Справа № 2-1127/10р.

                      РІШЕННЯ

                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 квітня 2010  року                     Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:                                                                  

головуючого судді                             Семіряд І.В.    

при секретарі                     Ігнатової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « Про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування », -

                    встановив:

    23.02.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до райсуду з позовом до відповідача ОСОБА_2 « Про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування » в якому вказувала про те, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.02.1953 року. Під час перебування в шлюбі батьками був збудоване АДРЕСА_1 в Пролетарському районі м. Донецька, на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності від 25.11.1958 року, укладеного між ОСОБА_3 та відділом комунального господарства  виконкому Пролетарської Ради депутатів трудящих м. Сталіна, посвідченого нотаріусом Третьої сталінської держаної нотаріальної контори 04.12.1958 року за реєстровим № 12175 та зареєстрованим у відділі комунального господарства виконкому Пролетарської Ради депутатів трудящих м. Сталіна 11.12.1958 року за реєстровим № 1140.

    У вказаному домоволодінні, після його побудування, мешкали позивач разом з батьками.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача - ОСОБА_3  

    Після смерті батька залишилося спадкове майно, у вигляді 1\2 частини вказаного домоволодіння, так як друга половина вказаного домоволодіння належала дружині померлого – відповідачу ОСОБА_2, тому що була набута ними під час шлюбних відносин.

    Після смерті батька спадкоємцями за законом є позивач та відповідач, які своєчасно звернулися до нотаріальної контори з приводу вказаної спадщини. При цьому відповідач відмовилась на користь позивача від своєї частки у спадщини, а також від 1\2 частки спірного домоволодіння, яка належить її як дружині померлого.

    Однак незважаючи на те, що позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав, нотаріус відмовив її у видачи свідоцтва про право власності на спадкове майно, так як відсутні документи, які б стверджували право власності померлого батька на  спірне домоволодіння.

      Таким чином позивач просив суд визнати за ним право власності на спірне домоволодіння зі всіма господарчими будівлями та спорудами, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька.

    В судовому засідання позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, згідно наданої письмової заяви просила дану справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі. ( а.с. 42 )

    Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

      Згідно ст. 1268 ч.ч. 1, 3 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття  спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

    Відповідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні спірне домоволодіння розташоване за адресою : АДРЕСА_1, яке було збудовано в 1959 році подружжям ОСОБА_2, на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності від 25.11.1958 року, укладеного між ОСОБА_3 та відділом комунального господарства  виконкому Пролетарської Ради депутатів трудящих м. Сталіна ( на теперішній час м. Донецьк ), на підставі рішення виконкому Пролетарської районної Ради депутатів трудящих м. Станіно від 18.11.1958 року, посвідченого нотаріусом Третьої сталінської держаної нотаріальної контори 04.12.1958 року за реєстровим № 12175 та зареєстрованим у відділі комунального господарства виконкому Пролетарської Ради депутатів трудящих м. Сталіна 11.12.1958 року за реєстровим № 1140. Вказане домоволодіння проінвентарізовано в КП « БТІ м. Донецька » на ім»я ОСОБА_3, на підставі вищевказаного договору від 25.11.1958 року. ( а.с.а.с. 8, 14-15, 16, 17-21, 37, 39-41).

      Відповідно до копії загальногромадянського паспорту відповідача ОСОБА_2 та копії домової книги в домоволодінні АДРЕСА_1 в м. Донецьку зареєстрований та мешкає відповідач ОСОБА_2 з 18.12.1968 року. Також за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_3, який був знятий з реєстрації у зв»язку зі смертю. ( а.с.а.с. 11-13, 42 ).

    Згідно свідоцтва про укладання шлюбу, виданого Медведовською сільрадою Тімошевського району Краснодарського краю РФ, 08.02.1953 року відповідач ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3, по що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбів проведений відповідний запис № 21. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». ( а.с. 23 ).      

