Справа № 2-5/2010/1231
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2010 року Стахановський міський суд Луганської області
у складі : головуючого судді Бондаренко Н.О.
при секретарі Кличовій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Стаханова, Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності на майно, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією родиною та визнання права власності на майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, звернувшись до суду з позовом, вказала в позовній заяві, що в липні1999 року вона познайомилась з ОСОБА_7, який в той час перебував у шлюбі з ОСОБА_3. Весною 2001 року ОСОБА_3 припинив шлюбні відносини з ОСОБА_3 і більше їх не поновлював, а 27 червня 2006 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було розірвано. З травня 2001 року вона і ОСОБА_7 почали проживати однією родиною, вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет і гроші. Для спільного проживання придбали квартиру в рівних частках в АДРЕСА_1. До квартири вселилися в травні 2001 року і відповідно прописалися. ІНФОРМАЦІЯ_5 року у них народилась дочка – ОСОБА_2, батьком якою є ОСОБА_7. З того часу, як вселилися до квартири і до дня смерті ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вони проживали разом, вели спільне господарство, купували майно, строїли гараж.
Відповідачі по справі - ОСОБА_2 – батько ОСОБА_7, ОСОБА_4 – дочка ОСОБА_7 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7.
Під час спільного проживання вона і ОСОБА_7 придбали наступне рухоме і не рухоме майно:
1. Гараж, розташований в районі будинку АДРЕСА_1. Гараж було збудовано ними в жовтні 2006 року і зареєстрований на ім’я ОСОБА_7 на праві власності по рішенню суду 14.03.2007 року. Вартість гаража вона визначила в 20000 грн.
2. Грузовий автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1, придбаний 31.10.2006 року. Вартість автомобіля вона визначає у 2500 грн.
3. Грузовий автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2, придбаний 20.07.2007 року. Вартість автомобіля визначає в 2500 грн. Автомобілі зареєстровані на ім’я ОСОБА_7
4. Дві виробничі лінії для вироблення вугільної вставки для струмоприймачів модель - ЛПУВ 95, 1996року і 2003 року випуску. Вказані виробничі лінії були придбані нею та ОСОБА_7 на його ім’я 30.11.2005 року у ОСОБА_5 Вартість кожної лінії оцінює у 50000 грн.
5. Лінію профілю UD -27 для виготовлення метало профілів, придбана восени 2005 року. Вартість оцінює у 50000 грн.
Загальна вартість майна складає 175000 грн.
Позивач, враховуючи положення ст.ст. 70, 74 Сімейного Кодексу України, глави 8 СК України, нормами ст. ст. 368,372 ЦК України, вважає, що має право на 1/2 частки вказаного майна, придбаного разом з ОСОБА_7 під час спільного проживання. Вартість Ѕ частки майна складає 87500 грн.
Крім того, на підставі правил ст. 368 ч. 4, 370 ЦК України, вона також має право на частку майна, яке ОСОБА_7 придбав спільно з другими особами. 07 квітня 2003 року ОСОБА_7 і ОСОБА_5 придбали у ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу в рівних частках станки, механізми і обладнання. На теперішній час з врахуванням витрат у процесі виробничої діяльності залишилося наступне майно:
- станок шліфувальний ЗЕ 183 В вартістю: 300 грн.
- станок настольно - сверлильний 200 грн.
- станок горизонтально-фрезерний 4000 грн.
- станок настольно-сверлильний 200 грн.
- станок вертикально-сверлильний 50 грн.
- станок трубогібочний ИБ 3428 1000 грн.
- станок трубогібочний ИВ 342 1500 грн.
- станок листогибочний ИВ – 2144 3700 грн.
- станок заточний 100 грн.
- станок вальцовочний 800 грн.
- станок вертикально сверлильний 2Н-150 300 грн.
- станок токарно-винторезний 1М 63 1200 грн.
- станок токарно-винторезний 400 грн.
- станок правильно-відрізний 900 грн.
- прес КД – 2124, 25 тон 700 грн.
- прес КД-2128 700 грн.
- прес –ножиці НВ 5221 1000 грн.
- прес-ножиці НВ 5221 1400 грн.
- кран-балка 2 т 800 грн.
- компресор 200 грн.
- зварювальний апарат 100 грн.
- Компресор ВК 10/8 200 грн.
- вентилятор ВЦБ – 35 100 грн.
- вентилятор ЦН – 75-8 120 грн.
- верстат слюсарний 50 грн.
- електропогрузчик ЄП 201 800 грн.
- автопогрузчик 4014 900 грн.
Загальна вартість майна складає 22170 грн.
Вважає, що з врахуванням того, що частка ОСОБА_7 в даному майні складає Ѕ частки всього майна, їй повинно належати ј частка вказаного майна. Вартість буде складати – 5542 грн.
У 2003 році ОСОБА_7 та ОСОБА_5 придбали в рівних частках наступне
майно :
- станки заточні у кількості 6 штук вартістю по 100 грн. за штуку, всього 600 грн.
- станок відрізний ножовочний 500 грн.
- станок вертикально-фрезерний 2000 грн.
- станок токарно-винторезний 1000 грн.
- станок круглошлифовальний 500 грн.
- машина контактної сварки 600 грн.
