КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1820/09/1003 Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н. Г.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді – Бараненка І.І.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Данилової М.В.,
при секретарі судового засідання – Губі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2009 року в адміністративній справі №2-а-1820/09 за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити допомоги по догляду за дитиною,
в с т а н о в и в :
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом в якому, посилаючись на положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати здійснити виплату недоотриманої суми державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за 2007, 2008 роки в сумі 6323,50 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2009 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апеляційне провадження у справі було відкрите до 10 березня 2010 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010р, який набрав чинності 10 березня 2010 року. Тому справу призначено до розгляду апеляційним судом в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має малолітню дитину, догляд за якою здійснюється позивачем.
Згідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію частини першої статті 15 та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка встановлює розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років зупинено.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Проте, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на рівні встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09.07.2007р. по 31.12. 2007р.
Що стосується позовних вимог про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI частину першу статті 15 викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.»
Згідно п.3 розділу VIII Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Таким чином, позовні вимоги про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років не ґрунтуються на вимогах Закону.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з тих підстав, що позивач оскаржує дії управління соціального захисту населення щодо відмови в перерахуванні та виплаті допомоги по догляду за дитиною, наданої 27 листопада 2008 року, і саме цю дату необхідно вважати початком перебігу річного строку позовної давності, а тому обґрунтовано не застосував наслідки пропущення строку позовної давності, передбачені ст.100 КАС України.
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області порушив вказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити частково: постанову суду скасувати та прийняти нове рішення.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2009 року в адміністративній справі №2-а-1820/09 скасувати і прийняти нову постанову, якою:
Позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо не виплати спірних сум протиправною.
Зобов’язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 згідно вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, але з урахуванням раніше отриманих коштів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Повний текст даного судового рішення складений 30 квітня 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Бєлова
__________________ М.Данилова
ДАНУ ПОСТАНОВУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 30 КВІТНЯ 2010 РОКУ