Справа № 2 - 1796/10р .      

   Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    (вступна та резолютивна частини)

14 квітня 2010 року                                      Луцький  міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого-судді - Савицької Н.В.

при секретарі - Загородній О.А.

з участю позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача – Бірюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

    Керуючись ст.ст.10, 11 ,57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України; ст. ст. 113, 328, 357, 375, 376, 383, 392, 1261, 1268, 1269, 1270  ЦК України,  суд, -

в и р і ш и в :

           Позов задовольнити.

           Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, в тому числі самочинно перебудоване, а саме: по 1/3 частині за кожним житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

           На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                         Н.В. Савицька

Ў Справа № 2 - 1796/10р .      

   Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 року                                      Луцький  міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого-судді - Савицької Н.В.

при секретарі - Загородній О.А.

з участю позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача – Бірюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6.

Після смерті останнього відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в тому числі самочинно перебудовані приміщення (а - 1) № № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5 (згідно технічного паспорта) по АДРЕСА_1

    Просять суд, визнати за ними право власності на вищезазначене спадкове майно, за кожним по 1/3 частини.

    Представник відповідача Луцької міської ради Бірюк І.В. в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову.

            Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовну заяву підтримали з підстав в ній зазначених. Просили суд, позов задовольнити.

            Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

     Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.11.2006 р., ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0547 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 11 ).            

             Згідно договору дарування від 20.11.1970 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2002 року, дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2002 р., ОСОБА_6 являється власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 7, 8 ).

    Як вбачається зі змісту ст. 376 п. 5 ЦК України на вимогу власника               (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, самочинно здійснив перебудову приміщень (літер по плану: а-1) за № № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, загальною площею 19,6 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 13 ).

    Як вбачається з матеріалів заключення Творчої архітектурно-проектної майстерні „Волиньархпроект” про відповідність дійсним державним будівельним, санітарно – гігієнічним та протипожежним нормам від 25.12.2008 року планування, конструктивні елементи та габарити приміщень самочинної добудови до існуючого житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 відповідають дійсним державним будівельним, санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам ( а.с. 18 - 20 ).

     З довідки Головного управління МНС України в Волинській області від 24.12.2008 року № 04/7946 вбачається, що ГУ МНС України у Волинській області погоджує протипожежні відстані від самовільної прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 ( а.с. 21 ).

             Згідно довідки Луцької міської санітарно-епідеміологічної станції від 11.12.2008р. № 5.1/4434, Луцька міська санепідемстанція погоджує самочинну добудову до житлового будинку АДРЕСА_1 а.с. 9 ).

            Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта садибної забудови, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1  прийнятий в експлуатацію (а.с. 38 - 39  ).

            Отже, самочинне будівництво до житлового будинку не порушує права інших осіб, здійснено без належного дозволу та належно затвердженого проекту, проте, з додержанням державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № НОМЕР_1 від 10.12.2007р. (а.с. 6 ).

    Після смерті спадкодавця ОСОБА_6 відкрилась спадщина на вищезазначене спадкове майно.

            Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

            В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 являються спадкоємцями першої черги в порядку ст. 1261 ЦК України, оскільки є відповідно дружиною та дітьми спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про одруження,  свідоцтвами про народження. (а.с. 30, 33, 34, 37,   ).

           Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належать до першої черги спадкоємців за законом та в порядку ст. 1268,  п. 1 ст. 1269  ЦК України прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та подали заяви до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами справи.

           Інші спадкоємці, що претендують на спадкове майно відсутні, що підтверджується повідомленнями державних нотаріальних контор. (а.с.      ).

          Враховуючи те, що  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями за законом, прийняли спадщину після смерті спадкодавця, інші спадкоємці, які претендують на спадкове майно відсутні, суд приходить до висновку, що слід визнати за позивачами в рівних частинах право власності на спадкове майно, в тому числі самочинно перебудоване, а саме: по 1/3 частини за кожним житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11 ,57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України; ст. ст. 113, 328, 357, 375, 376, 383, 392, 1261, 1268, 1269, 1270  ЦК України,  суд, -

в и р і ш и в :

           Позов задовольнити.

           Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, в тому числі самочинно перебудоване, а саме: по 1/3 частині за кожним житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

           На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                         Н.В. Савицька