Справа №  10 – 311\ 2010 р.                                     Головуючий у 1-й інстанції

Категорія      постанова  ч.2 ст.368 КК; Т.З.                             Струков О.М.

                                               Доповідач: Давиденко Е.В.

У Х В А Л А

Іменем    України

2010  року лютого місяця  25 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

        головуючого – судді                 Ландара О.В.

        суддів                  Давиденка Е.В., Павленка В.П.    

з участю прокурора                 Коритного О.В.

адвоката                         ОСОБА_2

обвинуваченого                                          ОСОБА_3    

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 19 лютого 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах прокуратури Полтавської області  про обрання відносно

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кибинці Миргородського району, Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобов’язаного, працюючого дільничним інспектором міліції СДІМ Миргородського МВ ГУМВС України в Полтавській області, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого с. Трудолюб, Миргородського району, Полтавської області, раніше не судимого,-

міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

    Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Так, ОСОБА_3 працюючи інспектором міліції СДІМ Миргородського МВ ГУМВС України в Полтавській області, за попередньою змовою з дільничним інспектором   ОСОБА_1, 15.02.2010 р. вимагали у ОСОБА_5 хабар в розмірі 2 000 грн. за не притягнення її сина ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за зберігання коноплі, та в цей же день отримали в автомобілі біля АДРЕСА_2, від останньої хабар в розмірі 1 000 грн., поставивши вимогу про передачу їм другої частини хабара наступного дня - 16.02.2010 р.

16.02.2010 р. в автомобілі ВАЗ – 21099 д.н.з. НОМЕР_1,  біля АДРЕСА_2, дільничні інспектори ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали від ОСОБА_5 другу частину хабара в розмірі 1 000 грн., і надали їй для знищення пояснення ОСОБА_6, після чого були затримані працівниками УСБУ в Полтавській області.

Відмовляючи слідчому у задоволені подання, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_3 скоїв злочин вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, проживає у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_7, яка вагітна, а тому перебуваючи на волі не буде переховуватися від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини по справі.

 В апеляції прокурор просить скасувати постанову  суду, як незаконну.

 Зазначає, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, від дачі показань в якості підозрюваного відмовився, вини  у скоєнні злочину не визнає,  перебуваючи на волі та працюючи у правоохоронних органах матиме можливість перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на встановлення можливої причетності до скоєння злочину інших працівників Миргородського МВ та здійснювати тиск на свідків.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Коритного О.В. та слідчого Ральського А.А., які підтримали апеляцію та просили скасувати постанову суду, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які просили залишити постанову суду без змін,  дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона підлягає до задоволення, а постанова суду скасуванню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.150 КПК України при вирішені питання про застосування запобіжного заходу, враховуються тяжкість вчиненого злочину, особа обвинуваченого, його вік,  сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, яким займалася особа до моменту затримання, місце проживання та інші обставини, що його характеризують.

Згідно  ч.1 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2010 р. ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст. 368 КК України.

Оскільки, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні  тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, з правоохоронних органів до цього часу не звільнений і як пояснив в суді апеляційної інстанції слідчий  Ральський А.А., свідкам по справі погрожують, а інша особа, яка затримувалась разом з ОСОБА_6 зникла і місце знаходження її не відоме.

Колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції не в повній мірі враховано обставини справи та можливість того, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду,  перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на хід слідства та здійснювати тиск на свідків.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції  підлягає скасування, а матеріали подання направленню на новий судовий розгляд.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія судів апеляційного суду Полтавської області,

                    У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2010 р. відносно ОСОБА_3 – скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд в той же суд  в іншому складі суду.

                    С У Д Д І :

Ландар О.В.                Давиденко Е.В.                    Павленко В.П.