АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 1505/ 10                     Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                                   Кузнецова О.Ю.

         Суддя-доповідач: Пилипчук Л.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня  2010року                                                                                             м.Полтава

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області   у складі:

           головуючого – судді: Пилипчук Л.І.,

          суддів:  Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.,

          при  секретарі: Лимар О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу  начальника Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

на судове рішення – постанову Октябрського районного суду м.Полтави від  10 липня 2009 року

у справі за позовом  ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області , -

                                                          в с т а н о в и л а: .

         Судовим рішенням –  постановою Октябрського районного суду м.Полтави  від 10 липня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни задоволено частково.

          Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3  , у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»  за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною.

          Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року.

         В іншій частині позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі  начальник Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві просить скасувати судове рішення з підстав порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

         Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія  суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню з наступних підстав.

         Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Як вбачається з матеріалів  справи, встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_3  відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни та звернулася в суд з позовом про визнання  неправомірною бездіяльності   Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві  в частині невиконання норми ст.6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни» щодо нарахування і виплати 30% надбавки до пенсії за період з 01.01.2006р. по 30.06.2009р.

          Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року  з 1 січня 2006 року особам зі статусом «дитина війни» пенсії підвищуються щомісячно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що визначається  частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           При цьому розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлювався Законом  України «Про Державний бюджет України» на  2007, 2008, 2009  роки.  Відповідач вказаного підвищення не застосовував і не виплачував.

            Відповідач по справі -  УПФ України Октябрського району в м.Полтаві, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на норми Закону про Державний бюджет України на  2007, 2008 роки, відповідно до яких дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006- 2007 роках було зупинено. При цьому, у 2007 році дія статті 6 зазначеного Закону поширювалася на осіб  «дітей війни» - інвалідів, але у формі  50% надбавки, встановленої для учасника війни.

            У 2008 році редакція статті 6 Закону  була змінена, у зв’язку з чим особи у статусі «дитина війни» мали право на підвищення пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

           Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року визначено розміри підвищення пенсії особам  у статусі «дитина війни»  з травня 2008 року й на майбутній час.

            Тому відповідач прохав визнати вимоги позивача безпідставними, вважаючи помилковими  посилання ОСОБА_3  на норми статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині поширення  поняття мінімального розміру пенсії за віком на інші нормативні акти, в тому числі на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Встановивши доводи і заперечення сторін, застосувавши судову практику Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного суду України у справах №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, норми Конституції України, норми Законів України «Про соціальний захист дітей війни» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у їх взаємопов’язаності щодо механізму правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного  висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

           У зв’язку із зазначеними вище джерелами права судове рішення  місцевого суду обґрунтовано визначає обов’язок відповідача вчинити дії, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за виключенням часу зупинення дії вказаної норми.

           Доводи апеляційної скарги, які відповідають змісту заперечень проти позовних вимог, не містять нових доказів, які  б спростовували висновки суду першої інстанції щодо верховенства й пріоритету норм  конституційного та міжнародного законодавства про непорушність прав і свобод людини і громадянина, в тому числі в галузі соціального захисту осіб зі статусом «дитина війни».

           У зв’язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального права, а тому скасуванню або зміні не підлягає.

           Керуючись ст.ст.303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а  :

           Апеляційну скаргу начальника управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві  відхилити.

           Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 10 липня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців  шляхом подачі касаційної скарги.

СУДДІ:    /підписи/

Копія

Згідно:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 1505/ 10                     Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                                   Кузнецова О.Ю.

         Суддя-доповідач: Пилипчук Л.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня  2010року                                                                                             м.Полтава

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області   у складі:

           головуючого – судді: Пилипчук Л.І.,

          суддів:  Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.,

          при  секретарі: Лимар О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу  начальника Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

на судове рішення – постанову Октябрського районного суду м.Полтави від  10 липня 2009 року

у справі за позовом  ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області , -

                                                          в с т а н о в и л а: .

         Судовим рішенням –  постановою Октябрського районного суду м.Полтави  від 10 липня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни задоволено частково.

          Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3  , у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»  за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною.

          Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року.

         В іншій частині позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі  начальник Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві просить скасувати судове рішення з підстав порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

         Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія  суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню з наступних підстав.

         Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Як вбачається з матеріалів  справи, встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_3  відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни та звернулася в суд з позовом про визнання  неправомірною бездіяльності   Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві  в частині невиконання норми ст.6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни» щодо нарахування і виплати 30% надбавки до пенсії за період з 01.01.2006р. по 30.06.2009р.

          Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року  з 1 січня 2006 року особам зі статусом «дитина війни» пенсії підвищуються щомісячно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що визначається  частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           При цьому розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлювався Законом  України «Про Державний бюджет України» на  2007, 2008, 2009  роки.  Відповідач вказаного підвищення не застосовував і не виплачував.

            Відповідач по справі -  УПФ України Октябрського району в м.Полтаві, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на норми Закону про Державний бюджет України на  2007, 2008 роки, відповідно до яких дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006- 2007 роках було зупинено. При цьому, у 2007 році дія статті 6 зазначеного Закону поширювалася на осіб  «дітей війни» - інвалідів, але у формі  50% надбавки, встановленої для учасника війни.

            У 2008 році редакція статті 6 Закону  була змінена, у зв’язку з чим особи у статусі «дитина війни» мали право на підвищення пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

           Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року визначено розміри підвищення пенсії особам  у статусі «дитина війни»  з травня 2008 року й на майбутній час.

            Тому відповідач прохав визнати вимоги позивача безпідставними, вважаючи помилковими  посилання ОСОБА_3  на норми статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині поширення  поняття мінімального розміру пенсії за віком на інші нормативні акти, в тому числі на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Встановивши доводи і заперечення сторін, застосувавши судову практику Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного суду України у справах №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, норми Конституції України, норми Законів України «Про соціальний захист дітей війни» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у їх взаємопов’язаності щодо механізму правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного  висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

           У зв’язку із зазначеними вище джерелами права судове рішення  місцевого суду обґрунтовано визначає обов’язок відповідача вчинити дії, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за виключенням часу зупинення дії вказаної норми.

           Доводи апеляційної скарги, які відповідають змісту заперечень проти позовних вимог, не містять нових доказів, які  б спростовували висновки суду першої інстанції щодо верховенства й пріоритету норм  конституційного та міжнародного законодавства про непорушність прав і свобод людини і громадянина, в тому числі в галузі соціального захисту осіб зі статусом «дитина війни».

           У зв’язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального права, а тому скасуванню або зміні не підлягає.

           Керуючись ст.ст.303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а  :

           Апеляційну скаргу начальника управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві  відхилити.

           Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 10 липня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців  шляхом подачі касаційної скарги.

СУДДІ:    /підписи/

Копія

Згідно: