.
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № - 22-681- 2010р Головуючий у 1-й інстанції Безсмолий Є.Б.
Категорія 24 Доповідач Черненко В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
14 квітня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Черненко В.В.
Суддів Кодрул М. А.
Потапенко В.І.
При секретарі Животовській С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2010 року по справі за позовом ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі енергетичні технології» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
ВСТАНОВИЛА :
ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі енергетичні технології» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання .На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідач по справі є власником квартири АДРЕСА_1.
Позивач по справі, надає послуги з обігріву будинку та квартири в якій проживає відповідач, в холодний період часу. Відповідач від наданих послуг не відмовився і користується наданими послугами. Між сторонами по справі фактично склались договірні відносини по наданню зазначених послуг.
За період користування послугами з 01.10.2006 по 01.05.2009 року утворилась заборгованість в сумі 4029,80 гривень і які відповідач відмовляється сплачувати в добровільному порядку.
Позивач просить стягнути з відповідача по справі на його користь 4029,80 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2010 року позов було задоволено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія судів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив , що згідно договору дарування від 11.12.2003 року відповідач, ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1 в м. Кіровограді..
Відповідно до виписки з лицьового рахунку відповідача НОМЕР_1 заборгованість за отримані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2006 року по 01.05.2009 року становить 4029,80 гривень.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з тих обставин, що відповідачем не надано переконливих доказів, які б спростували вимоги позивача по справі., в частині стягнення заборгованості за надані послуги по наданню тепла в квартиру відповідача в холодний період року, при цьому суд послався на ст.60 ЦПК України, ст.ст.525,526 ЦК України, ст. 162 ЖК України, Закон України «Про теплопостачання» та Правила користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями затверджених постановою КМ України №572 від 08.10.1992 року.
Виходячи із встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку задовольняючи позовні вимоги.
Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних доказів на спростування позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався послугами з теплопостачання , які надавались позивачем по справі в АДРЕСА_1 в м. Кіровограді, власником якої є відповідач по справі і відповідач не відмовлявся від наданих послуг.
Встановлене свідчить про те , що між сторонами склались фактичні договірні відносини, по наданню тепла в квартиру відповідача . Сам факт відсутності письмового договору між сторонами не може бути підставою не сплачувати грошові кошти за отримані послуги, якими користується відповідач.
Скаржник також не надав до суду і спростувань по сумі заборгованості , яка утворилась за період з 01.10.2006 року по 01.05.2009 року і становить 4029,80 гривень.
Таким чином колегія судів вважає , що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Суд першої інстанції керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.
Обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу. В матеріалах справи відсутні докази які б спростували позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2010 - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На Ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий
Судді
.