- станок горизонтальний –строгальний 100 грн.
- станок настольний свердлильний 300 грн.
- агрегат підсосу пилу ЗИЛ – 900, 2 шт. Вартістю 500 грн. за штуку, всього 1000 грн.
- станок вальцовочний 800 грн.
- станок горизонтально-фрезерний 1000 грн.
- станок для заточки ножів 200 грн.
- размотка з електроприводом до пресу 40 т., 3 шт. Вартістю 200 грн. за шт. 600 грн.
- станок кругло пильний 500 грн.
- станок строгальний 1000 грн.
- станок трубогибочний 1500 грн.
- станок фрезерний 1000 грн.
- станок токарно-винторезний 1000 грн.
- станок вертикально-сверлільний 500 грн.
- вентилятор з калорифером 200 грн.
- молот електричний 5000 грн.
- горн 500 грн.
- станок токарний 1 К 62 1200 грн.
- станок кругло пильний 600 грн.
- станок кругло палочний 700 грн.
- кран-балка 3,2, 2 шт. Вартістю 2000 грн. за шт.. 4000 грн.
- станок кругло пильний 800 грн.
- станок рейсмусовий 600 грн.
- станок строгальний 800 грн.
- станок фрезерний 1000 грн.
- станок вертикальний долбіжний 900 грн.
- станок заточний, настольний 500 грн.
- свар очний трансформатор ТДМ 500 700 грн.
- прес 100т „ Smeral „ 5000 грн.
- прес КД 2122, 4 шт. Вартістю 800 грн. за шт.. 3200 грн.
- прес КД 2126, 2 шт. Вартістю 900 грн. за шт. 1800 грн.
- прес гидравличний 40 т. 1500 грн.
- кран-балка 3,2 т. 3 шт. Вартістю 1000 грн. за шт.. 3000 грн.
- кран-балка консольная 0,25 т. 200 грн.
- компресор 2 шт. Вартістю 500 грн. за шт.. 1000 грн.
- компресор 1,7 куб.м. 500 грн.
- кран стріловий 0,5 т. 1000 грн.
- мотор-тестер 700 грн.
- станок токарно - винторезний 1000 грн.
- кран-балка 1 т. 700 грн.
- насос 1,5 К-6 600 грн.
- свар очний трансформатор 2 шт. Вартістю 700 грн. за шт.. 1400 грн.
- станок деревообрабробний 3шт. Вартістю 700 грн. за шт.. 1400 грн.
- станок деревообробний 3 шт. Вартістю 1000 грн. за шт. 3000 грн.
- прес прошивной 800 грн.
- грохот 1000 грн.
- шкаф сушильний 500 грн.
- вентилятор пильовий 300 грн.
- дробилка молоткова 700 грн.
- дробилка валкова 800 грн.
- сіто механічне 200 грн.
- станок горизонтально-фрезерний 2000 грн.
Загальна вартість майна складає 63300 грн.
З врахуванням того, що частка ОСОБА_7 в цьому майні складає Ѕ частки всього майна, їй повинна належати ј частка вказаного майна. Вартість якого складає 15825 грн.
Позивач просить суд визнати, що ОСОБА_7 і ОСОБА_3 проживали окремо і не поновлювали шлюбні відносини з травня 2001 року і до дня смерті ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визнати факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім’єю з ОСОБА_7 з травня 2001 року до дня смерті ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визнати, що гараж, розташований в АДРЕСА_1 належить їй і ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності і визнати за нею право власності на 1\2 частки вказаного гаража. Визнати, що автомобіль КАМАЗ 5511 державний номер НОМЕР_2 і автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 належить їй та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності і визнати за нею право власності на автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_4, шасі № НОМЕР_3. Визнати, що виробничі лінії для виробництва вугільної вставки струмоприймачів модель ЛПУВ 95 в кількості двох належить їй та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності і визнати за нею право власності на виробничу лінію для виробництва вугільної вставки струмоприймачів модель ЛПУВ 95, 2003 рік. Визнати, що лінія профілю UD – 27 для виготовлення метало профілів належить їй та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності і визнати за нею право власності на Ѕ частки профілю для виробництва метало профілів. Визнати за нею право на ј частки майна в праві спільної часткової власності на майно, придбане ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2003 року на суму 5542грн. і виділити їй в натурі наступне майно: станок листосгибочний ИВ -2144, вартістю 3700 грн., прес-ножиці НВ 5221- 1000 грн., електропогрузчик ЄП 201 – 800 грн. Визнати за нею право на ј частки майна в праві спільної часткової власності на майно, придбане ОСОБА_7 і ОСОБА_5 в 2003 році, на суму 15825 грн. і виділити їй в натурі наступне майно: станок вертикально-фрезерний вартістю 2000 грн., молот електричний – 5000 грн., станок кругло пильний- 600 грн., станок рейсмусовий – 600 грн., прес КД2122, 4 шт.- 3200 грн., прес КД 2126, 2 шт. – 1800грн., станок кругло пильний – 800 грн., вентилятор пильовий – 300 грн., дробилка молоткова – 700 грн., дробилка валкова – 800 грн. А всього визнати за нею право на рухоме і нерухоме майно на загальну суму 108867 грн.
ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій вказала, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 з 17.12.1988року по 27.06.2006 року, що підтверджується відповідними свідоцтвами. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, закону України „Про власність”, який діяв до 20.06.2007 року, придбання майна у період шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. У період шлюбу було придбане наступне майно, яке набуло статусу спільного сумісного майна на підставі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, а саме:
-1/2 частка квартири АДРЕСА_1, яка була придбана ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08.05.2001 року, у зв’язку з чим вона має право на ј частку зазначеної квартири, ціну ј частки квартири визначає 150000 грн.
-1/2 частка майна придбаного ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у спільну власність у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2003 року, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказана у специфікаціях № 1 та № 2, які додаються до вказаного договору, у зв’язку з чим вона має право на ј частку зазначеного майна, ціну 1/4 частки майна визначає 23621 грн., виходячи з загальної ціни майна 94486,27 грн., вказаної в договорі.
Враховуючи положення ст. 60, 68 Сімейного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 року, ч. 3 ст. 368 ЦК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, у зв’язку з чим майно, набуте за час перебування у шлюбі, і після його розірвання, також набуло статусу спільного сумісного майна, а саме наступне майно:
- лінія по виробництву вугільної вставки для струмоприймача тролейбусу модель ЛПУВ,95 1996 року випуску, придбана ОСОБА_7 на підставі договору №5, укладеного з ОСОБА_5 30.11.2005 року, у зв’язку з чим вона має право на Ѕ частку зазначеної лінії, ціну Ѕ частки визначено 62500 грн., виходячи з загальної ціни лінії 125000 грн.
- лінія по виробництву вугільної вставки для стуймоприймача тролейбусу модель ЛПУВ,95, 2003 року випуску, придбана ОСОБА_7 на підставі договору №5, укладеного з ОСОБА_5 30.11.2005 р., у зв’язку з чим вона має право на Ѕ частку зазначеної лінії, ціну Ѕ частки визначено 62500 грн., виходячи з загальної ціни лінії 125000 грн.
Крім того, у зв’язку з тим, що вона і ОСОБА_7 проживали однією сім’єю і після розірвання шлюбу, на підставі ст. 74 Сімейного кодексу України, враховуючи, що на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 вказаного кодексу, у відповідності до ст. 70 Сімейного Кодексу України частки майна є рівними , якщо інше не визначено домовленістю між ними, вона має право на частки наступного майна, набутого за час спільного проживання у період після розірвання шлюбу 27.06.2006 року, а саме :
- Ѕ частки гаражу № 1, розташованого за адресою м. Стаханов, у районі житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано Комунальним підприємством „Стаханівське бюро технічної інвентаризації„ 14.03.2007 року за ОСОБА_7 на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 22.12.2006 року по справі №2-2731, вказану частку вона оцінює у 10000 грн.
- Ѕ частки автомобілю КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1, 1982 випуску, придбаного ОСОБА_7 24.01.2007 року, вказану частку вона оцінює у 50000 грн.,
- Ѕ частки автомобіля КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2, 1984 року випуску, придбаного 15.08.2007 року, вказану частку вона оцінює 70000 грн.
Факт проживання її та ОСОБА_7 однією сім’єю після придбання ОСОБА_7 разом з відповідачем ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_1 до розірвання шлюбу, а також після розірвання шлюбу може бути підтверджений свідками.
Ціна позову у сумі 428621 грн. визначена виходячи із загальної суми оціненого майна, на яке пред’явлений зустрічний позов.
ОСОБА_3 просить суду встановити факт проживання її ОСОБА_3 із ОСОБА_7 однією сім’єю після придбання 08.05.2001 року ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_1 по серпень 2007 року. Визнати за нею ОСОБА_3 право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1, Ѕ частка якої була придбана ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08.05.2001 року, нотаріально посвідченого, реєстр № 2286. Визнати за нею право власності на ј частку майна, придбаного ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у спільну власність в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу № 10 від 07.04.2003 року, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях № 1 та № 2 , які додаються до вказаного договору. Визнати за нею, право власності на Ѕ частки лінії по виробництву вугільної вставки для струмоприймача тролейбусу модель ЛПУВ, 1996 року випуску, придбаної ОСОБА_7 на підставі договору № 5, укладеного із ОСОБА_5 30.11.2005 року. Визнати за нею право власності на Ѕ частку лінії по виробництву вугільної вставки для струмоприймача тролейбусу модель ЛПУВ, 2003 року випуску, придбаної ОСОБА_7 на підставі договору № 5, укладеного із ОСОБА_5 30.11.2005 року. Визнати за нею право власності на Ѕ частку гаражу № 1, розташованого за адресою м. Стаханов, у районі житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано КП „СБТІ” 14.03.2007 року за ОСОБА_7 на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 22.12.2006 року по справі № 2-2731. Визнати за нею право власності на Ѕ частку автомобілю КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1, 1982 року випуску, двигун №НОМЕР_5, шасі № НОМЕР_6, придбаного 24.01.2007 року та на Ѕ частку автомобілю КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_4, шасі № НОМЕР_3, придбаного 15.08.2007 року.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з ‘явилася, надала суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, у присутності її представника ОСОБА_12, на позові наполягає.
Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_12 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, вказав, що всі позовні вимоги підтверджуються як письмовими доказами так і показаннями свідків які не є родичами позивача, чи особами, які перебувають у особливих стосунках, в той час, як свідки з боку відповідача ОСОБА_3 це в основному родичі, чи свояки. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 не визнав повністю.
ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що позов ОСОБА_1 до неї, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім’єю і визнання права власності на майно, вона не визнає у повному обсязі, підтримує свої позовні вимоги до ОСОБА_1, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, вказуючи, що ніколи не припиняла проживати однією сім’єю з ОСОБА_7 і навіть після розірвання шлюбу до самої смерті чоловіка.
Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_13 позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі, вказавши, що суд повинен звернути увагу на правові норми, які діяли на той час, на час придбання майна, дати оцінку поясненням допитаних свідків, відсутність документального підтвердження на частку майна, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вказував, що він є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7, надав суду заяви, в якій вказав, що з позовом ОСОБА_1 згоден у повному обсязі, в позові ОСОБА_3 просить відмовити повністю. ОСОБА_1 з травня 2001 року і до дня смерті його сина проживали разом, народили дочку - ОСОБА_2, його онуку, разом будували квартиру, гараж купували різне майно.
ОСОБА_4 надала суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність.
ОСОБА_5 надав суду заяву, в якій просить суд справу розглядати у його відсутність.
Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_15 надав суду заперечення, в яких вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню. Норми Сімейного Кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів про її участь у набутті спірного майна, у зв’язку з чим її вимоги про визнання права на ј частку майна загальною вартістю 5542 грн. в спільній частковій власності на майно, що було придбане ОСОБА_7 та ОСОБА_5 по договору купівлі-продажу від 07.04.2003 року і виділенні в натурі майна, а також вимоги, щодо визнання права на ј частку майна загальною вартістю 15825 грн. в спільній частковій власності на майно, що було придбане ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в 2003 році, і виділенні майна в натурі , задоволенню не підлягають.
Представник малолітньої ОСОБА_6 – ОСОБА_16 у судовому засіданні вказала, що позов ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, оскільки у разі задоволення цих позовних вимог права малолітньої дитини порушені не будуть. Позов ОСОБА_3 не визнає у повному обсязі.
Допитані судом свідки надали суду наступні пояснення.
Свідок ОСОБА_17 суду вказала, що вона була сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_7 по АДРЕСА_1. Весною у травні 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 купили квартиру, вважала їх чоловіком та дружиною. У 2002 році народилася їх дочка ОСОБА_2. ОСОБА_1 з часу народження дитини знаходила вдома. ОСОБА_7, починаючи з 2001 по 2004 роки її /свідка/ весь час підвозив до зупинки. Знала батька ОСОБА_7, той часто приїздив до них, привозив з дачі овочі та фрукти. Олену називав дочкою. У 2006 році почали робити прибудову робити ремонт у квартирі, будувати гараж. У 2007 році почула від ОСОБА_1, що ОСОБА_7 захворів. До них весь час приїздив лікар Чубукаєв до поїздки до Києва. Потім ОСОБА_1 сказала, що в Києві ОСОБА_7 записали на операцію. Перша дружина ОСОБА_7 була присутня при його похованні. Хоронили ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1. З Києва ОСОБА_7 привезла ОСОБА_1, вона ж і організовувала поховання.
Свідок ОСОБА_22 суду вказала, що вона влітку 2003 року через ОСОБА_5, який проживає по АДРЕСА_1 у якого вона працювала у якості домашньої робітниці, познайомилася з ОСОБА_1 і почала працювати у неї, прибираючи квартиру. По відносинам ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вона вважала їх чоловіком та дружиною, готувала ОСОБА_1. ОСОБА_7 вранці виїздив на роботу, повертався на завтрак, обід, після обіду відпочивав. Часто батько ОСОБА_7 приїздив до них. Восени 2006 року вони перебудовували квартиру, побудували гараж у дворі будинку. Влітку 2007 року ОСОБА_1 двічі возила ОСОБА_7 на лікування до Києва, помер він там, ховали його з квартири де вони проживали разом по АДРЕСА_1.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що ОСОБА_7 він знає давно. Знову зустрілися влітку 2006 року. На той час ОСОБА_7 проживав з ОСОБА_1, яку представив як дружину та дочкою ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 кв. 5. Дружина свідка, яка по професії масажист, ще у 2004 році робила масаж і ОСОБА_7 і ОСОБА_1. Він працював у ОСОБА_7, оскільки той робив ремонт у перепобудованій квартирі і в гаражі, який був розташований у дворі будинку. Він зранку дав завдання і приїздив додому на обід. Готувала ОСОБА_1, обідали разом. Дуже часто він зі своєю дружиною та ОСОБА_7 з ОСОБА_1 відмічали празники. До них додому часто приходив батько ОСОБА_7 – ОСОБА_2. В 2007 році ОСОБА_7 захворів. Він зі своєю дружиною, на машині ОСОБА_7, разом з його дружиною ОСОБА_1 возили ОСОБА_7 до Києва в інститут кардіології, жили більше тижня у родичів дружини. Також всі разом ще раз їздили до Києва, де ОСОБА_7 готували до операції, але ІНФОРМАЦІЯ_1 році він помер. Труна, костюм купувала у Києві ОСОБА_1. Тіло ОСОБА_7 вони привезли до м. Стаханова, ховали його з квартири по АДРЕСА_1.
