Справа № 2-3785/2010р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
02 квітня 2010р. Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Є.В. Чайченко
при секретарі - М.Ю. Ямщиковій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кулиничівської селищної Ради про визнання права власності на житловий будинок як за забудовником та як за спадкоємцем,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_2, як ий помер 28.02.2002 року, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 як за забудовником, а також визнати за позивачкою право власності на зазначений житловий будинок у порядку спадкоємства згідно із законом після смерті батька ОСОБА_2 В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що житловий будинок за вказаною вище адресою збудований її батьком у 1984 році на земельній ділянці площею 320кв.м., яка була виділена йому під збудований житловий будинок. Рішенням Харківської районної ради народних депутатів Харківської області від 20.03.1984р. батькові ОСОБА_2 було дозволено прийняти в експлуатацію самовільно збудований житловий будинок літ. «А-1» житловою площею 17,20кв.м., за актом від 28.03.1984р. будинок був прийнятий до експлуатації, але право власності на будинок оформлено не було і в БТІ він не зареєстрований. Також відповідно до довідки Кулиничівської селищної ради зазначене вище домоволодіння зареєстроване у по господарчий книзі за ОСОБА_2, лицевий рахунок № НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і спадкоємцем після його смерті стала його дочка – позивачка по справі, інших спадкоємців у померлого не має. Після смерті батька ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку, поховала батька, користувалася будинком до 6ти місяців і своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не отримала, оскільки спадкоємний будинок в БТІ зареєстрований не був, що змушує позивачку звернутися до суду.
У судове засідання з'явилася позивачка ОСОБА_1 і повністю підтримала свої позивні вимоги. Відповідач – Кулиничівська селищна Рада у судове засідання не з’явився, згідно заяви № 133 від 25.03.2010р. з позивними вимогами погодилися, заперечення суду не надавали і просили розглянути справу за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивачки у справі, а також перевіривши й оцінивши матеріали справи і надані докази в їхній сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки б/н від 22.12.2009р., виданої КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстрований і право власності на нього не оформлене, що підтверджується довідкою. (а.с. 6).
Як вбачається з рішення № 317 Харківської районної ради народних депутатів Харківської області від 20 березня 1984 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 самовільно збудований ОСОБА_2, було дозволено прийняти в експлуатацію і оформити право власності на забудовника. Також цим рішенням була виділена земельна ділянка площею 320кв.м. під самовільно збудований житловий будинок. (а.с. 9).
Житловий будинок літ. «А-1» житловою площею 17,20кв.м. з верандою літ. «а» за адресою: АДРЕСА_1 був прийнятий до експлуатації за актом про закінчення будівництва та вводу до експлуатації від 28 березня 1984 року на ім’я ОСОБА_2, що підтверджено копією акту (а.с. 7).
Згідно довідки Кулиничівської селищної ради № 891 від 02.04.2010р. житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстрований в по господарській книзі Кулиничівсько селищної Ради за особистим рахунком № НОМЕР_1 за ОСОБА_2, головою господарства значиться останній, про що свідчить довідка. (а.с. 17), але в КП «ХРБТІ» будинок не реєструвався.
Відповідно до ст.376 ЦК України
1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не
набуває права власності на нього.
5 На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 331 ГК України 1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ст. 4 Закону «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, зокрема, право власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України підлягають обов’язковій державній реєстрації. Відповідно до Тимчасового положення вказаного Закону реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється БТІ, яким виготовлено технічний паспорт на житловий будинок із зазначенням самовільно зведеного будинку та будівель на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 30.09.2008р. на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 11-14).
У відповідності до ст. 60 ЦПК України суду надані належні документальні докази, які підтверджують створення саме ОСОБА_2 житлового будинку на земельній ділянці, відведеній йому у відповідному порядку, про що свідчить акт від 28.03.1984р. (а.с. 10).
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_2 власником житлового будинку, що збудований ним на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 і області у порядку забудови.
ОСОБА_2 помер 28.02.2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 04.03.2002р. (а.с. 5). Шлюб між спадкодавцем та ОСОБА_3 був розірваний 27.04.1979р., що підтверджено копією свідоцтва (а.с. 15).
Єдиною спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_2 стала дочка останнього – ОСОБА_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та копія свідоцтва про розірвання шлюбу. (а.с. 15-16). Інших спадкоємців по справі не має, про що свідчать лист з Першої Державної нотаріальної контори Харківського району і області № 02.14/898 від 30.03.2010р. (а.с. 18).
Позивачка по справі ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги після смерті батька згідно ст. 529 Цивільного Кодексу України 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, поховала батька, забрала його речі, відповідно до ст. 549 ЦК України 1963 року прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до 1ї Державної нотаріальної контори у встановлений законом 6ти місячний строк, що підтверджено відповіддю з нотконтори від 30.03.2010р. (а.с. 18).
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на спадкоємний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 60, 61, 131, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 328, 331, 376 ЦК України, ст. ст. 529, 549 ЦК України 1963 року, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кулиничівської селищної ради – задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку забудови.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з прилежними господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2
Зобов’язати КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати рішення суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1ї інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Чайченко Є.В.