У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 квітня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 20 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 2 серпня 2005 року щодо ОСОБА_2

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_2,

2 листопада 1983 року народження, уродженця м. Малина Житомирської області, не судимого,

- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно визначено покарання 6 років позбавлення волі.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_3, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати по справі в дольовому порядку по 41 грн. 30 коп.

Згідно з вироком, 24 жовтня 2004 року, близько 12 год., у АДРЕСА_1, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_2 збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому, загальною вагою в перерахунку на суху речовину 4302 гр., отримавши в якості розрахунку магнітофон “ІНФОРМАЦІЯ_1”.

В цей же день, близько 18 год., ОСОБА_2, приїхавши у м. Малин, отримав від ОСОБА_4 за придбаний останнім наркотичний засіб додатково ще 30 грн. Цього ж дня, близько 20 год., ОСОБА_2 повторно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому загальною вагою в перерахунку на суху речовину 4302 гр. за 30 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 2 серпня 2005 року вирок змінено: до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосовано ст. 69 КК України і пом'якшено призначене їм покарання до 4 років позбавлення волі.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на неповноту досудового та судового слідства, неправильне застосування кримінального та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі й тих, що регулюють право засудженого на захист. Вважає, що співучасть ОСОБА_2 у збуті наркотичних засобів не доведена, у зв'язку з чим його безпідставно притягнуто до кримінально відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів за обставин, викладених у вироку, місцевий суд зробив на підставі досліджених у судовому засіданні й детально наведених у вироку доказів, давши їм оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Так, засуджений ОСОБА_2, хоча й не визнав свою вину у вчинені зазначених злочинів, проте, на досудовому слідстві і в суді докладно показав обставини події. Його показання повністю узгоджуються з показаннями засудженого цим вироком ОСОБА_3, який дав аналогічні показання про обставини скоєння ним злочинів у співучасті із ОСОБА_2

Ці показання засудженого ОСОБА_3 підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Вважати, що зазначені особи обмовили засудженого ОСОБА_2 чи були необ'єктивними, у суду підстав не було.

Урахувавши це та беручи до уваги обставини, які містяться у протоколі огляду місця події та протоколі зважування, постанові та протоколі проведення оперативної закупки, в яких зазначено, що ОСОБА_4 за гроші, які йому було надано для проведення оперативної закупки в сумі 30 грн. придбав у ОСОБА_2 два мішки з рослинною масою, яку було вилучено працівниками міліції, при цьому, судово-хімічною експертизою встановлено, що вилучена у ОСОБА_2 рослинна маса є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, судові інстанції обґрунтовано дійшли до висновку про винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні діянь, які за своїми ознаками утворюють склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі захисника, про відсутність у діях ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки вказаного злочину. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Будь-яких даних про порушення органами досудового слідства чи судом норм КПК, у тому числі й тих, що регулюють право засудженого на захист, які ставлять під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 та є підставою для зміни або скасування судових рішень, не виявлено. Висновки ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Отже, підстав для призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги захиснику ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і :

Редька А.І.                                Лавренюк М.Ю.                        Мороз М.А.