Справа № 2-а-375/2010 року

П О С Т А Н О В А

Ім’ям  України

27 квітня 2010 року                                                                               м. Миколаїв                                                

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді         Беспрозванного О.В.,

                                   при секретарі                          Онищенко М.В.,    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 106862 від 01.06.2009 року та поновлення строку на її оскарження,

В С Т А Н О В И В:

01.06.2009 року громадянин ОСОБА_1  був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП за порушення вимог п. 12.6 Г ПДР України: керував транспортним засобом по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (171 км) та на дорозі загального користування перевищив швидкість. Рухався зі швидкістю 112 км/г. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

13.07.2009 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 106862 від 01.06.2009 року та поновлення строку на її оскарження.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що прилад «Візир», яким зафіксовано правопорушення не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації. З наданих до постанови по справі про адміністративне правопорушення фотографій видно, що транспортний засіб рухається по невідомій ділянці дороги, оскільки на фотофіксації взагалі нічого не видно крім переднього скла автомобіля та передніх номерних знаків.

У судовому засіданні позивач   підтримав вимоги заявленого позову.

Представник УДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився, але до суду надійшли письмові заперечення від нього на адміністративний позов, в яких спростовуються обґрунтування вимог позивача. Як вказує у запереченнях, дії інспектора ДАІ цілком правомірні та відповідають законодавству, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 01.06.2009 року громадянин ОСОБА_1  був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП за порушення вимог п. 12.6 Г ПДР України: керував транспортним засобом по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (171 км) та на дорозі загального користування перевищив швидкість. Рухався зі швидкістю 112 км/г. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Враховуюче те, що вищевказана постанова була винесена 01.06.2009 року, а її копію позивач отримав через 10 днів з дня її винесення, суд вважає за необхідне поновити йому строк на оскарження даної постанови.

Згідно зі ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оглянувши вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення, а також додані до неї фотографії, суд не вбачає наявності доказів того, що позивач в момент фіксації правопорушення рухався саме по дорозі загального користування.

Також, слідує звернути увагу на те, що на фотографії за часом – 10.51.50 зображений транспортний засіб позивача, що рухається зі швидкістю 116 км/г, а на фотографії за часом – 10.51.51 зображений той же транспортний засіб, але його рух швидкості вже становить 112 км/г. Таким чином суд вбачає, що швидкість транспортного засобу позивача зменшилась на 4 км/г за 1 секунду. Даний факт викликає у суду сумніви щодо достовірності та об’єктивності вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача працівником ДАІ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні вищевказаного правопорушення не доведена, тобто не надано суду достатніх доказів, на підставі яких остаточно можливо стверджувати про вчинення позивачем вищевказаного правопорушення, а тому у нього є всі підстави скасувати вищевказану постанову за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 158, 161, 163 КАС України, ст.ст. 247 п. 1, 288, 293 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 106862 від 01.06.2009 року та поновлення строку на її оскарження – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1  строк на оскарження постанови ВЕ 106862 від 01.06.2009 року.

Постанову ВЕ 106862 від 01.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1  за ст.122 ч. 1 КУпАП, - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст. 122 ч. 1 КУпАП – закрити в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                                                    О.В.Беспрозванний