АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-1972 /2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В .
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про стягнення моральної шкоди.
В позовній заяві зазначала, що Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-2138, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 14 листопада 2006 року, було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з Управління комунального господарства Запорізької міської ради на її користь 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що відповідач навмисно не приймав заходи для виконання виконавчого документу, чим були порушенні її права та завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 2500 грн. та просить стягнути з відповідача.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи ,просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, представника відділу виконавчої служби , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 пред’явила позов до Орджонікідзевського відділу виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про стягнення моральної шкоди , заподіяної тим, що, як вважала позивачка , виконавча служба не вчиняла дій, реально спрямованих на примусове виконання судового рішення і рішення не було виконано на в межах строків, передбачених Інструкцієї про проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Суд першої інстанції розглядав справу, виходячи з загальних підстав відповідальності за завдану моральну шкоду ,передбачених нормами ст.1167 ЦК України без урахування наведених норм та того, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України
Проте в порядку ,передбаченому ст.33 ЦПК України, суд не залучив до участі у справі територіальний орган Державного казначейства України.
Зазначене процесуальне порушення у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення з направленням на новий розгляд до суду першої інстанції
В судовому рішенні в порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК України суд взагалі не навів мотивів щодо відхилення доводів позивачки про порушення державним виконавцем вимог ст.ст.5,25,50 Закону Україн6и „Про виконавче провадження”, на які вона посилалася в обґрунтування прозову і про які йдеться й у відповіді начальника головного управління юстиції у Запорізькій області Горлова В.Г. на звернення ОСОБА_3 (а.с.81).
Керуючись ст. ст.307,311 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: