Справа №11-532  2010 р.

Головуючий у 1 інстанції Чернишов Ю.В.

Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2010 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І.

суддів Черкашина М.В., Кравцова О.В.

    з участю

прокурора Андрєєвої Ж.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 3 грудня 2009 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Норильськ РФ, мешканця міста Слов'янськ Донецької області, не судимого

засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

    ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні таких злочинів.

    2 серпня 2009 року приблизно о 2-й годині ОСОБА_2, діючи з метою викрадання чужого майна, за допомогою ножиць відкрив навісний замок на гаражі, який розташований у дворі будинку АДРЕСА_1, проник у цей гараж, де знаходився автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, за допомогою металевого предмета розбив скло на дверях , проник у цей автомобіль, звідки таємно викрав автомобільну магнітолу «Соні СДХ-А 250» вартістю 800 гривень, задню полку автомобіля вартістю 200 гривень і колонки «Мюстер» вартістю 350 гривень, а всього викрав майно ОСОБА_3 на суму 1350 гривень.

    14 серпня 2009 року приблизно о 10-й годині ОСОБА_2, діючи повторно, з метою викрадання чужого майна через вікно проник у квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, звідки таємно викрав ноутбук «АSUS U5 F»  і зарядний пристрій до нього загальною вартістю 5500 гривень.

    В апеляції захисник ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо ОСОБА_2 і призначити останньому покарання із застосуванням ст.75 КК України. В обґрунтування апеляції посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно, в порушення ст.34 КК України зазначив у вироку про наявність в діях засудженого рецидиву злочинів, не врахував того, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має двох малолітніх дітей, повністю визнав свою вину і щиро покаявся у вчиненому, через що призначив засудженому надмірно суворе покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Андрєєву, яка висловила думку про необхідність відхилити апеляцію і залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду – зміні, виходячи з наступного.

Фактичні обставини вчинення злочину і кваліфікація дій ОСОБА_2 в апеляції не оспорюються і вирок в цій частині відповідно до вимог ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряється.

Призначаючи покарання засудженому за ст.185 ч.3 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_2, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, те, що він вчинив два умисні корисливі злочини, які згідно ст.12 КК України є тяжкими, що він тривалий час ніде не працює і будь-якою іншою суспільно-корисною діяльністю не займається, завдану матеріальну шкоду потерпілим не відшкодував, своїми близькими родичами – матір'ю і бабусею характеризується як схильний до вчинення крадіжок. В якості обставини, що пом'якшує покарання, суд врахував повне визнання ним своєї вини і сприяння встановленню істини у справі.

Разом з тим, суд безпідставно врахував наявність в діях ОСОБА_2 рецидиву злочинів, оскільки згідно ст.34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин, тоді як ОСОБА_2 не засуджувався ні за жодний із вчинених ним злочинів і відповідно до ст.89 КК України є таким, що не має судимості. Тому доводи апеляції захисника в цій частині є обґрунтованим і висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 рецидиву злочинів підлягає виключенню з вироку.

Разом з тим, не можуть бути визнані обгрунтованими доводи апеляції захисника про необхідність врахування в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, наявність у останнього двох малолітніх дітей, оскільки як встановлено матеріалами справи засуджений не встановлений батьком дітей, яких має його співмешканка, сам він у своїх показаннях не визнавав свого батьківства і вказував, що це діти його співмешканки, будь-які дані, які б свідчили про утримання ОСОБА_2 цих дітей, в матеріалах справи відсутні. Тому підстави для пом'якшення покарання Карнаухову апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 3 грудня 2009 року щодо ОСОБА_2 змінити: виключити з вироку вказівку про наявність в діях засудженого рецидиву злочинів. В решті цей вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Судді: