Справа № 3-1272/2010

Постанова

Іменем України

23 квітня 2010 року                                       м. Вінниця

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Ковальчук О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ м. Вінниці УМВС України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, проживаючого: АДРЕСА_1, непрацюючого, за ч. 1 ст.  130 КУпАП,

Встановив:

          23.03.2010 року о 01 год. 30 хв., в м. Вінниці по вул. Пархоменка, ОСОБА_1 керував автомобілем "ЗАЗ 110307", д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння,  чим порушив  п. 2.9 (а) ПДР України.

Свою вину у скоєному ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не визнав, пояснивши, що він дійсно перебував в стані алкогольного сп’яніння, але автомобілем не керував, а лише сидів у ньому між передніми сидіннями, під’їхали працівники ДАІ, він вийшов з автомобіля з водійської сторони, автомобіль був у неробочому стані, оскільки сів акумулятор.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи вважаю, що не визнання вини правопорушником слід розцінювати як один із способів захисту та бажання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки винність останнього повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду справи наступними доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ № 190056, відповідно до якого 23.03.2010 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем "ЗАЗ 110307", д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 1);

висновком КЗ "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" за № 0918 від 23.03.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на час проходження огляду перебував у стані алкогольного сп’яніння (а.с. 2);

поясненнями у судовому засіданні працівників ДАІ Янішевського О.Л. та Зорі І.А. про те, що 23.03.2010 року вони рухались по вул. Фурманова в бік залізничного вокзалу і побачили, що по тротуару заднім ходом рухається автомобіль ЗАЗ з несправним глушником, вони зупинились, підійшли до автомобіля та попросили в особи, яка керувала автомобілем, якою виявився ОСОБА_1, пред’явити документи, на що останній почав заперечувати факт керування автомобілем. Оскільки у ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп’яніння, вони відвезли його у наркодиспансер для проходження медичного огляду, після якого ОСОБА_1 відмовився підписувати як протокол про адміністративне правопорушення, так і висновок експертизи. Свідки також зазначили, що під час складання протоколу про адмінправопорушення підійшов брат правопорушника, який сказав, що просив ОСОБА_1 нікуди не їхати автомобілем, а  автомобіль дійсно стоїть не на тому місті, де він його припаркував.    

З урахуванням наведеного вище вважаю, що винність ОСОБА_1 повністю доведена та його слід притягнути до адміністративної відповідальності,  передбаченої ч. 1 ст. 130 ч. 1 КУпАП, призначивши адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування  транспортними засобами з метою його виховання та недопущення вчинення подібних порушень у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч. 1, 221, 284 КУпАП,

Постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2  (два) роки.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: