Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2010 р. справа № 2а-8602/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Леонова О.Ю.
ВСТАНОВИВ:
Горлівська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до суду із адміністративним позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, посилаючись на наявність за відповідачем податкового боргу у загальному розмірі 586,88 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 388,78 грн., з єдиного податку у сумі 198,10 грн.
Позивач посилається на пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Просить стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 586,88 грн.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв’язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що Горлівська об’єднана державна податкова інспекція, звернувшись до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб’єкт владних повноважень.
Відповідач фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 31.07.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 586,88 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 388,78 грн., з єдиного податку у сумі 198,10 грн., який виник внаслідок наступного.
Так, 06.08.2009 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, згідно з яким відповідачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за штрафними санкціями, у розмірі 402,00 грн., та 12.11.2009 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, згідно з яким відповідачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за штрафними санкціями, у розмірі 170,00 грн., які розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання таким платником податків податкового повідомлення.
Згідно п. 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, з урахуванням наявності переплати в сумі 183,22 грн., відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 388,78 грн.
Крім того, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку, який відповідно до розрахунку, наданого позивачем, становить 198,10 грн.
Відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніш 20 числа наступного місяця.
Відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік., на підставі поданої до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції заяви.
Для розгляду справи і вирішення спору по суті суд застосовує Закони України про оподаткування та Указ Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.
В Україні окремими законодавчими актами врегульовано відносини, що складаються щодо сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.
Звичайна система запроваджена Законом України «Про систему оподаткування» та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і закріплена в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.
Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.
Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Як зазначалось, відповідачу видане свідоцтво про право сплати єдиного податку.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
До складу позовних вимог увійшла сума, яка утворилася внаслідок несплати єдиного податку, яка складає 198,10 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З метою погашення податкового боргу позивачем відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/57 від 26.08.2009 року та другу податкову вимогу № 2/66 від 13.10.2009 року згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які розміщені на дошці податкових оголошень.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути податковий борг у загальному розмірі 586,88 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу – задовольнити повністю.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави :
198,10 грн. на р/р 34218379700019, код 16050200, ОКПО 34686448, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, одержувач - місцевий бюджет в Калінінському районі м. Горлівки;
388,78 грн. на р/р 31118029700019, код 14010100, ОКПО 34686448, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, одержувач - державний бюджет в Калінінському районі м. Горлівки.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.