АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-215/10 Головуючий у 1-й інстанції:
Світлицька В.М.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів Маловічко С.В.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2009 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_4, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКМ» про стягнення заборгованості за договором,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року ПАТ «ПУМБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа ТОВ «ЛКМ» про стягнення заборгованості за договором.
В позові зазначено, що 07.07.2006 року між банком та ТОВ «ЛКМ» було укладено кредитний договір № 6.9-19 , за яким банк надав ТОВ «ЛКМ» кредит у розмірі 2 400 000 грн. 07.07.2006 р. в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ЛКМ» за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 338/071п/06 , згідно з яким останній поручився перед банком за виконання ТОВ ««ЛКМ» своїх зобов'язань за кредитним договором. Однак, ТОВ «ЛКМ» порушило вимоги зазначеного договору, а саме у зв'язку з невиконаними в обумовлені строки зобов'язаннями щодо повного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, передбачені кредитним договором, у позичальника виникла загальна заборгованість перед банком. Посилаючись на вищевикладене просили, стягнути з відповідача на користь ПАТ «ПУМБ» прострочену суму заборгованості за кредитним договором від 07.07.2006 р. № 6.9-19 у розмірі 2 487 451 грн. 05 коп. та понесені судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість у розмірі 2 487 451 грн. 05 коп., а також судовий збір у розмірі 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Судом встановлено, що 07.07.2006 р. між банком і ТОВ «ЛКМ» укладено кредитний договір № 6.9-19 . Відповідно до п.п. 1 договору позивач надав ТОВ «ЛКМ» кредит у розмірі 2 400 000 грн. , ТОВ «ЛКМ» зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі і в порядку та у строки, обумовлені цим договором.
07.07.2006 р. між банком та відповідачем ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, укладено договір поруки № 338/071п/06, предметом якого є надання поруки ОСОБА_4 перед банком за виконання ТОВ «ЛКМ» своїх зобов'язань за кредитним договором від 07.07.2006 р. № 6.9-19, згідно умов якого поручитель ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і ТОВ «ЛКМ» у повному обсязі боргових зобов'язань, які виникають з кредитного договору від 07.07.2006 р. № 6.9-19, укладеного між банком та ТОВ «ЛКМ» .
Відповідно до п. 3.2 договору поруки від 07.07.2006 р. № 338/071п/06 поручитель ОСОБА_4 зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги від банку про порушення позичальником ТОВ «ЛКМ» взятих на себе зобов'язань за
кредитного договору від 07.07.2006 р. № 6.9-19.
Як вбачається з матеріалів справи, банк свої зобов'язання за кредитним договором від 07.07.2006 р. № 6.9-19 виконав у повному обсязі.
ТОВ «ЛКМ» порушило вимоги зазначеного кредитного договору, а саме у зв'язку з невиконаними в обумовлені строки зобов'язаннями щодо повного погашення, кредиту та відсотків за користування кредитом, що передбачені кредитним договором, у ТОВ «ЛКМ» виникла заборгованість перед банком у розмірі 2 487 451 грн. 05 коп., що складається з суми основного боргу за кредитом - 2 115 271 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом за станом на 24.10.2007 р. - 272 335 грн. 85 коп., штраф нарахований за неналежне виконання ТОВ «ЛКМ» зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом та по сплаті основної суми кредиту за станом на 25.04.2007 р. -66 374 грн. 81 коп., заборгованість по сплаті адміністративної комісії - 20 480 грн., пеня у розмірі 12 989грн. 09 коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2007 р. стягнуто з ТОВ «ЛКМ» , ТОВ «Аграрно-виробниче підприємство «Інтерсоюз», ТОВ «Аграрно-торгівельна компанія «Інтерсоюз» солідарно на користь ЗАТ «ПУМБ» суму основного кредит 2 115 271 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом за станом на 26.04.2007 р. у розмірі 77 209 грн. 32 коп., заборгованість по сплати адміністративної комісії у розмірі 20 480 грн., штраф у розмірі 66 374 , 81 грн. та судові витрати.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання перед боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлене додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає пере;: кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з пп.1.2, 1.3 договору поруки від 07.07.2006 р. № 338/071п/06 , укладеного між банком та ОСОБА_4 , поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником у повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. У разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника й поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
Таким чином відповідач ОСОБА_4 має зобов'язання перед банком за кредитним договором від 07.07.2006 р. № 6.9-19, укладеного між банком та ТОВ «ЛКМ». яке, як встановлено судом, на теперішній час не виконано.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог Банку з солідарного боржника, поручителя ОСОБА_4
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
А пеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: