2010 року березня місяця 18 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - АНТОНОВА В.М.
суддів - МАРТЄВА С.Ю., ЧІЧІЛЯ В.А.
при секретарі - МОТРІЙ С.В.
розглянула провадження за апеляційною скаргою повного товариства «Авіатранссервіс» на рішення Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2009 року у справі за позовом повного товариства «Авіатранссервіс» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди транспортного засобу, відшкодування упущеної вигоди і моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_1 до повного товариства «Авіатранссервіс» за участю третіх осіб: приватного нотаріуса ГРИГОРЕНКА ГЕННАДІЯ ІВАНОВИЧА, ОСОБА_3 про стягнення боргу і пені за договором оренди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року ПТ «Авіатранссервіс» звернулося до суду із позовом, у якому зазначило, що 22.07.07 року між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір, згідно умов якого воно орендувало у відповідача автомобіль НОМЕР_1 до 31.12.10 року за 5000 грн. щоквартально.
У серпні 2008 року ОСОБА_1, усупереч умовам розділу 4 договору оренди, у односторонньому порядку вилучив належний йому автомобіль, проте від належного нотаріального письмового розірвання правочину ухиляється.
Підприємство має збитки, оскільки нараховує та сплачує податки за фактично розірваним договором.
Просило розірвати договір між сторонами у судовому порядку та стягнути судові витрати.
У вересні 2009 року доповнило позов вимогами про відшкодування 80 000 грн. упущеної вигоди та 10 000 грн. моральної шкоди, заподіяної діловій репутації підприємства.
У вересні ж 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому зазначив, що за укладеним договором оренди ПТ «Авіатранссервіс» жодного разу не сплатив передбаченої договором орендної плати.
Просив стягнути із орендаря 35 000 грн. орендної плати, 40 000 грн. пені і судові витрати.
Рішенням Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2009 року позов ПТ«Авіатранссервіс» задоволено частково.
Договор від 22.10.07 року оренди автомобілю НОМЕР_1 розірвано із 1.08.08 року.
У решті позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ПТ«Авіатранссервіс» на користь ОСОБА_1 15 000 грн. орендної плати і 29 600 грн. пені за договором, 463,15 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 3 000 грн витрат на правову допомогу.
У решті позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ПТ«Авіатранссервіс» порушене питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що місцевим судом безпідставно стягнуто орендну плату без урахування сплаченого за ОСОБА_1 податку, пеню за договором стягнуто необґрунтовано та за межами заявлених вимог и строку позовної давності, за умови лише часткового задоволення вимог ОСОБА_1 судові витрати не можуть бути повністю покладені на підприємство.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
Виходячи з п.п.3,4 ст.309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди)наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
З огляду на ст. ст. 525,526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
На підставі ст. ст. 10,60 ЦПК України, правосуддя у цивільних справах здійснюється на засадах змагальності, тому кожна сторона зобов’язана довести ти обставини, на які посилається, як на обґрунтування своїх вимог, або як на обґрунтування заперечень на заявлені вимоги.
Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини як укладання між сторонами договору оренди транспортного засобу, так і вилучення у односторонньому порядку орендодавцем належного йому автомобілю унаслідок несплати орендної плати 1.08.08 року, дана належна оцінка доказам у справі.
Оскільки ПТ«Авіатранссервіс» не надано переконливих доказів утворення збитків з підстав вилучення у односторонньому порядку орендодавцем належного йому автомобілю, місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог підприємства про відшкодування упущеної вигоди.
З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про необхідність розірвання договору оренди і стягнення орендної плати з часу передачі транспортного засобу до 1.08.08 року відповідає вимогам чинного законодавства і матеріалам справи.
Між тим, визначаючи розмір належної до стягнення орендної плати, місцевий суд помилково витлумачив зміст ст. ст. 4,9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та роз’яснення Державної податкової адміністрації від 24.06.05 року № 12585/7/17-3117, вважаючи, що сума належного до сплати ОСОБА_1 податку за доход з оренди має утримуватися за рахунок підприємства.
З огляду на пп. «е» п.1.3 ст.1 п. 4.2.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доход, нарахований ОСОБА_1, як резиденту України, від оренди рухомого майна на території України є об’єктом оподаткування.
На підставі п.1.15 ст.1, п. 7.1 ст.7, п.8.1, 8.1.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ПТ«Авіатранссервіс» як податковий агент - юридична особа яка незалежно від її організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, належним чином нарахувала, утримала і сплатила до бюджету за ОСОБА_1 належний податок з доходу від договору оренди у розмірі 15 %.
Оскільки підприємством державі перераховано 2331,53 грн. належного з ОСОБА_1 податку з доходу за оренду транспортного засобу до 1.08.08 року, розмір стягнення має бути скоригований на зазначену суму (а.с.110-116).
Таким чином стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає: орендна плата за 2007 рік 3858,7 грн. + орендна плата за 2008 рік 11684,78 грн. – 2331,53 грн. утриманого податку = 13211,95 грн.
Крім того, підставі п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.
Згідно п.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, що здійснена до винесення рішення, а сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
З огляду на ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У зустрічному позові ОСОБА_1 просив стягнути пеню за невиконання зобов’язання з боку орендатора за період із вересня 2008року по вересень 2009 року (а.с. 31-32).
У запереченнях на зустрічний позов підприємство просило застосувати позовну давність до пені за період до серпня 2008 року (а.с.58).
Між тим, вирішуючи питання про стягнення пені, суд першої інстанції явно вийшов за межі заявлених ОСОБА_1 вимог і стягнув пеню за період до 1.08.08 року без урахування заяви ПТ«Авіатранссервіс» про застосування строку давності звернення до суду та не обговоривши питання про поновлення цього строку.
З урахуванням викладеного, стягнення пені за період до серпня 2008 року на користь ОСОБА_1 не ґрунтується на законі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції дотримані вимоги ст. 88 ЦПК України.
Решта доводів апеляційної скарги не містить нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновок суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні у частині розміру заборгованості по оренді і пені.
Керуючись ст.ст. 303, 307,п.п. 3,4 ст. 309, 315 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу повного товариства «Авіатранссервіс» задовольнити частково, рішення Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2009 року змінити.
Стягнути з повного товариства «Авіатранссервіс» на користь ОСОБА_1 13 211,95 грн. орендної плати за договором, 463,15 грн. судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 3 000 грн. витрат на правову допомогу.
У решті позову відмовити.
Решту рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий у справі:
Судді :