о 05 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік будинку № 6 по провулку Квітневий в місті Києві, помітив припаркований автомобіль «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та у нього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замка за допомогою викрутки, проникнув до вказаного автомобіля, та в подальшому замінив державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на номерний знак НОМЕР_2 .

Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_1 маючи при собі раніше заготовлені знаряддя вчинення злочину, зламав замок запалювання, запустив двигун, після чого розпочав рух автомобіля тим самим незаконно вилучив транспортний засіб із володіння ОСОБА_2 , всупереч її волі.

15.12.2020 о 05 год. 47 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

На думку слідчого, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а саме позбавлення волі строком від 8 до 12 років, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказав, що даний злочин є особливо тяжкий. Підозрюваний ОСОБА_1 не судимий в силу ст.89 КК України, відносно нього до Святошинського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.289 КК України. Вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного Заставу просить визначити 300 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кандибов Ю.Ю. просили застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник Кандибов Ю.Ю. вказав, що пред`явлена підозра необґрунтована, не згідні із кваліфікацією злочину. Щодо вказаних прокурором ризиків зазначив, що вони нічим не підтверджені. Підозрюваний ОСОБА_1 одружений, має дитину, батьків пенсіонерів, і відсутність в нього роботи не має причинно-наслідкового зв`язку із тим, що він буде продовжувати злочинну діяльність, як вказує прокурор.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Подільським УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене 15.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100070003360 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Керуючись наведеним, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, обставити вчиненого кримінального правопорушення.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Судом з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працюючий, є таким що не судимий в силу ст.89 КК України.

При цьому, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а саме позбавлення волі строком від 8 до 12 років, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити займатись злочинною діяльністю.

Судом з`ясовано, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 03.07.2020 року Святошинським УП ГУНП у м. Києві до Святошинського районного суду м. Києва направлено обвинувальний за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді застави.

ОСОБА_1 не працює, офіційних доходів не має.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв`язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе перешкодити настанню вищевказаних ризиків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому з врахуванням досліджених судом обставин вважає за можливе визначити розмір застави 100 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Данілова Д.В., яке погоджено із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Сломінською Ю.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 05 год. 47 хв. 15 грудня 2020 року.

Строк дії ухвали - до 05 год. 47 хв. 12 лютого 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (двісті десять тисяч двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 лютого 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л. В. Казмиренко