Справа № 2-649

                                                                                                                                  2010 рік

РІШЕННЯ

іменем України

30 квітня 2010 року                                                                               місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді:                           Бондаренко О.І.

при секретарі:                   Волощук І.О.

з участю позивачів:      ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивачів:                            ОСОБА_4

відповідача:                                                 ОСОБА_5            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Жабелівської сільської ради Вінницького району про виділ частки в спільній власності, визнання свідоцтва про право власності не чинним, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, Жабелівської сільської ради Вінницького району про виділ частки в спільній власності, визнання свідоцтва про право власності не чинним, припинення права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який 14 травня 1993 року було розірвано.ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3  Позивачі проживали і в даний час проживають в АДРЕСА_1 та зареєстровані за цією адресою.

Згідно технічного паспорту будинок, що розташований в АДРЕСА_1 складається з наступних приміщень: 1-1 прихожа, 2-кухня, 3-кімната, 4-кімната, 5-кімната, І-веранда. В господарстві є наступні господарські будівлі та споруди: житловий будинок «А», прибудова «а», ґанок, погріб «п/Б», сарай «б», убиральня «б-1», погріб «п/В», гараж «Г», огорожа №4, ворота №5, хвіртка №6.

25 січня 1994 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розподіл будинку  Вінницьким районним судом було постановлено рішення, згідно якого виділено в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 приміщення: 1-1-кухня, жилою площею 10,4кв.м, 1-3- кімната, жилою площею 15,1кв.м, хлів Б-П-льох, що складає 73/100 будинковолодіння, а ОСОБА_5 приміщення будинку 1-2 кімната, жилою площею 8,7кв.м, літню кухню з льохом - Б, що складає 27/100 будинку.

Фактично рішення про встановлення порядку користування будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 було виконано.

Згідно розписки від 22.04.1996 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_5 грошову компенсацію в сумі 500 доларів США за його частку в спільному будинку. Після чого відповідач знявся з реєстрації і в даний час проживає в с.Вінницькі Хутори, де створив іншу сім'ю.

Проте зареєструвати право власності на спірний будинок на своє ім'я ОСОБА_1 не має можливості, оскільки отримала відмову в реєстрації від КП «ВООБТІ».

В зв'язку з викладеними в позовній заяві обставинами ОСОБА_1 вважає, що є передбачені законом підстави для визнання свідоцтва про право власності на будинковолодіння, яке видане на ім'я ОСОБА_5 не чинним, а також для визнання за позивачами права власності на спірний будинок та припинення права власності, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_5

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та їх представник, адвокат ОСОБА_4, позов підтримали на підставі викладених обставин, просили постановити рішення про його задоволення в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав, пояснивши, що він дійсно отримав в 1996 році компенсацію за свою частку будинковолодіння, на даний час претензій до колишньої дружини не має, не заперечує проти оформлення права власності на дітей та колишню дружину.

Представник відповідача – Жабелівської сільської ради Вінницького району в судове засідання не з’явився, попередньо надав суду письмову заяву, якою просить розглянути справу без участі їх представника, оскільки сільська рада не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3    

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини .

Позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі, який 14 травня 1993 року було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.11,12).  

Сторони по справі проживали в АДРЕСА_1.

В даний час лише позивачі проживають та зареєстровані за даною адресою.

Вказані обставини підтверджуються виписками із погосподарських книг Жабелівської сільської ради за 1991-1995 роки, за 1996-2000 роки, а також довідкою сільської ради №354 від 18.12.2009 року (а.с.17,18,30).

Згідно довідки Жабелівської сільської ради №355 від 18.12.2009 року вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 до 1993 року відносився до категорії колгоспного двору (а.с.34).

Таким чином, на момент прийняття Закону України «Про власність» від 15
березня 1992 року кожен з сторін набув рівне право на частку в майні колгоспного
двору і ця частка складає по 1/4 колгоспного двору, зокрема спірного
будинковолодіння.

25 січня 1994 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розподіл будинку  Вінницьким районним судом було постановлено рішення, згідно якого виділено в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 приміщення: 1-1-кухня, жилою площею 10,4кв.м, 1-3-кімната, жилою площею 15,1кв.м, хлів Б-П-льох, що складає 73/100 будинковолодіння, а ОСОБА_5 приміщення будинку 1-2 кімната, жилою площею 8,7кв.м, літню кухню з льохом –Б , що складає 27/100 будинку, про що свідчить витяг з рішення Вінницького районного суду від 25.01.1994р. по справі  №2-20/1994р. (а.с.16)

Згідно розписки від 22.04.1996 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_5 грошову компенсацію в сумі 500 доларів США за його частку в спільному будинку (а.с.13).

Після чого відповідач знявся з реєстрації і в даний час проживає в с.Вінницькі Хутори, де створив іншу сім'ю.

Однак, зареєструвати право власності на спірний будинок на своє ім'я ОСОБА_1 не має можливості, оскільки отримала рішення КП «ВООБТІ» про відмову в реєстрації за №118 від 25.03.2009 року (а.с.15).

Підставою для відмови реєстрації права власності є те, що згідно ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», передбачено, що реєстрації права власності підлягають рішення суддів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, а не про порядок користування приміщеннями чи будівлями.

Крім того, згідно інвентаризаційної справи №139 єдиним власником будинковолодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_5

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, якщо ж виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник , який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.

Виходячи з наданих суду доказів частки позивачів у спірному будинковолодінні складають: ОСОБА_1 - 1/4 + 1/4 = 1/2; ОСОБА_2 -1/4, ОСОБА_3 -1/4.

За даних обставин суд вважає, що право позивачів на будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 є доведеним .

Керуючись ст.ст. 328, 346, 364, 365, 372 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 12, 15, 27, 31, 209, 212- 215  ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити.

    Визнати свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 - не чинним.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 100% будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в ідеальних частках, зокрема, за ОСОБА_1 на Ѕ частку вказаного будинковолодіння, за ОСОБА_2 на 1/4 частку і за ОСОБА_3 на 1/4 частку.

До складу будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 згідно технічної документації входять: житловий будинок «А», прибудова «а», ганок, погріб «п/Б», сарай «6», убиральня «б-1», погріб «п/В», гараж «Г», огорожа №4, ворота №5, хвіртка №6, крім самочинно збудованих: сараю під літерою «Е», сараю «Д», жомової ями «Ж», літньої кухні «В», сараю «Б».

Припинити право власності ОСОБА_5 на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 Вінницької області.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: