Справа № 2- 2269/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 квітня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.        

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, суд –    

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просять визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, укладеного 24 травня 1999 року на товарній біржі «Нове століття» між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (як продавцями) та ОСОБА_1, ОСОБА_3, що діяла від свого імені, а  також від імені неповнолітнього ОСОБА_2 (як покупцями).

 В обґрунтування позову вказали, що 24 травня 1999 року придбали квартиру АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі. Даний договір було зареєстровано у КП «Криворізьке БТІ» про що зроблено запис у книгу №147П-101, номер запису:101. На підставі рішення Саксаганського районного суду від 12.02.2010 року кожен з них володіє 1/3 частиною зазначеної квартири. Будучи стороною за вищевказаним договором купівлі-продажу, у повному обсязі виконали умови даного договору, сплативши 19680,00 гривень відповідачам (продавцям) за квартиру, що підтверджується п.3 вищевказаного договору купівлі-продажу, а також виконавши всі інші зобов'язання за цим договором. У даний момент часу, мають намір розпорядитись своїми частками у зазначеній квартирі. Однак, для укладення правочинів, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.05.1999 року, зареєстрований на товарній біржі «Нове століття» 24.05.1999 року за № 1-217, не вважається правовстановлюючим документом на підставі ст.657 ЦК України, згідно якої, договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації. У зв'язку з цим, коли звернулись до нотаріальної контори з приводу посвідчення договору дарування, їм було в усному порядку відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на підставі ст.657 ЦК України. До нотаріуса звернулись 30.03.2010 року, тому вважають, що не пропустили строку для пред'явлення даного позову до суду, оскільки у відповідності зі ст.261 ЦК України, сплив терміну на пред'явлення позову починається з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися  про порушення свого права чи про особу, що його порушила. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухиляються від нотаріального посвідчення вищевказаного договору, мотивуючи це тим, що договір купівлі-продажу ними також виконаний у повному обсязі у частині передачі нам у власність квартири, укладений і зареєстрований на товарній біржі у встановленому законом порядку. Однак, відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Крім того, неможливість розпорядження належними їм частками квартири порушує їхні права як власників, передбачене ст.317 ЦК України, оскільки вказану квартиру  придбали згідно норм діючого законодавства, а саме: ст.12 Закону України «Про власність», ст.15 Закону України «Про товарну біржу». У зв'язку з чим, вважають себе законними власниками часток цієї квартири. Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю.

 Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у попереднє судове засіданні не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачі  у  попереднє  судове засідання не з’явилися, кожен окремо, подав заяву, згідно якої позов визнав повністю, просить розглянути справу за його відсутності.  

    У попередньому судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову,  тому що визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 227 ЦК України (1963 року), ст. ст. 8, 10, 11, 130, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, укладеного 24 травня 1999 року на товарній біржі «Нове століття» між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (як продавцями) та ОСОБА_1, ОСОБА_3, що діяла від свого імені, а  також від імені неповнолітнього ОСОБА_2 (як покупцями).

На рішення може бути подана апеляційна скарга  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий  суддя:                     В.М. Прасолов