ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 травня 2010 року м. Ужгород
Суддя апеляційного суду Закарпатської області - Дорчинець С.Г., з участю прокурора - Луцанича В.І., апелянта – ОСОБА_1, розглянув адміністративну справу, в якій
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, декларант ЗАТ СУГП «Котнар»,
на підставі ст. ст. 340, 355 МК України підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Як зазначено в протоколі про порушення митних правил № 0213/30200/10 від 3.03.2010 року, ОСОБА_1, як декларант ЗАТ СУГП «Котнар» на підставі договору між цим товариством і ТОВ «Нідан +» 21.12.2007 року подав Виноградівській митниці до митного оформлення декларації за формами ДМВ – 1 та ВМД № 30200000/8/203278 та ВМД ІМ 40 № 302000002/7/206476, в яких за рахунок заниження суми витрат на транспортування товару «Сік апельсиновий концентрований» на 4467 грн. менше, ніж фактично сплачено ТОВ «Німан +», в результаті чого була занижена митна вартість за даною ВМД, недобір платежів до бюджету становить 1016 грн. 24 коп.
Суддя Виноградівського районного суду постановою від 17.03.2010 року визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 340, 355 МК України і на підставі ст. 36 КУпАП наклав на нього адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови і закриття справи. Стверджує, що при оформленні декларацій керувався наданими йому керівництвом ЗАТ СУГП «Котнар» належно завіреними документами, в яких вартість перевезення товару становила 5 000 грн., а саме це була довідка, завізована директором і головним бухгалтером. Збільшена ця сума була в подальшому, чого він при оформленні декларацій передбачити не міг. Вважає, що під час розгляду справи порушено вимоги ст. ст. 9, 251, 252, 254 КУпАП. Крім того вказує, що при накладенні стягнення, всупереч вимогам ч. 2 ст. 33 КУпАП не були враховані характер правопорушення, його особа, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, а також порушені строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу і ст. 328 МК України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, захисника, який підтримав апеляцію, міркування прокурора, який вважав постанову суду законною і просив залишити її без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи апелянта, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
У справі не в повній мірі додержані вимоги ст. ст. 245, 252 КУпАП про всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Ст. 340 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез’явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню.
Ні у протоколі про порушення митних правил, ні в постанові суду обставин такого правопорушення не викладено. Фактичних даних про спрямованість умислу ОСОБА_1 на недекларування товарів на момент їх переміщення через митний кордон України в справі немає.
Отже притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 340 МК України є незаконним. Тому постанова судді в цій частині підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю за відсутністю складу цього правопорушення.
У своєму поясненні ОСОБА_1 стверджував, що при оформленні декларацій митну вартість в тому числі і витрати на транспортування товару до митного кордону України по маршруту Гент ( Бельгія ) – Берегово ( Україна ) вказав згідно довідки, наданої йому директором та бухгалтером ТОВ «Нідан +», яка становила 5 000 грн. І лише пізніше дізнався, що вартість транспортування становила 18934 грн., тобто набагато більша.
Дії ОСОБА_1 по декларуванню транспортних витрат суперечать вимогам Постанови КМ України від 20.12.2006 року № 1766 про «Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження».
Так, відповідно до п. 8 цієї постанови для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов’язаний подати договір ( контракт ) про надання транспортно-експедиційних послуг. Що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, або банківські платіжні документи, або довідку підприємства – перевізника, що здійснює перевезення, яка містить реквізити товаро - транспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг, або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
ОСОБА_1 надав митним органам лише довідку отримувач товару про вартість транспортування за підписом директора та головного бухгалтера, яка становила 5 000 грн., хоча така становила в дійсності 18934 грн.
Отже, пояснення ОСОБА_1 про невинність суд першої інстанції відкинув обґрунтовано, а його доводи про порушення судом вимог ст. ст. 9, 251, 252, 254 КупАП є безпідставними.
Санкція ст. 355 МК України передбачає накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу. Таке стягнення може бути накладено, згідно ст. 328 МК України не пізніше як через 2 місяці, а згідно ст. 38 КУпАП – не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення. На час розгляду справи судом першої інстанції зазначені строки закінчилися, тому вона підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Разом з тим апеляційний суд відзначає, що позаплановою перевіркою стану дотримання ТОВ «Нідан +» законодавства з питань митної справи за період з 2007 по 2009 рік виявлено велику, значну кількість подібних фактів, що привело до суттєвого заниження митної вартості товарів внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних та зниження поступлення до бюджету суми митних платежів. допущених порушень.
Такі дані дають підстави для перевірки цих питань за більш тривалий період, а також вказують на наявність у діях службових осіб ТОВ «Нідан +» і Виноградівської митниці ознак службових злочинів.
Згідно ст. ст. 253, 284 КУпАП, якщо при розгляді справи в порушенні виявлено ознаки злочину, то виноситься постанова про закриття справи, а матеріали передаються прокурору, органу досудового слідства або дізнання.
Керуючись ст. ст. 247, 253, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
апеляцію задовольнити частково, постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.03.2010 року щодо ОСОБА_1 – скасувати, провадження в справі закрити:
-в частині притягнення його до відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 340 МК України – за відсутністю в його діях складу цього правопорушення;
-в частині притягнення його до відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 355 МК України – в зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Матеріали справи передати прокурору закарпатської області в порядку передбаченому ст. ст. 253 КУпАП і 94, 95 КПК України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя :