У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 квітня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2005 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

16 квітня 1982 року народження, уродженця м. Дніпропетровська, судимого 8 листопада 2000 року за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 81 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 9 вересня по відбуттю покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 8 квітня 2005 року в                  с. Меліоративному Новомосковського району Дніпропетровської області, після спільного розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки побив останнього кулаком та ногою по голові й тулубу, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.

У касаційній скарзі засуджений просить змінити вирок, перекваліфікувавши його дії на ст. 124 КК України. Вказує на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, неправильне застосування кримінального та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що справа стосовно нього сфальсифікована слідчими органами. Посилається на те, що під час досудового слідства застосовувались незаконні заходи до нього та до свідка ОСОБА_2, в результаті чого були отримані докази, що підтверджують його вину. Зазначає, що порушено його право на захист, оскільки судовий розгляд справи не фіксувався технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, за обставин, викладених у вироку, матеріалами справи доведено і він є обґрунтованим.

Суд, як убачається з мотивувальної частини вироку, виходив із сукупності всіх обставин вчиненого ОСОБА_1 злочинного діяння. Враховано спосіб учинення злочину, кількість, характер та локалізацію заподіяних потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, взаємостосунки засудженого, поведінку винуватого, що передувала злочину, а також ставлення останнього до наслідків своїх дій.

Так, сам засуджений на досудовому слідстві докладно розказав обставини події та показав механізм нанесення потерпілому ударів, що підтвердив під час судового розгляду справи.

Свідок ОСОБА_2 про обставини події дала показання аналогічні засудженому.

За таких обставин і враховуючи дані, які містяться у протоколах огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, явки з повинною ОСОБА_1, висновку судово-медичної експертизи, де зазначено, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми, що супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, що призвело до набряку і здавленню головного мозку, - суд мав підстави для висновку про те, що засуджений умисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України є правильною, а покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами закону та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що справу стосовно ОСОБА_1 сфальсифіковано, а до нього застосовувались недозволені методи слідства, отже, його доводи з цього приводу є безпідставними.

Необґрунтовані також доводи засудженого про порушення його права на захист. Як убачається з матеріалів справи на досудовому слідстві та в суді засуджений захисником був забезпечений, а клопотань про фіксування судового засідання технічними засобами, як про це він зазначає у касаційній скарзі, він та захисник не заявляли.

Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, не виявлено.

З урахуванням наведеного, передбачених законом підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і :

Редька А.І.                                   Лавренюк М.Ю.                     Мороз М.А.