      Згідно копій свідоцтва про народження позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року ( актовий запис про народження № 101 від 08.04.1958 року, вчинений Медведовською сільрадою Тімошевського району Краснодарського краю РФ ), її батька записані : ОСОБА_3 та ОСОБА_2. ( а.с. 7 ).

    З копій свідоцтв про укладення шлюбу, копії рішення Пролетарського райсуду м. Донецьку від 15.12.1980 року, довідки наданої відділом РАЦС Пролетарського РУЮ м. Донецька вбачається те, що : позивачем ОСОБА_1 були укладені наступні шлюби :  27.08.1977 року з ОСОБА_7, після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 »; після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 позивач 23.09.1983 року уклала шлюб з ОСОБА_8, після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 »; після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 позивач 07.05.1990 року уклала шлюб з ОСОБА_9, після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». ( а.с.а.с. 9, 10, 56, 57 ).

    Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (актовий запис № 27 від 01.06.1999 року, вчинений виконкомом Мар»янівської сільської ради Старобешевського району Донецької області). (а.с.9).

    Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (актовий запис № 727 від 26.07.2009 року, вчинений відділом РАЦС Пролетарського РУЮ м. Донецька). ( а.с. 22 ).

Відповідно до витягів із Спадкових реєстрів ( заповіти/спадкові договори, спадкові справи ), після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори 04. 11.2009 року звернулася донька померлого - ОСОБА_1, дружина померлого – ОСОБА_2 від спадщини відмовилася на користь дочки, інші спадкоємці до нотаріальних контор з заявими про прийняття спадщини не зверталися. ( а.с.а.с. 31-33 ).

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 805 від 04.11.2009 року вбачається те, що після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори 04. 11.2009 року звернулася донька померлого - ОСОБА_1, дружина померлого – ОСОБА_2 від своєї частини в сумісно нажитому з померлим майні та від спадщини відмовилася на користь дочки – ОСОБА_1 ( а.с.а.с. 45, 46 ).

    Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна спірне житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1  під забороною відчуження не перебуває ( а.с. 44 ).

    В судовому засіданні встановлено, що спірне домоволодіння було збудовано померлим ОСОБА_3 та його дружиною відповідачем ОСОБА_2 в період, коли вони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Тому згідно зі ст.ст. 22, 28 КпШС України ( в редакції закону від 1969 року, який діяв на момент будівництва домоволодіння ) та ст.ст. 60, 62, 69 74 СК України ( в редакції закону від 10.01.2002 року, який набрав сили з 01.01.2004 року, та діяв на момент смерті ОСОБА_3 ), вказанє спірне домоволодіння є спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і належить ім на праві спільної власності у рівних частках.

При таких обставинах, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 1\2 частини спірного домоволодіння, спадкоємцями першої черги за законом якої, на теперішній час є дружина померлого – відповідач ОСОБА_2 та дочка померлого – ОСОБА_1 у рівніх частках то б то по 1\4 частині домоволодіння кожному.

В судовому засіданні в встановлено те, що відповідач ОСОБА_2 в нотаріальну контору надала письмову заяву про відмову на користь дочки ОСОБА_1 як від 1\2 частини спірного домоволодіння, яка повинна належати її як частка в спільному майні подружжя, так і від 1\4 частки спірного домоволодіння, яке б належало б її після смерті чоловіка.

Тому при таких обставинах суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задовольнити та визнати за нею право власності за законом на АДРЕСА_1 в Пролетарському районі м. Донецька зі всіма господарськими будівлями та спорудами, що залишилися після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як за спадкоємцем першої черги за законом.

    На підставі викладеного, ст..ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 22, 28 КпШС України ( в редакції закону від 1969 року ) та ст.ст. 60, 62, 69 74 СК України ( в редакції закону від 10.01.2002 року, який набрав сили з 01.01.2004 року ), ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

                    вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « Про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування » –  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за законом на АДРЕСА_1 в Пролетарському районі м. Донецька зі всіма господарськими будівлями та спорудами, що залишилися після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як за спадкоємцем першої черги за законом.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Рішення надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

    Суддя:                                                               І.В.Семіряд