Справа № 2-80/10

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

5 травня 2010 року                                                                       Демидівський районний суд  

                                                                                                                  Рівненської області

в складі:

головуючого – судді  Лободзінський А.С.

при секретарі Мервінському В.В.

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

                                                             В С Т А Н О В И В:

    У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, , який продовжує навчання до завершення навчання у розмірі, передбаченому законодавством.

    В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з  відповідачем мають спільного сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після  досягнення повноліття  син  продовжує навчатися. Відповідач працює і має можливість сплачувати аліменти на утримання сина до завершення навчання.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги збільшила. Просить також стягнути з відповідача аліменти за минулий час, починаючи з 9 лютого 2009 року, оскільки на її звернення щодо сплати аліментів в добровільному порядку ОСОБА_2 не відреагував.

    Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. В судовому засідання пояснив, що згідний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина, який продовжує навчання в розмірі, визначеному законодавством з часу подачі позовної заяви. Проти  вимог позивачки щодо стягнення аліментів за минулий час заперечує, посилаючись на те, що  після  досягнення сином повноліття, тобто з 9 лютого 2009 року,  відповідачка з цього приводу до нього не зверталась. Разом з тим, відповідач визнає той факт, що таке звернення зі сторони ОСОБА_1 мало місце у вересні 2009 року.

    Заслухавши пояснення сторін та дослідивши подані сторонами докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що від спільного проживання позивачка та відповідач мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 – ( а.с.6), а також визнається відповідачем.

    З настанням повноліття син продовжує навчання  на денній формі  у Демидівському вищому професійно-технічному училищі № 25. Строк навчання  до 30 червня 2010 року, що підтверджується довідкою № 90 від 18 лютого 2010 року – ( а.с.3). З 8 лютого 2010 року сину встановлено третю групу інвалідності загального захворювання – ( а.с.12).

    Наведене свідчить, що спільний позивачки та відповідача син  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжуючи навчання, як інвалід третьої групи, потребує матеріальної допомоги.

    Відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

    Відповідач ОСОБА_2 працює  у Відкритому акціонерному товаристві  науково-виробниче об»єднання «Електротермометрія». Зазначена обставина також визнається самим відповідачем, а отже останній має можливість надавати матеріальну допомогу своєму сину, який продовжує навчання.

     Разом з тим, позивачка не надала суду доказів,  на підтвердження тієї обставини, що вона вживала заходів щодо одержання  аліментів з відповідача за минулий період, починаючи з 9 лютого 2009 року, однак не одержала їх через ухилення ОСОБА_2 від їх сплати. Так, з повідомлення   Відкритого акціонерного товариства  науково-виробниче об»єднання «Електротермометрія» де працює відповідач, вбачається, що позивачка  ОСОБА_1   через адміністрацію товариства до ОСОБА_2  про сплату ним  аліментів в добровільному порядку  на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання    не зверталась.(а.с.22) Отже, обставини на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів за минулий час, починаючи з 9 лютого 2009 року є недоведеними, у зв»язку з чим  такі вимоги позивачки до задоволення не підлягають.

    Проте, в суді встановлено той факт, що позивачка ОСОБА_1  зверталась  з зазначеного питання   до відповідача у вересні 2009 року, дана обставина визнається   відповідачем  і  відповідно до ст. 61 ЦПК України  доказуванню   не підлягає.

    На цій підставі, суд приходить до висновку, що обов»язок ОСОБА_2 щодо сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3  починаючи  з вересня 2009 року знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

    За правилом ст.200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і ( або) у частці від заробітної плати аліментів з врахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу, в тому числі  стан здоров”я дитини.

    Згідно ч. 2 ст.182 мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Відповідно до ст.81 ЦПК України з відповідач підлягають стягненню судові витрати в прибуток держави.

    Враховуючи наведене, на підставі ч.2 ст.182, ч.2 ст.191, ст..ст..199, 200 Сімейного Кодексу України, керуючись ст..ст. 10,11,15,60,158,208-210,212-215 ЦПК України,-

                                                               В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання  аліменти в розмірі  1/6 від  доходу, але не менше ніж 30 %  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з вересня 2009 року  до завершення навчання, але не більше як до досягнення  ним двадцяти трьох років.

    Стягнути з ОСОБА_2  в прибуток держави  51 гривню   судового збору  та 30 гривень на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в суді.

    Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний строк з дня його проголошення з подальшим поданням після цього у 20-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: