Справа №33-162  2010 р.

Головуючий у 1 інстанції Дубановська І.Д.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2010 року                                     м.Донецьк

Суддя  судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Самойленко А.І. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Слов'янська Донецької області, який проживає в квартирі АДРЕСА_1 працюючого майстром на станції Слов'янськ Донецької залізниці

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  і накладено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 5 років з оплатним вилученням автомобіля НОМЕР_1.

Згідно зазначеної постанови, ОСОБА_1 14 грудня 2009 року о 9-й годині 35 хвилин керував автомобілем «ЗАЗ Ланос» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вулиці Жукова у місті Слов'янську Донецької області з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння ухилився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Протягом року скоїв адміністративні правопорушення та піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді щодо нього, а провадження у справі закрити. В обґрунтування скарги посилається на те, що справа була розглянута судом без його присутності, оскільки він не був сповіщений про час та місце розгляду справи, через що не мав можливість взяти участь в ній і реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП. Накладаючи на нього адміністративне стягнення суд першої інстанції не взяв до уваги, що він не має права на керування транспортними засобами, а автомобіль «ЗАЗ Ланос» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 йому не належить. Тому таке стягнення вважає незаконним.

Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і може бути розглянута при відсутності цієї особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У той же час, справа розглянута суддею за відсутності ОСОБА_1 і в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що він був сповіщений про час розгляду цієї справи судом. Вказівка судді у постанові на те, що ОСОБА_1 був сповіщений про час та місце судового засідання з посиланням на відмітку про цю обставину в протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовує доводів скарги ОСОБА_1 про його необізнаність щодо цих обставин і не може достовірно свідчити про його сповіщення про час розгляду справи, оскільки зазначена відмітка у протоколі має очевидні виправлення у даті розгляду справи судом. Наведені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції вищевказаних вимог ст.268 КУпАП і позбавлення можливості ОСОБА_1 брати участь у розгляді цієї справи і реалізувати свої права, передбачені зазначеною нормою Закону, тобто, про істотні порушення процесуального закону.

Крім того, згідно ч.3 ст.130 КУпАП відповідальність за цією нормою закону несуть особи, які двічі протягом року піддавалися адміністративному стягненню за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Однак, зазначивши в постанові про те, що ОСОБА_1 протягом року скоїв адміністративні правопорушення та піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, суддя не встановив і не вказав у постанові коли ж конкретно притягався ОСОБА_1 до відповідальності за попередні правопорушення. Не зазначені ці обставини і в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-які дані, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Тому висновок судді у постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, не може бути обґрунтованим.

Наведені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норми матеріального права, що згідно ст.294 КУпАП є підставою для скасування постанови судді. Разом з тим, підстави для закриття провадження у справі, як про це просить у своїй скарзі ОСОБА_1, відсутні, оскільки в апеляційній скарзі він не оспорює того, що у вказаний у постанові час і за вказаних обставин він ухилився від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння. Вчинення ОСОБА_1 цих дій підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, його письмовими поясненнями, письмовими поясненнями свідків. Наведені обставини свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що дає підстави для винесення апеляційним судом нової постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за це правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2010 року щодо нього скасувати.

    Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Суддя Апеляційного суду Донецької області                   Самойленко А.І.