3-857/2010р.

 П О С Т А Н О В А

                                                       ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

                            13 квітня 2010 року                       м. Лисичанськ

    Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Дядько Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли від   ВДАІ  з  обслуговуванню Попаснянського  району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, працюючого водієм ЛРНУ, проживаючого в АДРЕСА_1,  за скоєння правопорушення, передбаченого  ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

       В С Т А Н О В И Л А:

                      10  березня  2010 року о 12 годині 50 хвилин  ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21063 номерний знак НОМЕР_1, який належить Шалєєвій,   на 143  км  автодороги  Артемівськ-Танюшевка у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9. «а» ПДР України. Стан алкогольного сп’яніння підтверджується протоколом медичного огляду № 58 від 10 березня 2009 року для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, висновки якого ОСОБА_1 не спростовував.

                     ОСОБА_1 у суді винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП визнав та пояснив, що дійсно  10  березня 2010 року  вживав  спиртні  напої,  а  потім приблизно о 12 годині керував транспортним засобом,  та був зупинений співробітниками ДАІ, після чого доставлений до  відділення ЦГБ ім. Титова. З протоколом медичного огляду № 58 від   10 березня 2010 року для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння був згоден, висновки не спростовував. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм та потребує у користуванні транспортним засобом, що є єдиним джерелом його доходів,   оскільки  він  працює   водієм.

                 Суд, вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП найшла своє повне підтвердження у суді. Дії ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

                 При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та майновий стан, обставини, що  пом`якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 працює водієм,  за місцем  роботи характеризується позитивно.

                 В якості обставин, що пом’якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини правопорушником, щире розкаяння винного.

                Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

                Суд не визнає у якості обставин, що обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП вчинення правопорушення у стані алкогольного сп’яніння, оскільки дана обставина  являється кваліфікуючої ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.  

                З урахуванням особи правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом’якшують його відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують його провину, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

              Підстав для призначення правопорушнику стягнення у вигляді громадських робіт, арешту або позбавлення права керування транспортними засобами, суд не вбачає, оскільки правопорушник працює водієм та за мірою своєї діяльності потребує у користуванні транспортним засобом, автомобіль являється єдиним джерелом його доходів.

    Керуючись ст. ст. 33,130 ч.1, 221, 284, 285, 289, 294  КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

    Піддати  ОСОБА_1  адміністративному  стягненню у вигляді штрафу у сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.

    Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: