Справа №33-1270  2009 р.

Головуючий у 1 інстанції Міщенко Г.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

4 січня 2010 року                                     м.Донецьк

Суддя  судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області Самойленко А.І. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 7 жовтня 2009 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Красноармійськ Донецької області, який проживає в квартирі АДРЕСА_1, працюючого головою Красноармійської міської ради

притягнуто до адміністративної відповідальності за п. «г» ч.3 ст.5, ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

    Згідно зазначеної постанови ОСОБА_2, будучи службовцем органів місцевого самоврядування, а саме, головою Красноармійської міської ради, 3 категорія 6 ранг, порушив спеціальні обмеження, направлені на попередження корупції.

    Так, 15.10.2008 року рішенням Красноармійської міської ради №593 була створена державна приймальна комісія для прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом реконструкції котельної №5 мікрорайону «Південний» в місті Красноармійську відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 року №904, від 22.09.2004 року №1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів». На підставі цього розпорядження була створена державна приймальна комісія.

    18 лютого 2009 року рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради №80 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом реконструкції зазначеної котельної.

Однак, відповідно до положень п.п.14, 27, 30 зазначеної постанови КМУ від 22.09.2004 року №1243 строк прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією завершеного будівництвом об'єкта встановлюється органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і не повинен перевищувати 30 днів, акт приймальної комісії підлягає затвердженню в 15-денний строк органами, які створили цю комісію.

В разі неготовності об'єкта до експлуатації приймальна комісія складає відповідний акт, на підставі якого орган, який створив приймальну комісію, надає замовнику рекомендації про усунення недоліків. Для прийняття в експлуатацію цього об'єкта державна приймальна комісія може бути створена повторно тільки після усунення виявлених недоліків, однак не раніше ніж за 30 днів після завершення роботи попередньої комісії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 «Про порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів» з 01.01.2009 року повноваження по створенню державних приймальних комісій з прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів мають виключно інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а не органи місцевого самоврядування, у зв'язку з чим створення нової приймальної державної комісії повинно було проводитися зазначеною державною інспекцією в Донецькій області.

Таким чином, ОСОБА_2, усвідомлюючи неправомірність своїх дій при прийнятті рішення, сприяв наданню незаконних переваг ОКСу виконавчого комітету Красноармійської міської ради перед іншими суб'єктами фінансово-господарської діяльності, у яких в законному порядку оформлені акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів. Ці переваги виявилися у виді уникнення тимчасових і матеріальних витрат на підготовку та оформлення відповідної документації, утворення нової державної приймальної комісії інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

В апеляційній скарзі, з урахуванням уточнень до неї, ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді і скасувати цю постанову як незаконну і необґрунтовану, посилаючись на те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, внаслідок чого не знав про прийняте рішення і пропустив строк на подачу апеляційної скарги, що суд не дав оцінки тому, що рішення про затвердження акту державної приймальної комісії приймав не він одноособово, а виконком місцевої ради, який є колегіальним органом і це рішення він як голова міської ради повинен був підписати. Крім цього, з дня прийняття зазначеного рішення пройшло більше ніж 6 місяців, протягом яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційних діянь.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав свою скаргу, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді – скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і може бути розглянута за відсутності цієї особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 був сповіщений про час та місце розгляду справи щодо нього, що свідчить про порушення судом першої інстанції його прав, передбачених зазначеною нормою Закону, тобто, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Ця ж обставина також свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги про те, що строк на подачу апеляційної скарги ОСОБА_2 пропустив з поважних причин, у зв'язку з чим цей строк підлягає поновленню.

За змістом ст.1 та п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відповідальність службової особи за порушення спеціального обмеження, встановленого зазначеною нормою закону, настає в разі надання переваги при прийнятті рішення на користь однієї особи перед іншою і в разі вчинення таких дій умисно та з метою задоволення особистого інтересу. Однак, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові судді про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не встановлено, інтереси яких саме інших осіб (суб'єктів фінансово-господарської діяльності) були ігноровані внаслідок прийняття виконкомом зазначеного рішення про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом реконструкції котельної і в чому полягав особистий інтерес голови міської ради ОСОБА_2 при цьому. З матеріалів справи також не вбачається, що внаслідок прийняття зазначеного рішення інтереси будь-яких фізичних чи юридичних осіб якимось чином були ігноровані.

Тому висновок, викладений в постанові судді про те, що внаслідок прийняття вищезазначеного рішення виконкомом міської ради ОСОБА_2 сприяв наданню незаконних переваг ОКСу виконавчого комітету Красноармійської міської ради перед іншими суб'єктами фінансово-господарської діяльності, у яких в законному порядку оформлені акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, нічим не підтверджений, через що цей висновок не може бути визнаний обґрунтованим.

Крім цього, рішення про затвердження зазначеного акту приймалося не одноособово ОСОБА_2, а виконавчим комітетом Красноармійської міської ради, який є колегіальним органом, про що обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі ОСОБА_2. Також, судом не було взято до уваги, що з дня прийняття рішення виконкомом (18 лютого 2009 року) і на момент винесення постанови судді про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, пройшло більше ніж 6 місяців, протягом яких згідно ст.12 Закону «Про боротьбу з корупцією» могло бути накладено адміністративне стягнення.

Наведені обставини свідчать, що при розгляді цієї справи судом були допущені порушення норм процесуального та матеріального права і що ознак корупційного діяння, передбаченого п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», в діях ОСОБА_2 не встановлено.  Тому ця постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_2.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.294, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на подачу апеляційної скарги і цю скаргу задовольнити.

Постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 7 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Суддя Апеляційного суду Донецької області                   Самойленко А.І.