Код суду 0527                                                                                                            № 2-а-119/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області  

у складі: головуючого судді                                   Соларєвої Т.О.

                при секретарі                     Бовкуненко Н.П.

               за участю: позивача                                  ОСОБА_1

                предст. відповідача                                 Варбан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Галини Іванівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної
відповідальності,

встановив:

12 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим в процесі підготовки справи до розгляду адміністративним позовом до начальника управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Галини Іванівни про скасування постанови №21 від 20 серпня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначає, що згідно оскаржуваної постанови, він визнаний винним в не сплаті страхових внесків на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року у сумі 602,10 грн, які повинні бути сплачені до 20 липня 2009 року, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оскільки він у строк подає розрахунки сум страхових внесків з заробітної плати на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування і повідомляє УПФУ про обставини не сплати страхових внесків - не отримання коштів на виплату заробітної плати з 2004 року через захват та радіаційне забруднення орендованої ним земельної ділянки. Просить скасувати дану постанову, поновити строк звернення до суду (а.с. 1,6).

В судовому засіданні позивач підтримав позов, посилався на ті ж обставини, що й у позовній заяві.
Пояснив також, що приватне підприємство «Рута», засновником і директором якого він є, не здійснює
виробничу діяльність з 2004 року, надходжень грошових коштів не має. Заробітну плату, з якої підлягають
сплаті страхові внески на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування, він нараховує собі, як
директору підприємства, інших працівників у штаті немає. Пояснив також, що 27.08.2009 він подав скаргу
на зазначену постанову на ім*я начальника УПФУ в м.Костянтинівці, результат розгляду скарги не
отримав. Просив скасувати постанову начальника управління Пенсійного фонду України в
м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Г.І. № 21 від 20.08.2009 про притягнення до адміністративної
відповідальності.    

Представник відповідача Варбан О.В. у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав. Посилався на те, що позивач не навів доказів протиправності оскаржуваної постанови. Відповідач діяв у відповідності із п.2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено, що сплата внесків в установлені строки та в повному обсязі - обов'язок страхувальника, та частиною 3 статті 165-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері загальнообов*язкового державного пенсійного страхування. Просив відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідачем Кожокарь Г.І. надані заперечення проти позову, в яких вона посилається на те, що позивачем 28.08.2009 була подана скарга на постанову №21 від 20.08.2009, яка відповідно до норм КУпАП 3.09.2009 була направлена для розгляду за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням першого заступника начальника ГУПФУ в Донецькій області від 18.09.2009 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова №21 від 20.08.2009 залишена без змін. Рішення першого заступника начальника ГУПФУ в Донецькій області від 18.09.2009 у встановленому порядку позивачем не оскаржено. Відповідач просить застосувати позовну давність, в задоволенні позову відмовити(а.с. 21 ).

Суд, розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення
позивача і представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких
грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і
вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних
підстав.    

Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову органу(посадоврї; особи) в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган(вирестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.    

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом
індивідуальної дії (п. З постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008
року).    

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову про скасування постанови перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальника зобов'язано нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України
від 01.03.2001р. № 121, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює
керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи
для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на
поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів
Пенсійного фонду України.     '

Відповідно до п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. № 121, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, які є юридичними особами.

Позивач ОСОБА_1 є засновником і директором ПП «Рута» м.Костянтинівка, що визнано сторонами у справі.

18 серпня 2009 року головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Деденко Н.С. складено протокол №21 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.З статті 165-1 КУпАП, відносно директора ПП «Рута» -позивача у справі ОСОБА_1.(а.с.32).

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1, який є посадовою-особою ПП «Рута», не сплатив внески на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року у сумі 602,10 грн, які повинні бути сплачені до 20 липня 2009 року.

Відповідно до статті 165-1 КУпАП порушення законодавства у сфері загальнообов*язкового державного пенсійного страхування є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок здійснення загальнообов*язкового державного пенсійного страхування і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 3 статті 165-1 КУпАП, по якій позивача притягнуто до відповідальності, передбачено накладення штрафу за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування на посадових осіб від двадцяти п*яти до п*ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначеного протоколу начальником управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Г.І. 20 серпня 2009 року винесена постанова №21, якою ОСОБА_1 визнаний винним у не сплаті внески на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року у сумі 602,10 грн і на підставі ст. 165-1 ч.2 КУпАП на нього накладено адімістративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень (а. с. 10 ).

Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, від підписку про ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення відмовився, про що складено відповідний акт від 18.08.2009(а.с. 33 ).

Копія постанови №21 від 20.08.2009 відправлена ОСОБА_1 21.08.2009 і отримана ним 27.08.2009, що підтверджується поштовим повідомленням(а.с.34 ) і не заперечується позивачем.

28.08.2009 позивачем була подана скарга на постанову №21 від 20.08.2009, яка відповідно до норм КУпАП 3.09.2009 була направлена для розгляду за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням першого заступника начальника ГУПФУ в Донецькій області від 18.09.2009 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова №21 від 20.08.2009 залишена без змін(а.с.31 ).

Рішення першого заступника начальника ГУПФУ в Донецькій області від 18.09.2009 у встановленому порядку позивачем не оскаржено ні до вищестоящого органа, ні до суду.

Скарга на постанову №21 від 20 серпня 2009 року, винесену начальником управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Г.І, яка є предметом теперішнього судового розгляду, подана позивачем до суду 12 січня 2010 року.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом(посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, зазначена скарга подана позивачем до суду після закінчення строку оскарження постанови.

З огляду на те, що позивач отримав оскаржувану постанову 27 серпня 2009 року, суд вважає, що позивач мав можливість своєчасно оскаржити зазначену постанову до суду, однак, на свій розсуд, вибрав інший спосіб оскарження, подавши 28 серпня 2009 року скаргу у вищестоящий орган, яким прийнято рішення за результатами розгляду скарги, яке позивач може оскаржити в установленому порядку.

Відповідач наполягає на застосуванні позовної давності(а.с.21).

Пояснення позивача про те, що він пропустив строк оскарження постанови начальника управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Г.І. №21 від 20 серпня 2009 року до суду , тому що чекав відповідь на подану 28.08.2009 скаргу, в зв'язку з чим, на підставі ст. 289 КУпАП, не є доказом тому, що строк для звернення до суду пропущений позивачем з поважної причини, тому підстави для поновлення позивачу строк звернення до суду для оскарження постанови №21 від 20 серпня 2009 року відсутні.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність прийнятого ним спірного рішення: постанови №21 від 20.08.2009 з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства України.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.

Таким чином, в судовому засіданні знайшло підтвердження зазначеними вище доказами скоєння позивачем вказаного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.З ст. 165-1 КУпАП.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування оспорюваної постанови , а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251,254,255,256,287,288,289 КпАП України, ст.ст.159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                               постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області Кожокарь Галини Іванівни про скасування

постанови № 21 від 20 серпня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
відмовити.    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Постанова в повному обсязі складена 26 березня 2010 року.

                                                  Суддя: