ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 травня 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого     адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Ліпського Д.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Федорова М.О.,               Юрченка В.В.,

при секретарі : Проценко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Служби безпеки України щодо не оголошення у засобах масової інформації конкурсу на заміщення посади директора Інституту підготовки  слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та зобов»язання  Служби безпеки України  розробити та прийняти Інструкцію про порядок заміщення вакантних посад командування, наукових, науково-педагогічних (педагогічних) працівників у вищих військових навчальних закладах Служби безпеки України на конкурсній основі, внести зміни в Положення про Інститут підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України, провести організаційно-штатні зміни та ввести до  штату Служби безпеки України і штату Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України посаду директора цього інституту, після набрання чинності вказаною Інструкцією оголосити в засобах масової інформації конкурс на заміщення посади директора Інституту підготовки слідчих кадрів Служби безпеки України та скасувати п 3.1 Положення про Інструкцію підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону України від 10 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1  звернувся з касаційною скаргою на ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону України від 10 серпня 2005 року у справі за його скаргою у зазначеній справі.

 Зазначає, що  у серпні 2005 року він звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що він є кандидатом юридичних наук, але через бездіяльність Служби безпеки України - не оголошення в засобах масової інформації конкурсу на заміщення посади директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної  юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - його було позбавлено права взяти участь у конкурсах на заміщення посад командування в Національній академії імені Ярослава Мудрого та Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України. Просив визнати неправомірною таку бездіяльність Служби безпеки України, зобов»язати Службу безпеки України розробити та прийняти інструкцію або інший нормативний акт про заміщення вакантних посад командування, наукових, науково-педагогічних (педагогічних) працівників у вищих військових навчальних закладах Служби безпеки України (військових навчальних підрозділах Служби безпеки україни у складі вищих навчальних закладів) на конкурсній основі, оголосити у засобах масової інформації конкурс на заміщення  посад директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України  у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Ухвалою військового апеляційного суду  Центрального регіону України від 10 серпня 2005 року ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті скарги на підставі п.4 ч. 2 ст. 136 ЦПК України.

Вказуючи на допущені, на його думку, судом апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішеня, скаржник просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

Відмовляючи в прийнятті скарги ОСОБА_1 військовий апеляційний суд України вказав на те, що 10 серпня 2005 року підполковник ОСОБА_1 подав до суду зазначену скаргу, яка є повністю аналогічною тій, що була ним подана до цього ж суду 6 червня 2005 року, в прийнятті якої  ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону України від 15 червня 2005 року було відмовлено на підставі ст. 136, ч. 2 п. 1 ЦПК України. 14 липня 2005 року ОСОБА_1 оскаржив в касаційному порядку ухвалу від 15 червня 2005 року до Верховного Суду України, тобто в провадженні  суду є скарга того ж заявника на бездіяльність того ж суб»єкту оскарження, про той же предмет  і з тих же підстав.

ОСОБА_1 в поданій ним касаційній скарзі визнає ідентичність своїх скарг від 6 червня 2005 року та 10 серпня 2005 року, проте вважає, що незалежно від цього має право на повторне звернення до суду з поданою ним скаргою від 10 серпня 2005 року. 

Відповідно до положень пункту 4 частини 2 статті 136 ЦПК України 1963 року, чинного на час розгляду справи,  суддя відмовляє в прийнятті заяви, якщо в провадженні суду є справи по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції  не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону України від 10 серпня 2005 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст..237 КАС України. 

Головуючий:                                                                 Ліпський Д.В.

Судді:                                                           Амєлін С.Є.

                                                                       Кобилянський М.Г.

                                                                       Федоров М.О.

                                                                       Юрченко В.В.  

З оригіналом звірено:

Суддя:                                                           Юрченко В.В.