Справа №33-24  2010 р.

Головуючий у 1 інстанції Кутья С.Д.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2010 року                                 м.Донецьк

Суддя  судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Самойленко А.І. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 26 січня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в квартирі АДРЕСА_1, працюючого водієм в управлінні механізації Донецької залізниці

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

    Згідно зазначеної постанови до Ворошиловського районного суду міста Донецька надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_1 за те, що він 25 грудня 2009 року приблизно о 10-й годині 15 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Артема – проспекту Ватутіна у Ворошиловському районі міста Донецька проїхав на сигнал світлофору, який забороняє рух (червоний) і вчинив зіткнення з автомобілями Тойота державний реєстраційний номер НОМЕР_2, Ніссан державний реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, при цьому водій порушив п.п.8.7.3 (е); 8.10 Правил дорожнього руху України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджена зібраними матеріалами справи, дії ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП працівниками ДАІ (кваліфіковані) правильно.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову судді, а справу повернути на новий розгляд в суд першої інстанції, посилаючись на те, що в порушення ст.268 КУпАП він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак суд розглянув справу без його участі, не допитав потерпілих осіб та свідків, не зважаючи на невизнання ним своєї вини, без достатніх на те підстав визнав його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення. У зв'язку з пропуском строку на подачу апеляційної скарги заявив клопотання про поновлення цього строку, посилаючись на те, що пропустив цей строк з поважних причин, оскільки не знав про час розгляду справи і прийняте рішення.

    Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти скарги і просили постанову суду першої інстанції залишити без зміни, свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, перевіривши матеріали адміністративної справи і матеріали ДАІ, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом цієї дорожньо-транспортної пригоди, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді щодо нього – скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.

Згідно вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і може бути розглянута при відсутності цієї особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У той же час, справа розглянута суддею за відсутності ОСОБА_1 і в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що він був сповіщений про розгляд цієї справи судом 26 січня 2010 року. Наведені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції вищевказаних вимог ст.268 КУпАП і позбавлення можливості ОСОБА_1 брати участь у розгляді цієї справи і реалізувати свої права, передбачені зазначеною нормою Закону, тобто, про порушення процесуального закону. Ця ж обставина свідчить про обґрунтованість доводів ОСОБА_1 про те, що він пропустив строк на подачу апеляційної скарги з поважних причин через його необізнаність про час розгляду справи судом і прийняте щодо нього рішення. Тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги підлягає задоволенню.

Висновки судді у постанові про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджена зібраними матеріалами справи, не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки, не зважаючи на наявність істотних суперечностей у поясненнях осіб, які були учасниками ДТП та свідків, будь-якого аналізу і оцінки цим поясненням у постанові не дано.

Матеріалами справи достовірно встановлено, що зіткнення транспортних засобів відбулося на перехресті вулиці Артема та проспекту Ватутіна в Ворошиловському районі міста Донецька, коли автомобіль «Камаз» під керуванням водія ОСОБА_1 рухався по вулиці Артема без зміни напряму свого руху, а автомобіль «Тойота» під керуванням водія ОСОБА_2, рухаючись у зустрічному напряму по вулиці Артема, на перехресті з проспектом Ватутіна виконував маневр повороту наліво, з метою виїзду на проспект Ватутіна. При цьому, проїзд зазначеного перехрестя регулювався сигналами світлофору.

Як у своїх письмових поясненнях працівнику ДАІ, так і в судовому засіданні апеляційного суду водій ОСОБА_1 стверджував, що він не порушував правил дорожнього руху, оскільки виїхав на вказане перехрестя на зелений сигнал світлофору. У цей же час автомобіль «Тойота», рухаючись по зустрічній смузі і виконуючи маневр лівого повороту, виїхав на його смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.

Водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2, не заперечуючи виконання ним маневру лівого повороту з вулиці Артема на проспект Ватутіна, пояснив, що він виїхав на вказане перехрестя, зупинився на смузі, яка розділяла зустрічні рухи, і, дочекавшись зеленого сигналу світлофору для руху по проспекту Ватутіна, став перетинати вулицю Артема. У цей час його автомобіль зіткнувся з автомобілем «Камаз».

Таким чином, пояснення водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які є заінтересованими особами, щодо того, який сигнал світлофору діяв на момент зіткнення автомобілів, суперечать одне одному.

