У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 травня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2005 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

8 січня 1965 року народження, громадянина України, раніше неодноразово судимого,

останнім вироком від 07.07.2004 року за ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України

на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено: - за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України  на 10 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 10 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків, на підставі ст.71 КК України, йому остаточно призначено 11 років позбавлення волі.

         За ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_1 виправдано.

         Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди відповідно 165 грн. і 1500 грн.

         В апеляційному порядку справа не розглядалася.

         Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 27 вересня 2004 року, приблизно о 17-й год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням ножа він вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2, поєднаний  із  проникненням  у  будинок  АДРЕСА_1, під час якого заволодів грошима потерпілої у сумі 165 грн. та заподіяв їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

         14 листопада 2004 року, приблизно о 17-й год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом виламування дверей проник до будинку АДРЕСА_2, де із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_4, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть, заволодівши належним їй радіоприймачем “ІНФОРМАЦІЯ_1” вартістю 60 грн.

         У касаційному поданні заступника прокурора порушено питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного йому покарання. При цьому прокурор посилається на те, що суд безпідставно виправдав засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки під час розбою потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть, а тому його дії слід було кваліфікувати за сукупністю злочинів. Крім того прокурор вказує на те, що суд не застосував до засудженого додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено санкціями частини 3 та 4 ст. 187 КК України як обов'язкове, що потягло призначення ОСОБА_1 надто м'яке покарання. Заслухавши доповідача, думку прокурора про обгрунтованість касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

         Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1у вчиненні злочинів за встановлених судом і викладених у вироку обставин, обгрунтовані ретельно дослідженими судом доказами, яким дано належну оцінку.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_2 підтверджено, що розбійний напад на неї вчинив ОСОБА_1. Показаннями потерпілої ОСОБА_3 підтверджено, що зі слів матері їй відомо, що розбійний напад на неї також вчинив ОСОБА_1. Підстав для сумніву в правдивості показань потерпілих немає, оскільки вони об”єктивно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, з яких видно, що розбійні напади на потерпілих вчинив ОСОБА_1, а також даними протоколів огляду місця події, вилучення приймача “ІНФОРМАЦІЯ_1” за місцем проживання засудженого, висновками судово-медичних експертиз про тяжкість заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень та причину смерті ОСОБА_4

         З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, злочинні дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за статтями 187 ч. 3 та 187 ч. 4 КК України.

         Що ж стосується доводів касаційного подання про неправильне застосування судом кримінального закону, як такого що має бути підставою для скасування вироку у зв'язку із незаконним виправданням ОСОБА_1за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України,  то колегія суддів вважає їх не безсумнівними.

Як видно із матеріалів справи, виправдовуючи засудженого за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд у вироку навів відповідні мотиви. Зазначені судом мотиви виправдання засудженого у касаційному поданні прокурора не спростовані. Більш того, наведені судом мотиви свідчать про певну обгрунтованість висновків суду з урахуванням порівняння диспозицій та санкцій ст. 121 ч. 2 і ст. 187 ч. 4 КК України, оскільки диспозицією останнього закону передбачено настання таких наслідків, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а покарання за розбій з вказаними наслідками є більш суворішим, ніж за заподіяння особі тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.

Тому враховуючи, що усі сумніви, у тому числі щодо обгрунтованості кваліфікації дій винної особи мають тлумачитися на користь цієї особи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційного подання в цій частині.

Разом з тим, доводи прокурора про те, що не призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації його майна свідчить про явну несправедливість покарання внаслідок м'якості колегія суддів вважає небезпідставними, оскільки це додаткове покарання санкціями частин 3 та 4 ст. 187 КК України передбачені як обов'язкові. Проте, як видно із матеріалів справи, суд призначив засудженому законне та обгрунтоване основне покарання, що не оспорюється і у касаційному поданні. Тому в цілому визнати призначене засудженому покарання несправедливим внаслідок його м'якості, підстав у колегії суддів немає.

Тому враховуючи конкретні обставини справи, особу засудженого, його відношення до вчиненого, а також виходячи в даному конкретному випадку із економії процесуальних засобів, яка має тягнути новий судовий розгляд справи судом першої інстанції, колегія судді вважає за необхідне вирок в цій частині змінити, із застосуванням ст. 69 КК України визнати недоцільним призначення засудженому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації майна, тим самим частково задовольнивши касаційне подання прокурора, внісши відповідні зміни до вироку суду в касаційному порядку.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області задовольнити частково.

Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити, із застосуванням ст. 69 КК України вважати його засудженим за ст. 187 ч. 3 та ст. 187 ч. 4 КК України до призначеного судом основного покарання без конфіскації майна, яке є його особистою власністю.

В решті це й вирок залишити без зміни.

                                                        С У Д Д І :

         Міщенко С.М.                       Паневін В.О.                        Стрекалов Є.Ф.