ПОСТАНОВА                                                 КОПІЯ

12 травня 2010 року м. Харків

Військовий місцевий суд Харківського гарнізону у складі: головуючого підполковника юстиції Савенка М.Є., за участю секретаря Мяснянкіної А.П, прокурора – заступника військового прокурора Харківського гарнізону підполковника юстиції Бакала 1 Р.А., заявника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно полковників медичної служби ОСОБА_4. та ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в порядку передбаченому ст. 236-1 КПК України до військового місцевого суду Харківського гарнізону зі скаргою, в якій просив суд скасувати постанову від 10 квітня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно полковників медичної служби ОСОБА_4. та ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, як у скарзі так і у суді, заявник посилається на те, що перевірка заяви проведена старшим слідчим військової прокурори поверхово і однобічно, в наслідок чого дана ним оцінка не об’єктивна бо не відповідає встановленим обставинам.

Військовий прокурор не погодився з вищевикладеною позицією та в суді заявив, що постанова винесена правомірно і скасуванню не підлягає оскільки зібрані по справі матеріали свідчать про відсутність складу злочину в діях полковників медичної служби як ОСОБА_4. так і ОСОБА_3

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали прокурорської перевірки суд встановив, що згідно довідці № 1455 від 21.08.2007 року, ВЛК під головуванням ОСОБА_4 визнала старшого лейтенанта ОСОБА_2 на підставі ст. 42 «в» та ст. 12 «в» графи ІІІ Розкладу хвороб введеного в дію наказом Міністра Оборони України № 2 від 04.01.1994 року придатним до військової служби. Він же, згідно свідоцтва про хворобу № 856 від 21.08.2008 року на підставі ст. 12 «б»; ст. 38 «в» та ст. 41 «в» графи ІІ того ж Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час.

На підставі останнього рішення, ЦВЛК МО України за її вих. № 2431 від 12.09.2008 року прийняла постанову згідно якої відмінена постанова ВЛК по довідці № 1455 від 21.08.2007 року, а ОСОБА_2 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час з серпня 2007 року на підставі ст. 12 «б»; ст. 38 «в» та ст. 41 «в» графи ІІІ та графи ІІ наказів міністра оборони України від 1994 року № 2 та від 1999 року № 207.

З пояснень ОСОБА_2 випливає, що саме наведена постанова ЦВЛК МО України дає підстави стверджувати про неправильність висновку ВЛК від 21.08.2007 року, а так як головою цієї комісії був Крівко то він і винен у неправильності висновку. Крім того, у 2007 році, лікарі у довідці № 1455 серед діагнозів зазначили про наявність у нього синдрому гіперкортицізма в той час як у 2008 році в нього виявили хворобу Іценко-Кушинга, провину за це він покладає на Каса, який на той час був неврологом і повинен був виявити це захворювання.

З наданих прокуратурою матеріалів перевірки вбачається, що прокуратурою перевірені фактичні обставини про яки йшлося у заяві ОСОБА_2. Так, були відібрані пояснення від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6; були витребувані: лист обстеження по ГВЛК, історії хвороб № 2115 та № 6252, а також рішення адміністративного суду за позовом ОСОБА_2.

Поряд з цим, суд вважає, що поза увагою слідчого, який прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, залишилися обставини прийняття рішення ЦВЛК МО України про непридатність ОСОБА_2 до військової служби у мирний час, яке затвердив голова цієї комісії Михайлець.

В наслідок цього: не з’ясовано, яким чином комісією у 2008 році була встановлена непридатність до військової служби ОСОБА_2 на серпень 2007 року; в зв’язку з чим відмінено рішення ГВЛК від 21.08.2007 року і чи були допущені помилки цією комісією у 2007 році, і безпосередньо ОСОБА_4   та ОСОБА_3; чому існують розбіжності у діагнозах комісій ст. 42 «в» та ст. 12 «в» в 2007 році порівняно зі ст. 12 «б»; ст. 38 «в» та ст. 41 «в» в 2008 році; якою безпосередньою статтею керувалась ЦВЛК визнаючи ОСОБА_2 непридатним до військової служби у мирний час за ст. 12 «б», ст. 38 «в» та ст. 41 «в»графи ІІІ Розкладу хвороб.

Крім того, слідчий не відібрав пояснення від Каса на предмет його функціональних обов’язків, як лікаря невролога з приводу хвороби Іценко-Кушинга. А також відсутні пояснення спеціаліста в області кількості гормонів на предмет синдрому гіперкортицізма.

Піддані дослідженню матеріали прокурорської перевірки не містять відповіді на вище зазначені питання, а тому суд робить висновок, що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4. та ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України не можливо визнати законною та обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладені обставини, керуючись ст. 236-2 КПК України, військовий місцевий суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно полковників медичної служби ОСОБА_4. та ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України задовольнити.

Скасувати постанову від 10 квітня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно полковників медичної служби ОСОБА_4. та ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України.

Матеріали перевірки повернути у військову прокуратуру Харківського гарнізону для проведення додаткової перевірки.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

Головуючий по справі: САВЕНКО М.Є.