А П Е Л Я Ц І Й Н И Й     С У Д    П О Л Т А В С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

      Справа № 22ц-829                                      Головуючий по першій

                     2010 рік                                               інстанції Кузнєцова О.Ю.                

                                                                                  Суддя-доповідач Лобов О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

    26 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Акопян В.І.

суддів Лобова О.А., Новохатньої В.А.

при секретарі Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника за довіреністю ОСОБА_4, на заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 травня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

    Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,    

В С Т А Н О В И Л А:

    У січні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким витребувати з незаконного володіння відповідачки придбане ним майно згідно переліку на суму 32 454 грн.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що у 2008 році з метою придбання певного майна для власного користування позивач уклав три кредитні угоди на загальну суму 34 551 грн.

На вказані кошти позивач придбав меблі, побутову техніку та інші речі побутового вжитку.

Все придбане майно зберігалося у квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачці, з якою позивач у той час перебував у близьких стосунках.

З часом відносини з відповідачкою погіршилися, вона зникла. Оскільки доступу до її квартири позивач не має, він позбавлений можливості користуватися і володіти належним йому майном.

    Заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13 травня 2009 року позов задоволений у повному обсязі: витребувано з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5  речі згідно переліку, вирішене питання про судові витрати.

    Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 15 січня 2010 року залишена без задоволення заява ОСОБА_3, представника за довіреністю ОСОБА_4, про скасування заочного рішення цього ж суду від 13 травня 2009 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, представник за довіреністю ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

    В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у порушення вимог процесуального закону суд розглянув справу без участі відповідачки, яка з жовтня 2008 року перебуває за кордоном.

    Суд не дав належної оцінки наданим позивачем доказам, а тому дійшов хибного висновку про задоволення позову.

    Окрім того, судом неправильно застосована ст.387 ЦК України, а саме не встановлена наявність обов?язкових обставин для цього виду правовідносин.  

    Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове в разі порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

    З матеріалів справи вбачається, що у червні – липні 2008 року ОСОБА_5 уклав з банківськими установами три кредитні угоди, згідно яких отримав 34 551 грн. кредитних коштів (а.с.9 – 22).

    У червні – серпні 2008 року у торгівельній мережі придбані меблі, побутова техніка і речі побутового вжитку (всього 46 найменувань) на загальну суму 32 454 грн. (а.с.23 – 40).

    Частина документів, підтверджуючих придбання вказаних речей, підписана ОСОБА_5, інша – ОСОБА_4

    Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 протиправно заволоділа майном, яке придбав ОСОБА_5 за кредитні кошти.

    З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права та є наслідком неправильного застосування норм матеріального права.

    Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду є законним і обґрунтованим, якщо суд виконав усі вимоги цивільного судочинства та вирішив спір відповідно до закону на підставі всебічно і повно досліджених обставин, на які посилаються сторони яке на підставу своїх вимог і заперечень.

    Рішення суду першої інстанції цим вимогам закону не відповідає.

    Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

    За змістом наведеної норми закону об?єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує на момент подання позову.

Позивач за віндикаційним позовом має довести наявність таких обставин: право власності позивача на витребуване майно; факт вибуття цього майна з його володіння; наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

    Тільки доведеність усіх перелічених обставин у їх сукупності може бути підставою для задоволення віндикаційного позову.

    Відповідно до ст.58, ст.59, ст.60 ЦПК України позивач у справі повинен довести належними і допустимими доказам наявність тих обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.

    У матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_5 є власником усіх перелічених у позові речей. Його пояснення щодо наполяганнях ОСОБА_4 поставити саме її підпис у деяких документах на придбане майно не заслуговують уваги.

    Окрім того, ОСОБА_5 не доведено, що усі витребувані за позовом речі знаходяться у квартирі №229 по вул. Фрунзе у м.Полтаві, яка належить відповідачці, і що остання неправомірно ними володіє.  

    Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.  

 Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.3, ст.309 ч.1 п.4, ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

    Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_3, представника за довіреністю ОСОБА_4,  задовольнити.

Заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 травня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

ОСОБА_5 відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Головуюча                                                    В.І. Акопян

    Судді                                                             О.А. Лобов

                                                                                 В.А. Новохатня