Справа №1-138/10

        П О С Т А Н О В А  

      І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

           18 лютого 2010  року                                                                                     м. Кам’янець-Подільський

        Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

 головуючого судді Лисюка А.І.,

при секретарі Гнапінській Т.В.,

за участю прокурора Готри В.В.,

захисника –ОСОБА_1,

потерпілих – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

 розглянув у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Новочеркаськ, Ростовської області, росіянина, громадянина України, одруженого, жителя АДРЕСА_1,   працюючого  різноробочим в ПП «Будмонтажсервіс», раніше не судимого,-

відданого до суду за ч.2 ст. 125 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_4 25.12.2008 року близько 09 год.00 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю матір’ю – ОСОБА_2 наніс їй вісім ударів руками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого спричинив  їй тілесні ушкодження у  вигляді вісьми синяків в області обличчя, потиличній області зліва, тім’яній ділянці зліва та справа, синяка передньої поверхні лівого стегна, синяка задньої поверхні лівого плечового суглобу, забій лівого ока, субконюктивальний крововилив лівого ока, які по степені важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

           10 липня 2009 року близько 12 год.00хв. ОСОБА_4 за місцем проживання в АДРЕСА_1, під час сварки зі своїм вітчимом ОСОБА_3, наніс йому чотири удари руками та один удар головою в обличчя, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, трьох синяків в області  обличчя, які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що привели до короткочасного розладу здоров’я.

           Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.125  КК України підтверджується матеріалами справи.

           В суді  ОСОБА_4 вину свою визнав, щиро розкаявся, вибачився перед матір’ю. Звернувся до суду з  клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв’язку з його дійовим каяттям, подавши відповідну заяву.  

           В суді захисник ОСОБА_1, прокурор підтримали клопотання підсудного, просять його задоволити. Оскільки ОСОБА_4  вперше вчинив злочин, щиро розкаявся, вчинив злочин невеликої тяжкості, усунув заподіяні збитки.

          В суді потерпілі підтримали  клопотання підсудного, так як він вину свою визнав, розкаявся, вибачився.

           Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, прокурора  вважає, що ОСОБА_4  слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинений злочин невеликої тяжкості, а справу провадженням закрити на підставі ст. 45 КК України ( ст.7 –2 ч. 2  КПК України ).

           Встановлено, що підсудний дійсно вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро кається у вчиненому, сприяв розкриттю злочину,  вибачився перед потерпілими, повністю визнав свою вину і усунув заподіяні збитки, тому суд вважає за доцільне  звільнити  ОСОБА_4  від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям, а справу провадженням закрити.

           При цьому суд також враховує повне визнання ним своєї вини.

           Цивільний позов в суді не заявлено.

           Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Керуючись ст. 45  КК України, ч. 2 ст. 7-2 КПК України, суд, -

                    П О С Т А Н О В И В   :

             ОСОБА_4 звільнити від покарання, передбаченого  ч.2 ст. 125 КК України за дійовим каяттям.

            Кримінальну справу відносно  ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125  КК України – закрити.

            Цивільний позов в суді не заявлено.

            Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

            Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам.-Подільський міськрайонний суд протягом  7 діб з моменту проголошення.                

Суддя міськрайонного суду:                                                                                 А.І.Лисюк