У той же час, згідно письмових пояснень водія автомобіля «Ніссан» –  ОСОБА_6 він рухався на вказаному автомобілі по проспекту Ватутіна і зупинився на перехресті з вулицею Артема на червоний сигнал світлофору. Коли його автомобіль стояв, в момент перемикання світлофору на зелене світло для руху по проспекту Ватутіна, в його автомобіль вдарився автомобіль «Тойота», який до цього зіткнувся з автомобілем «Камаз».

Таким чином, з пояснень водія автомобіля «Ніссан» ОСОБА_6, упередженість якого не встановлена, вбачається, що до зіткнення автомобілів сигнал світлофору дозволяв рух по вулиці Артема і забороняв рух по проспекту Ватутіна, що обидва автомобілі: і «Тойота», і «Камаз» виїхали на це перехрестя до того, як відбулася зміна сигналу світлофору на такий, що дозволяв рух по проспекту Ватутіна і забороняв рух по вулиці Артема. Тобто, пояснення водія Юліша узгоджується з твердженнями водія автомобіля «Камаз» ОСОБА_1 про те, що він, рухаючись по вулиці Артема, виїхав на перехрестя з проспектом Ватутіна до того, як відбулася зміна сигналу світлофору з зеленого на червоний у його напряму руху.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_5 стверджував, що у вищевказаний час він перебував на зазначеному перехресті, очікуючи сигналу для переходу вулиці Артема, і бачив, що автомобіль «Камаз», який рухався на зелений сигнал світлофору, зіткнувся з автомобілем «Тойота», який виконував поворот з вулиці Артема на проспект Ватутіна.

Свідок ОСОБА_4 у своїх письмових поясненнях працівнику ДАІ стверджував, що він на автомобілі  «Шкода» рухався по вулиці Артема і бачив, що попереду нього в тому ж напряму рухався автомобіль «Камаз». Під’їжджаючи до перехрестя вулиці Артема з проспектом Ватутіна він побачив, що сигнал світлофору для руху по вулиці Артема змінився з зеленого на червоний, однак автомобіль «Камаз» проїхав на червоне світло, після чого цей автомобіль зіткнувся з автомобілем «Тойота».

Будучи допитаним в якості свідка апеляційним судом, ОСОБА_4 пояснив, що автомобіль «Камаз» рухався попереду нього на відстані приблизно 60-100 метрів, а червоний сигнал світлофору увімкнувся коли він, тобто ОСОБА_4, під’їжджав до світлофору на відстань приблизно 20-30 метрів. Зазначені свідком обставини свідчать, що з урахуванням вказаної ним відстані між автомобілями, на момент зміни сигналу світлофору автомобіль «Камаз» мав проїхати за світлофором відстань приблизно 40-70 метрів, тобто, повністю перетнути проїжджу частину проспекту Ватутіна ще до зміни сигналу світлофору, що суперечить його ж твердженням про проїзд автомобіля «Камаз» на червоний сигнал світлофору. При цьому, свідок ОСОБА_4 також пояснив, що самого зіткнення автомобілів він не бачив, а побачив автомобілі, які вже зіткнулися, що він не може категорично стверджувати про проїзд автомобіля «Камаз» на червоний сигнал світлофору.

З урахуванням зазначених суперечностей і неконкретності в показаннях свідка ОСОБА_4, його показання не можуть бути визнані доказом того, що водій ОСОБА_1 проїхав на червоний сигнал світлофору.

Аналіз усіх вищенаведених доказів і обставин справи свідчить про те, що крім пояснень водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 інші докази того, що водій ОСОБА_1 проїхав на червоний сигнал світлофору, у справі відсутні. З урахуванням наявності конфлікту інтересів між цими водіями, показання водія ОСОБА_2, які не підтверджені іншими доказами у справі, не можуть бути визнані достовірним і достатнім доказом вини ОСОБА_1. У той же час, пояснення останнього узгоджуються з поясненнями водія автомобіля «Ніссан» ОСОБА_6 Таким чином, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена, справа розглянута судом першої інстанції з порушенням вимог ст.268 КУпАП,

Тому скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді щодо нього підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки стаття 294 КУпАП не передбачає права апеляційного суду на повернення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, як про це просить ОСОБА_1 у своїй скарзі.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.294, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги задовольнити, а саму скаргу задовольнити частково.

Постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 26 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суддя Апеляційного суду Донецької області                   Самойленко А.І.