Свідок ОСОБА_26 суду вказала, що ОСОБА_7 знає ще зі шкільних років. У листопаді 2004 року вона познайомилася з ОСОБА_1 і вони домовились що свідок буде робити їй масаж. В квартирі по АДРЕСА_1 вона побачила фотографію ОСОБА_7, ОСОБА_1 пояснила що він її чоловік. Жили вони разом з маленькою дочкою. Двері їй як правило відкривав ОСОБА_7, ОСОБА_1 представив як свою дружину. У 2006 році вона познайомила їх зі своїм чоловіком – ОСОБА_24 і той почав працювати у ОСОБА_7, який перебудовував квартиру, построїв у дворі гараж. Батько ОСОБА_7 – ОСОБА_2 часто приходив в гості до сина. На початку 2007 року ОСОБА_7 захворів. Спочатку лікувався вдома амбулаторно. Двічі він зі своєю дружиною та ОСОБА_1 їздили до Києва, возили ОСОБА_7 в інститут. В Київі він помер. Труну, костюм купувала ОСОБА_1. Ховали з квартири по АДРЕСА_1
Свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що, за адресою АДРЕСА_2. У неї були сусіди , які проживали в квартирі АДРЕСА_3 – ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом з дочкою ОСОБА_4. Вони проживали разом до самої смерті ОСОБА_7. Він також дуже турбувався за дочкою, купував їй комп’ютер, робив ремонт, організовував весілля. У них були дуже гарні відносини. Вона дуже здивувалася коли почула що там є ще інша дитина. З якого часу він почав проживати з іншою жінкою
не знає.
Свідок ОСОБА_30 суду вказав, що він працює лікарем в Стахановській міській лікарні. У 2007 році на лікуванні знаходився ОСОБА_7. До лікарні приходила ОСОБА_3, купувала ліки. Відповідно до документів з лікарні його забирала ОСОБА_3. Також він приходив додому до ОСОБА_7, в квартиру напроти ЦМЛ по АДРЕСА_1. До лікарні приходили також і інші жінки та чоловіки.
Свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що познайомилася з ОСОБА_7 у 2005 році, воли сватала його дочку ОСОБА_4. Він організував весіллі своєї дочки. Вони дуже добре спілкувалися. Завели спільне підсобне господарство. Чому його ховали з АДРЕСА_1 не знає. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 жили однією родиною.
Свідок ОСОБА_33 суду пояснив, що він робив ремонт в квартирі по АДРЕСА_2 на дев’ятому поверсі. Знає що ОСОБА_7 одружений з ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_7 дізнався, що разом вони не жили.
Хтось при похованні ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вже не жили разом, а до цього у нього не виникало сумніву, що вони не жили однією сім’єю. Ховали ОСОБА_7 з будинку, що напроти міської лікарні.
Свідок ОСОБА_34 суду вказала, що вона є матір’ю ОСОБА_3. Разом з нею проживав її чоловік ОСОБА_7, проживали вони разом до самої його смерті. Про іншу жінку і дитину ОСОБА_7 вона дізналася на весіллі онуки ОСОБА_4. ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_7 нічого не витратила.
Свідок ОСОБА_35 вказав, що він є чоловіком ОСОБА_34, матері ОСОБА_3 і померлий ОСОБА_7 є його зятем, у них був спільний бізнес. ОСОБА_7 жив разом з ОСОБА_3. А до ОСОБА_1 просто заїздив. Він навіть не знав про їх розлучення, оскільки відносини між ними не змінилися.
Свідок ОСОБА_36 суду вказала, що з 1993 року проживає у квартирі по АДРЕСА_2, 25/97 і є сусідкою ОСОБА_3. ОСОБА_7 декілька разів керував ремонтними роботами в квартирі дружини та дочки. ОСОБА_37 ОСОБА_7 з її слів автомобіль, дочці купив квартиру та машину. До останнього бачила ОСОБА_7. Була новина, що є інша жінка. ОСОБА_7 до Києва на операцію повезла інша жінка. По іншу жінку вона дізналася від ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_38 суду вказала, що є сусідкою ОСОБА_7, ОСОБА_3, їх дочки ОСОБА_4. ОСОБА_7 робив ремонти в квартирі дочки, привозив продукти, купив ОСОБА_4 комп’ютер. Купував для дочки квартиру, машину, організовував весілля. Була у них дома по двічі на тиждень . ОСОБА_7 дзвонив питав що купити. Лікувала його ОСОБА_3. Дедушку вона не знала. Про існування другої жінки також не знала.
Свідок ОСОБА_39 вказав, що є братом матері ОСОБА_3. Працював у ОСОБА_7. Він купував для дружини та дочки автомобілі . Про існування іншої жінки дізнався за рік до смерті ОСОБА_7. На базі були розмови, що є ще інша жінка, але ОСОБА_7 був з першою сім’єю. Було і таке, що дзвонила нова ОСОБА_1 казала ОСОБА_7 погано, питала що робити. Борг у 1000 доларів США він віддавав ОСОБА_3, ОСОБА_7 сказав без різниці кому віддавати. До самої смерті він приїздив і жив з ОСОБА_3.
Вислухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні було встановлено наступне.
У своєму позові ОСОБА_1 вказувала, що з ОСОБА_7 вона познайомилася у 1999 році, який перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Весною 2001 року ОСОБА_7 припинив шлюбні відносини з ОСОБА_3 і більше їх не поновлював, почав проживати у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1. 27 червня 2006 року розірвав шлюб з ОСОБА_3. Почавши проживати разом з ОСОБА_7 з травня 2001 року , ОСОБА_1 і ОСОБА_7 придбали майно, перелік якого позивач вказала у позовній заяві.
У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 у свою чергу вказувала, що вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 1988 року до 27.06.2006 року. До розірвання шлюбу ніколи не припиняли шлюбних відносин і після розірвання шлюбу продовжували проживати однією родиною до самої смерті ОСОБА_7 яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Обидві сторони просили суд встановити факт, який має юридичне значення і від якого залежить придбання права на майно заявлене в позову, та визнати право власності на майно, яке було придбане в оспорюваний час, тобто з 2001 року і до дня смерті ОСОБА_7 При цьому перелік спірного майна сторони назвали однаковий, за виключенням лінії профілю для виготовлення метало профілів, та майна придбаного у 2003 році ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Відповідно до ст.ст. 10,11 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна із сторін по справі доводячи обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень надали суду пояснення свідків та письмові докази.
Аналізуючи пояснення свідків, з боку ОСОБА_1 – ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_26, суд робить висновок, що свідки по справі не є родичами між собою, їх пояснення доповнюють один одного, підтверджують, що дійсно, починаючи з травня 2001 року і до смерті ОСОБА_7 у серпні 2007 року ОСОБА_1 і ОСОБА_7 проживали вдвох, а з народженням дочки в червні 2002 року, втрьох за адресою м. Стаханов, АДРЕСА_1.При цьому всі свідки стверджують, що ОСОБА_7 не навідувався, а дійсно проживав в цій квартирі, займався перебудовою квартири, будував гараж. Возила до Києва на лікування його ОСОБА_1, ховала його також вона саме з квартири по АДРЕСА_1.
Що стосується пояснень свідків з боку ОСОБА_3 – ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_40, ОСОБА_39, суд приймає до уваги, що свідки – ОСОБА_31, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_39 є доволі близькими родичами з ОСОБА_3 і їх ствердження в частині, що ОСОБА_7 ніколи не припиняв шлюбні відносини з ОСОБА_3 треба сприймати критично. З тверджень сусідів можна зробити висновок, що ОСОБА_7 ніколи не припиняв піклуватися про свою дочку, купуючи їй квартиру машину, інші речі, організувавши її весілля, знаходився у добрих відносинах з ОСОБА_3
Окрім пояснень свідків сторонами по справі були представлені письмові докази – документи, які знаходяться в матеріалах справи.
ОСОБА_1 надала суду наступні письмові докази.
Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 свідчить, що 08 травня 2001 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у рівних частках придбали вказану квартиру.
Домова книга свідчить, що ОСОБА_7 зареєструвався у вказаній квартирі 02.08.2001 року, ОСОБА_1 відповідно 14.06.2001 року.
Довідка КП «Жилсервіс № 6» від 12.11.2007 року свідчить, що ОСОБА_11 проживає за адресою АДРЕСА_1 і разом з нею проживав з 02.08.2001 року ОСОБА_7 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Разом зі своїми батьками за вказаною адресою проживає і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5.
Довідка з Національного інституту серцево - судинної хірургії ім. Амосова, свідчить, що саме ОСОБА_1 супроводжувала ОСОБА_7 на лікуванні у серпні 2007 року і саме вона забирала тіло покійного.
Договір № 952 між ОСОБА_1 та КП «Ритуальні послуги» м. Стаханова свідчать, що місце проведення похорон, їх організація АДРЕСА_1, і займалася цим ОСОБА_1
Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 свідчить, що, квартира, яка була придбана в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_7, була перебудована, значно збільшилася її площа і право власності на цю квартиру було визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 рішенням Стахановського міського суду від 11 листопада 2006 року.
Копія технічного паспорту на гараж, який розташований в районі будинку АДРЕСА_1 м. Стаханова і копія рішення Стахановського міського суду від 22 грудня 2006 року, свідчать, що право власності на збудований у дворі будинку гараж за ОСОБА_7 було визнано за рішенням суду 22 грудня 2006 року.
ОСОБА_3 на підтвердження своїх доводів що вони разом з ОСОБА_7 проживали однією рожиною до самої своєї смерті надала суду медичні карти № 605/59 від 17.01.2007 року та № 7490/553 від 13.07.2007 року, які свідчать, що ОСОБА_7 виписаний додому і про наслідки виписки попереджено ОСОБА_3, але в якості адреси ОСОБА_7 було вказана АДРЕСА_1. ОСОБА_30, лікар, який навідував хворого, також приходив до нього до цієї квартири. Ставити капельниці хворому ОСОБА_3 як вона сама стверджувала і як підтвердили свідки ОСОБА_26 приходила саме на АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 дійсно проживали однією родиною разом зі своєю дочкою з травня 2001 року і до смерті ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року, маючи спільне житло, придбаючи, будуючи майно і що ОСОБА_41 припинив з цього часу шлюбні відносини з ОСОБА_3 і ведення спільного господарства, хоча шлюб між ними і не був розірваний.
Оскільки суд прийшов до висновків, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією родиною з травня 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а шлюбні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з травня 2001 року були припинені і більше не поновлювалися, слід встановити обсяг спільно нажитого майна, яке було придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за час спільного проживання, при цьому суд враховував, що на майно, набуте дружиною та чоловіком, навіть тоді, коли вони не проживають разом у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності, тому в разі спору заінтересованій особі слід буде довести, що певне майно було придбане нею уже в період окремого проживання.
Сторона за зустрічним позовом посиліється на норми діючого до 2004 року Кодексу про шлюб та сім’ю , ст. 22 , відповідно до якої, майно, нажите подружжям в період шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Та на норми діючого до 2007 року Законом України «Про власність», який також передбачав, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, тобто, перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Дійсно. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1988 року до 27.06.2006 року. Але, як було встановлено у судовому засіданні подружжя з травня 2001року припинило ведення спільного господарства.
Відповідно до ст. 28 КпШС суд може визнати майно нажите кожним з подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припинені шлюбу власністю кожного з них.
Відповідно до діючої до 21.12.2007 року Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 1998 року № 16, п. 9: „вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. При цьому належить виходити з того, що відповідно до ст. 22,25,27-1 КпШС спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об’єктом права приватної власності /крім майна, нажитого кожним з подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбі/.
Таке ж положення закріплено і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11, де в п. 23: «вирішуючи спор між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясувати джерело і час його придбання».
У судовому засіданні в якості одного з доказу щодо припинення подружніх відносин з ОСОБА_3 і вступу у фактичні шлюбні відносини ОСОБА_7 з ОСОБА_1, остання надала суду договір про купівлю вказаної квартири як на підтвердження наміру ОСОБА_7 проживати саме з нею однією сім’єю, в спільному, окремому приміщенні. У судовому засіданні також доведено, що ОСОБА_7 купив вказану частку квартири під час припинення подружніх відносин.
Але головне те, що право власності на квартиру, як на новий об’єкт за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було визнано за рішенням суду лише 11 листопада 2006 року.
З рішення Стахановського міського суду від 11 листопада 2006 року слідує, що в обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_11 зазначили, що вони є власниками квартири по АДРЕСА_1. Під час експлуатації квартири у них виникла необхідність в її переобладнанні. В виконкомі Стахановської міської Ради вони отримали дозвіл на переобладнання, але під час перебудови відійшли від проекту у зв’язку з чим змінилася житлова та загальна площа квартири. В листопаді 2006 року були виконані інвентаризаційні роботи з приводу переобладнання квартири і вони отримали технічний паспорт, просили суд визнати за ними право власності на квартиру по АДРЕСА_1 житловою площею вже 61,6 кв.м. та загальною площею 119,8 кв. м.
Таким чином квартири, яку придбав ОСОБА_7 у 2001 році вже не існує , його частка у 2001 році суттєво відрізняється від його частки у праві власності у 2006 році, відповідно відрізняється і вартість нової квартири.
Право власності на гараж за ОСОБА_7 було визнано також за рішенням суду 26 грудня 2006 року. У цей час шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вже було розірвано.
Таким чином вимоги ОСОБА_1 щодо гаража підлягають задоволенню.
Що стосується іншого майна, суд вважає, що ОСОБА_1 окрім гаража та квартири, довела суду, що під час спільного з ОСОБА_7 проживання, вони набули наступне майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
ОСОБА_1 надала суду в якості письмових доказів по справі довідку ВДАІ м. Стаханова від 12.11.2007 року яка свідчить, що ОСОБА_7 придбав 31.10.2006 року автомобіль КАМАЗ д/н НОМЕР_1 і 20.07.2007 року автомобіль КАМАЗ д/н НОМЕР_2.
Договір купівлі-продажу від 30.11.2005 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на купівлю двох виробничих ліній для виробництва вугільної вставки струмоприймачів ЛПУВ – 95, акт-прийому передачі майна.
Вищевказане майно було придбане ОСОБА_11 та ОСОБА_7 після 01.01.2004 року тобто після набрання чинності Цивільним Кодексом України і відповідно, на підставі ст.ст. 70,74 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, у разі поділу майна , що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя , у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Доказів щодо придбання восени 2005 року лінії профілю UD 27 для виготовлення метало профілю, та придбання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у 2003 році у ОСОБА_9 в рівних частках станків, механізмів та обладнання, не надано взагалі, існування, приналежність такого майна не доведено. Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, на думку суду не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею право на ј частку майна в праві спільної часткової власності на майно, придбане ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2003 року, оскільки положення Цивільного Кодексу України, на які посилається ОСОБА_11, який набрав чинності 01.01.2004 року на час такої угоди не діяли, підстав вважати придбане майно за вказаною угодою спільною сумісною власністю ОСОБА_11 та ОСОБА_7 не має, положення Сімейного Кодексу України, ст. ст. 70,74 на час такої угоди також не діяли. ОСОБА_1 не надала суду доказів щодо розміру свого вкладу в придбання спірного майна та наявності домовленості про створення спільної сумісної власності.
