Судове рішення #906022
КОПІЯ

                                                                                               КОПІЯ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            21 червня 2007 року                                                                                                 м. Київ

 

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

 

головуючого                                   Співака В.І.,

 

суддів                                              Білуги С.В.,

                                             Гаманка О.І.,

                                             Заїки М.М.,

                                            Загороднього А.Ф.,

           

при секретарі   Проценко О.О., 

 

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 05.04.2005 р. у справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради  м. Чернігова про визнання неправомірними дій та відшкодування моральної шкоди, -

 

встановила:

 

У вересні 2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради м. Чернігова про визнання неправомірними дій щодо відмови у визнанні її особою, на яку поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2005 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05.04.2005 р., у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

            Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

                        Згідно статті 10 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність цього Закону поширюються на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

                        Враховуючи, що батько ОСОБА_1., ОСОБА_2, був інвалідом війни І групи і помер не внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків) та не внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів, позивач не має право на пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 05.04.2005 р. у справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради                             м. Чернігова про визнання неправомірними дій та відшкодування моральної шкоди - без змін.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

 

Головуючий                                (підпис)                                    В.І. Співак

 

Судді                                            (підписи)                                    С.В. Білуга

                                                                                                       О.І. Гаманко

                                                                                                       М.М. Заїка

                                                                                                       А.Ф. Загородній

 

 

Згідно з оригіналом                     суддя                                                  М.М. Заїка

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація