Справа №33-633  2009 р.

Головуючий у 1 інстанції Міщенко Г.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

 4 листопада 2009 року                                 м.Донецьк

Суддя  судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області Самойленко А.І. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 27 травня 2009 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в квартирі АДРЕСА_1, працюючого сторожем Дитячої міської лікарні №5 міста Донецька

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

    Згідно зазначеної постанови ОСОБА_2 16 травня 2009 року приблизно о 15-й годині 10 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 і рухаючись по вулиці Артема в місті Донецьку, на перехресті цієї вулиці з проспектом Миру не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого вчинив зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем «Хундай» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 і автомобілем НОМЕР_3. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, при цьому водій ОСОБА_2 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України.

    В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді щодо нього вважаючи її необґрунтованою з поверненням справи на новий розгляд, посилаючись на те, що справа була розглянута без його участі і він не був повідомлений про час розгляду справи судом, що свідчить про порушення судом його прав, передбачених ст.268 КУпАП. Крім цього, суддя безпідставно дійшов висновку про його винуватість у порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху України, що спричинило зіткнення транспортних засобів, тобто, у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді – скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що його автомобіль не стикався з автомобілем «Хундай», а лише мав дотик з останнім, що зіткнулися лише автомобілі «Ровер» та «Хундай» і що причиною їх зіткнення стала раптова зупинка автомобіля «Ровер», з задньою частиною якого зіткнувся автомобіль «Хундай», спростовані даними протоколів огляду місця події та транспортних засобів, показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, висновком судової автотехнічної експертизи.

Як вбачається з протоколів огляду місця події та транспортних засобів, автомобіль «Деу-сенс», яким керував ОСОБА_2, на час огляду місця події перебував у стані контакту своєю передньою частиною з задньою частиною автомобіля «Хундай», усі три автомобілі  мали механічні пошкодження: автомобіль «Деу-сенс» - передньої частини, автомобіль «Хундай» - задньої та передньої частин, автомобіль «Ровер» - задньої частини.

Як пояснив в апеляційному суді ОСОБА_2, зіткнення передньої частини його автомобіля фактично мало місце, однак це зіткнення відбулося через те, що автомобіль «Хундай» після зіткнення з автомобілем «Ровер» відкинуло назад і задня частина автомобіля «Хундай» зіткнулася з передньою частиною його автомобіля «Деу-сенс», який на той момент він вже зупинив.

Свідок ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Хундай», заперечуючи ці твердження ОСОБА_2, пояснила в апеляційному суді, що через раптову зупинку автомобіля «Ровер», який рухався перед нею, вона теж різко зупинилася. Після зупинки відчула удар в задню частину свого автомобіля, який внаслідок цього удару передньою частиною зіткнувся з автомобілем  «Ровер».

Свідок ОСОБА_5, яка керувала автомобілем «Ровер», пояснила в апеляційному суді, що вона різко зупинила свій автомобіль, оскільки попередній автомобіль почав виконувати маневр повороту наліво. Після зупинки свого автомобіля відчула удар в задню частину свого автомобіля, з яким зіткнувся автомобіль «Хундай».

З метою усунення суперечностей в показаннях водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо механізму зіткнення транспортних засобів та встановлення причини зіткнення транспортних засобів, апеляційним судом була призначена судова автотехнічна експертиза, згідно висновків якої спочатку мало місце контактування автомобіля «Деу-сенс» з автомобілем «Хундай», а потім останній контактував з автомобілем «Ровер». Показання водія ОСОБА_2 щодо механізму зіткнення транспортних засобів, тобто, щодо послідовності їх зіткнення, з технічної точки зору є неспроможними. В цій ситуації дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України і перебували в причинному зв'язку з настанням події. В діях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху і їх дії не перебували у причинному зв'язку з настанням події, яка відбулася.

Таким чином, висновки цієї експертизи узгоджуються з показаннями водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо механізму та причин зіткнення автомобілів, а також з даними протоколів огляду місця події і транспортних засобів щодо їх розташування після зіткнення (автомобілі стояли один за одним без будь-якого кута, що свідчить про їх рух в одному напрямку і що різкої зміни напрямку руху будь-ким з водіїв перед зіткненням автомобілів не було) та механічних пошкоджень цих транспортних засобів.

Тому сукупністю наведених доказів доведено, що водій автомобіля «Деу-сенс» ОСОБА_2 в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечної дистанції руху внаслідок чого відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем «Хундай», який внаслідок цього зіткнувся з автомобілем  «Ровер», що спричинило пошкодження зазначених транспортних засобів, тобто, доведена вина водія ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, згідно вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і може бути розглянута при відсутності цієї особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 був сповіщений про час розгляду цієї справи судом першої інстанції, що свідчить про порушення цим судом вищевказаних вимог ст.268 КУпАП і позбавлення можливості ОСОБА_2 брати участь у розгляді цієї справи і реалізувати свої права, передбачені цією нормою Закону.

Зазначені порушення процесуальних норм судом першої інстанції є підставою для скасування постанови судді, через що доводи апеляційної скарги в цій частині є обгрунтованими.

У той же час, підстави для прийняття апеляційним судом нової постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно ст.294 КУпАП відсутні, оскільки на цей час з дня вчинення ним правопорушення пройшло більше ніж 3 місяці, встановлених статтею 38 КУпАП, протягом яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення. Повернення справи на новий судовий розгляд, як про це просить ОСОБА_2 у своїй скарзі, не передбачено ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому зазначена постанова щодо нього підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.294, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 27 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у цій справі закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Суддя Апеляційного суду Донецької області                   Самойленко А.І.