Оскільки, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності то дружина, в нашому випадку – ОСОБА_3 не повинна доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі. На час укладення договору купівлі-продажу від 07.04.2003 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, хоча і припинили подружні стосунки .Доказів з боку заінтересованих сторін і також вимог щодо визнання придбаного майна за вказаною угодою особистою приватною власністю чоловіка, набутого ним за час окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин не надано і не заявлено, у зв’язку з чим позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання за нею права власності на ј частку майна, придбаного ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у спільну власність у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу № 10 від 07.04.2003 року, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях № 1 та № 2, які додаються до вказаного договору, підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, всі інші позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Всього за ОСОБА_1 слід визнати право на рухоме і нерухоме майно на загальну суму – 62500 грн.
Всього за ОСОБА_3 визнати право на рухоме і нерухоме майно на загальну суму – 23621 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_11 щодо встановлення факту саме в тому обсязі, як вона вказала у позові підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. А відповідно до ст. 256 Цивільного процесуального Кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Керуючись ст. ст. 10-,11,12,27,31,154, 169,215, 256 ЦПК України, ст. ст. 60, 68 70,74 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 15,16, 364, 368, 370 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією родиною і визнання права власності задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах якої діє орган опіки та піклування Стахановської міської Ради про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на майно задовольнити частково.
Визнати факт, що ОСОБА_7 і ОСОБА_3 проживали окремо і не поновлювали шлюбні відносини з травня 2001 року і до дня смерті ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім’єю з ОСОБА_7 з травня 2001 року і до дня смерті ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати, що гараж, розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності і визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку вказаного гаражу.
Визнати, що автомобіль КАМАЗ 5511 державний номер НОМЕР_2 і автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності і визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_4, шасі № НОМЕР_3.
Визнати, що виробничі лінії для виробництва вугільної вставки струмоприймачів, модель ЛПУВ 95 в кількості двох належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності і визнати за ОСОБА_1 право власності на виробничу лінію для виробництва вугільної вставки струмоприймачів модель ЛПУВ 95, 2003 року випуску.
Всього визнати за ОСОБА_1 право на рухоме те нерухоме майно на загальну суму 62500 грн.
У задоволенні позовних вимог, щодо визнання, що лінія профілю UD- 27 для виготовлення метало профілів належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частки лінії профілю UD-27 для виробництва метало профілів, щодо визнання за ОСОБА_1 права на ј частку майна в праві сумісної часткової власності на майно, придбане ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2003 року на суму 5542грн. і виділенню ОСОБА_1 в натурі слідуючого майна:
- станок листогибочний ИВ – 2144, вартістю 3700 грн.,
-прес-ножиці НВ 5221 вартістю 1000 грн.,
-електропогрузчик ЄП 201 вартістю 800 грн.,
щодо визнання за ОСОБА_1 право на ј частку майна в праві спільної часткової власності на майно, придбане ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у 2003 році, на суму 15825 грн. і виділенні ОСОБА_1 в натурі слідуючого майна:
- станок вертикально-фрезерний вартістю 2000 грн.,
- молот електричний вартістю 5000 грн.,
- станок кругло пильний вартістю 600 грн.,
- станок рейсмусовий вартістю 600 грн.,
- Прес КД2122, 4 шт. вартістю 3200 грн.,
- Прес КД 2126, 2 шт. вартістю 1800 грн.,
- станок круглопильний1 вартістю 800 грн.,
- вентилятор пильовий вартістю 300 грн.,
- дробилка молоткова вартістю 700 грн.,
- дробилка валкова вартістю 800 грн.
- відмовити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частку майна, придбаного ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у спільну власність у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу № 10 від 07.04.2003 року, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях № 1 та № 2, які додаються до договору.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо встановлення факту проживання її та ОСОБА_3 із ОСОБА_7 однією сім’єю після придбання 08.05.2001 року ОСОБА_7 разом із відповідачем ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_1 по серпень 2007 року, визнанні права власності на ј частку квартири АДРЕСА_1, Ѕ частка якої була придбана ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08.05.2001 року, визнанні права власності на Ѕ частку лінії по виробництву вигульної вставки для струйсмоприймача тролейбусу модель ЛПУВ, 2003року випуску і ЛПВУ 1996року випуску, придбаної ОСОБА_7 на підставі договору №5, укладеного із ОСОБА_5 30.11.2005 року, визнанні права власності на Ѕ частку наражу № 1, розташованого за адресою м. Стаханов, у районі житлового будинку АДРЕСА_1 право власності на який зареєстровано КП „Стаханівське бюро технічної інвентаризації” 14.03.2007 року за ОСОБА_7 на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 22.12.2006 року, визнані права власності на Ѕ частку на автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1, 1982 випуску, двигун № НОМЕР_5, шасі № НОМЕР_6, придбаного 24.01.2007 та на Ѕ частку автомобілю КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_4, шасі № НОМЕР_3, придбаного 15.08.2007 року, відмовити у повному обсязі.
Скасувати ухвалу Стахановського міського суду від 13 грудня 2007 року про забезпечення позову.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви.
Головуючий: