справа № 2-А-855/10р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

19 квітня  2010 року                                                                                                м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум у складі: головуючого -  судді Алфьорова А.М., при секретарі – Літовченко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми про визнання дій неправомірними,  зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності,-

                                                      ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом (заява про уточнення позовних вимог) і свої вимоги обґрунтовує тим, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, у відношенні яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8-ми мінімальних пенсій за віком. Згідно з ст.50 цього Закону громадянам, які відносяться до першої категорії призначається додаткова  пенсія за шкоду в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для інвалідів 2-ої групи. Згідно з ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, призначеної згідно з ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров’ю. Зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи», внесені з 01 січня 2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не можуть прийматися до уваги, оскільки 22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України №10-рп розділ 2 п.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми неправомірними,  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми провести перерахунок і виплату пенсії по інвалідності в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, яка наступила внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду 2-ої групи, виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за 2007-2010 роки, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії як інваліду 2-ої групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за 2007-2010 роки, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми і в подальшому проводити нарахування пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії як інваліду ІІ групи відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

 В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали  з зазначених підстав.

  Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності. В відзиві на позов проти задоволення позову заперечував, зазначивши,  що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до ст.54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», який є спеціальним законом, на умовах та в межах якого призначаються пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Місячний розмір пенсійних виплат позивача станом на 01.04.2010 року становить 2 463грн.75коп. Частиною 4 ст.54 цього Закону встановлено, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Частина 5 цієї ж статті передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.  Постановою КМУ від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям громадян пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться, виходячи з розміру 19грн.91коп. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Згідно з внесеними змінами передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія інвалідам 2 групи 1 категорії  у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Змінено частину 3 і частину 4 ст.54 вказаного Закону, де передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. З 22 травня 2008 року ці зміни до Закону втратили чинність у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України. З 01.07.2008 року постановою КМУ від 16.07.2008 року №654 затверджений мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках – інвалідам 2 групи в розмірі 1090 грн. Згідно з ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Представник відповідача просить в позові відмовити в повному обсязі.

     Суд, заслухавши пояснення позивача,  представника позивача,  перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

    Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми  як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Місячний розмір пенсійних виплат станом на 01.04.2010 року становить 2463грн.75коп., в тому числі основний розмір пенсії – 2050,65грн., додаткова пенсія інваліду ІІ групи внаслідок ЧАЕС – 114грн.60коп., підвищення до пенсії у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати – 39,49грн., доплата до розміру пенсії з урахуванням ст.67  Закону – 244,01грн., підвищення до пенсії по постанові КМУ  від 23.12.2009р. №1375 – 15 грн.

     Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізацїі  конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до ч.1 ст.50 цього закону особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75  процентів мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50  та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

    Частина 5 ст.54 цього закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок  каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

   За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

     З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розмру та виплати пенсій.

     Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  особам, віднесеним до 1,2, 3, 4 категорій внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

   Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

    З 01 жовтня  2008 року і в грудні 2008 року  згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  діяв встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - 498 грн. (ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»).

    Згідно з ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році  прожитковий мінімум для осіб встановлюється у розмірах, що діяли  у грудні 2008 року, тобто  для непрацездатних осіб у розмірі 498грн.

    З 01 листопада 2009 року встановлений новий розмір прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність – 573грн. згідно з ч.2 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

    Згідно із Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року  з  01 січня 2010 року встановлений новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 695грн., з 01 квітня 2010 року – 706грн.

      Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

      Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк на звернення до суду. Позивач звернувся  до суду з позовом 27.10.2009 року.

     Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

     Відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву наполягав на відмові в задоволенні позову, в тому числі і  з підстав пропущення строку звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України.

     Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми здійснити  ОСОБА_1   як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи  перерахунок пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27 жовтня 2008 року (в межах однорічного строку звернення з позовом до суду)  по час ухвалення постанови суду 19 квітня 2010 року із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно з ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести виплату різниці між перерахованими та фактично виплаченими сумами пенсії.

    Позовні вимоги позивача на майбутнє проводити перерахунок та виплату пенсій  відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі  відповідно 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком  не відповідає змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.

    Керуючись ст..19 Конституції України, ст..ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.   ст. ст. 2, 9,  11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

                                                                ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.50, ч.4 ст.54  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми здійснити  ОСОБА_1   як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи  перерахунок пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27 жовтня 2008 року по час ухвалення постанови суду 19 квітня 2010 року із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно з ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести виплату різниці між перерахованими та фактично виплаченими сумами пенсії.

    В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю та пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

    На постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Сумської області  через Ковпаківський  районний суд  м.Суми. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Сумської області   протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ковпаківський районний суд м.Суми. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.                  

     СУДДЯ                                                                                           А.М.АЛФЬОРОВ