Справа 2-1102/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                                     головуючого судді –   Романенко В.А.

                                     при секретарі –            Макаренко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

          Позивачі звернулися до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, вони являються наймачами квартири АДРЕСА_1, та споживачами теплової енергії, яку надає їм КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго».

    Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.12.2004 року з них на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» стягнуто в солідарному порядку заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з 2001 року по грудень 2004 року в сумі 2092,73 грн. та судові витрати. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця від 20.03.2008 року було встановлено повне та фактичне виконання рішення суду згідно з виконавчим документом у зв’язку з чим виконавче провадження закінчено, про що повідомлено Соснівський районний суд м. Черкаси та їх.

    В подальшому, а саме 27.02.2007 року КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до них про стягнення боргу в сумі 3448,79 грн., вказуючи, що борг утворився станом на 01.02.2007 року. Ухвалою суду від 10 квітня 2007 року провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову. Як видно із заяви відповідача, просили закрити провадження у справі у зв’язку із досудовим урегулюванням спору, тобто на час розгляду справи, вони повністю погасили борг. На даний всі нарахування, які проводить КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго», за спожиту теплову енергію, вони сплачують своєчасно.

    Не дивлячись на це, КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» посилає на їх адресу платіжки про існування боргу в сумі 1356,54 грн., при цьому посилаються про існування боргу станом на 01.08.2004 року.

    Не дивлячись на повне погашення боргу як по рішенню суду від 15.12.2004 року, так і заборгованості, яка виникла станом на 01.02.2007 року і яка була сплачена до постановлення судового рішення, відповідач безпідставно виставляє їм борг.

    Неправомірні дії відповідача, які виразились в тому, що їм безпідставно нараховують борги дуже їх бентежить, оскільки в них проявляється їх особиста незахищеність як громадян та споживачів. Вказані дії відповідача призводять до того, що позивачу ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка виразилась у тому, що вона для з’ясування істини у ситуації, що виникла, змушена була неодноразово їздити до відповідача, в кабінетах якого з нею не хотіли ні говорити по-людськи, ані з’ясовувати об’єктивні причини, і щоразу направляли її за відповіддю до інших кабінетів, все це завдало їй страждань. Спричинені їй моральні страждання змушували її нервуватись, що є неприпустимим для стану її здоров’я. Завдану моральну шкоду оцінює у 2000 грн., до даної суми входять витрати на постійні поїздки до відповідача, витрати на ліки, які вона затратила.

    Просять суд зобов’язати КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» не проводити нарахування безпідставно існуючого боргу в сумі 1356,54 грн. Стягнути з КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, скерували до суду заяву, в якій просять справу розглянути у їх відсутність.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив суд в позові відмовити, пояснивши, що жодних порушень зі сторони КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» не вбачається, всі нарахування  здійснені правильно.

      Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та обставини справи, які регулюються нормами цивільного законодавства:

    В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 являються наймачами квартири АДРЕСА_1, та споживачами теплової енергії (особовий рахунок № НОМЕР_1), яку надає їм КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго».

    Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.12.2004 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з січня 2001 року по грудень 2004 року в сумі 2092,73 грн. та судові витрати на користь держави в сумі 51 грн. Рішення суду набрало чинності.

    На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист.

    Постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 20.03.2008 року було встановлено повне та фактичне виконання рішення суду. Згідно з даною постановою  виконавче провадження закінчено.

    27.02.2007 року КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 3448,79 грн., вказуючи, що борг утворився станом на 01.02.2007 року. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2007 року провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову. Як встановлено в даній ухвалі суду, до судового засідання представник КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» надав заяву, в якій  просив справу провадженням закрити, в зв’язку з повним погашенням заборгованості. Ухвала суду набрала законної сили.

    На даний всі нарахування, які проводить КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго», за спожиту теплову енергію позивачами сплачуються своєчасно.

    КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» надсилає на адресу позивачів платіжки про існування боргу в сумі 1356,54 грн., при цьому посилаються про існування боргу станом на 01.08.2004 року.

    Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України – обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов’язання КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» зняти з особового рахунку № НОМЕР_1, який відкритий на ім’я ОСОБА_1 кошти за теплову енергію в розмірі 1356,54 грн.

    Позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що неправомірні дії відповідача, які виразились в тому, що їм безпідставно нараховують борги дуже їх бентежить, оскільки в них проявляється їх особиста незахищеність як громадян та споживачів. Вказані дії відповідача призводять до того, що позивачу ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка виразилась у тому, що вона для з’ясування істини у ситуації, що виникла, змушена була неодноразово їздити до відповідача, в кабінетах якого з нею не хотіли ні говорити по-людськи, ані з’ясовувати об’єктивні причини, і щоразу направляли її за відповіддю до інших кабінетів, все це завдало їй страждань. Спричинені їй моральні страждання змушували її нервуватись, що є неприпустимим для стану її здоров’я. Завдану моральну шкоду оцінює у 2000 грн., до даної суми входять витрати на постійні поїздки до відповідача, витрати на ліки, які вона затратила.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.

     Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови  від 31 березня 1995 р.  № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про  відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яким  встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування  моральної (немайнової) шкоди.

            Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, є договірними, відшкодування  моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено, крім того відповідне зобов’язання не передбачено також в умовах договору, укладеному між сторонами. Також позивач заявлену моральну шкоду нічим не підтвердила, докази суду в судовому засіданні не надала.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме зобов’язання КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» зняти з особового рахунку № НОМЕР_1, який відкритий на ім’я ОСОБА_1 кошти за теплову енергію в розмірі 1356,54 грн.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача державне мито на користь держави в сумі 8,50 грн.

       Керуючись Конституцією України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 214-215, 218 ЦПК України, 23, 1167 ЦК України, п. 2 постанови  від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

В И Р І Ш И В:  

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» зняти з особового рахунку № НОМЕР_1, який відкритий на ім’я ОСОБА_1 кошти за теплову енергію в розмірі 1356,54 грн.

Стягнути з КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» державне мито в сумі 8,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Головуючий: