Справа  № 2-141

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М' Я М   У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області

в складі :  головуючого – судді Ляшенка М.А.,

                  при секретарі – Івановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду  в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до Троїцького районного суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що 27 вересня 1997 року, вона одружилася з відповідачем – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Від шлюбу вони мають спільну доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач тривалий час мешкає окремо від позивачки, та проживає з іншою жінкою, відносин вони один з одним не підтримують і мають різні інтереси.

У судовому засіданні позивачка підтримала  позовні  вимоги та суду пояснила, що за час перебування у шлюбі, через різницю в поглядах на життя між ними стали виникати непорозуміння, конфлікти, які призвели до напружених відносин у сім’ї. В теперішній час вони разом не проживають. Просить суд розірвати укладений між ними шлюб, так як подальше перебування у шлюбі не можливе. Також просить суд покласти судові втрати по справі - на відповідача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав до суду власноруч складену письмову заяву, в якій зазначив, що позов він визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу, а також просить суд розглянути справу у його відсутність, так як він знаходиться у службовому відрядженні в м. Луганськ.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали  справи, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Беручи до уваги, що позивачка та відповідач разом не проживають, між ними існують напружені відносини, а також відповідно до ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2010 р., сторонам був наданий місячний термін для примирення, в термін якого, вони спільної мови не знайшли та позивачка свої позовні вимоги не змінила.

 За таких обставин суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає задоволенню.

З відповідача підлягає стягненню на користь держави держмито в сумі 17 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 109-110 СК України,

Керуючись ст.ст. 30,60, 212-215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований відділом актів цивільного стану Троїцького районного управління юстиції Луганської області «27» вересня 1997 року за актовим записом № 47.

Позивачці залишити шлюбне прізвище –  «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в сумі 17 гривень.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

    Суддя