У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
|
головуючого - судді |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.І., |
|
|
|
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні 6 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 9 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 серпня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком
ОСОБА_1,
4 квітня 1973 року народження,
несудимого,
засуджено за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, касаційних скарг та подання щодо яких не надходило.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 8 413 грн. 89 коп.
Як визнав суд, 25 грудня 1998 року близько 10 год. 30 хв., особа, щодо якої кримінальну справу закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у складі організованої злочинної групи проникли у АДРЕСА_1, де напали на потерпілу ОСОБА_5, якій завдали удар пістолетом по голові, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості та, погрожуючи зброєю, заволоділи її майном на загальну суму 8 413 грн. 89 коп.
20 січня 1999 року близько 10 год. 30 хв., особа, щодо якої кримінальну справу закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проникли в АДРЕСА_2, де напали на потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та, погрожуючи газовим револьвером, заволоділи їх майном на загальну суму 4 040 грн.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено:
виключено посилання про вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння та про наявність судимості;
призначене за ч. 2 ст. 142 КК України покарання пом'якшено до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну судових рішень у частині вирішення цивільного позову. Доводить, що суд не правильно визначив розмір стягнення на користь потерпілої ОСОБА_5, оскільки частину заподіяної матеріальної шкоди останній відшкодовано. Також стверджує, що потерпіла цивільний позов стосовно відшкодування моральної шкоди в справі не подавала, а заявлена нею вимога про її відшкодування є завищеною.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Як убачається з матеріалів справи, дані про часткове відшкодування засудженим матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5, які б суд мав зарахувати у розмір збитків, що підлягали стягненню на її користь, в ній відсутні, а тому вирок у цій частині є обґрунтованим.
Що стосується доводів засудженого, якими він заперечує відхилену судом вимогу потерпілої про задоволення її позову в частині стягнення за заподіяну моральну шкоду, то такі обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і вказівок на незаконність судових рішень не містять, з яких також убачається, що зазначена позовна вимога судом не розглядалася, оскільки, визначений у статтях 291 і 297 КПК України, порядок її пред'явлення потерпілою не дотримано.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
З урахуванням наведеного колегія судів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні його касаційної скарги.
С у д д і:
Присяжнюк Т.І. Пошва Б.М. Нікітін Ю.І.