Справа № 10 – 311\ 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Хіль Л.М.
Категорія постанова ч.4 ст.190 КК; Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
2010 року березня місяця 16 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – судді Юренко Л.А.
суддів Давиденка Е.В., Лісіченко Л.М.
з участю прокурора Плескача О.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 5 березня 2010 року,-
УСТАНОВИЛА:
Цією постановою задоволено подання старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області про обрання відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Турка Львівської області, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий. Проживаючий АДРЕСА_2, раніше не судимого
запобіжного заходу тримання під вартою.
За матеріалами справи слідчий звернувся до суду з поданням, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого вказував, що 10.07.2006 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, приховавши факт приватизації 20.09.2004 р. квартири за адресою: АДРЕСА_3 та повного використання права на безоплатну передачу житла згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. N 2482-ХП, подали заяву до органу приватизації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про безоплатну передачу у приватну власність квартири, яка знаходилася у комунальній власності вказаного органу і розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 13.07.2006 року, на підставі розпорядження органу приватизації № 14812/2, отримали свідоцтво про право приватної власності на вищевказану квартиру по вулиці Ново-Червоноармійській, вартість якої станом на 13.06.2006 р. складає 108000 грн., що на момент вчинення злочину становить 617 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром, чим завдали шкоди виконавчому комітету Кременчуцької міської ради на вказану суму.
1.09.2006 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 гр-ну ОСОБА_5
Заданим фактом 23.02.2010 року порушено кримінальну справу № 10230161 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України.
23.02.2010р. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
2.03.2010 р. ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення за ст. 190 ч. 4 КК України.
В поданні органу досудового слідства вказано, що враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, своїми умисними діями завдав збитків державі в особливо великому розмірі та незаконно заволодів значними грошовими коштами, знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на хід слідства та суду, уникати виконання процесуальних рішень, тому вважає за необхідне визначити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд розглядаючи подання старшого слідчого вказав, що з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості злочину у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується, розміру збитків, що встановлені по справі, вважає подання обґрунтованим, а тому підлягаючим задоволенню та таким, що забезпечить виконання процесуальних рішень по справі.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду, як незаконну та необґрунтовану і обрати відносно нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, врахувавши те, що він раніше не судимий, вчинив злочин вперше, позитивно характеризується, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину і пристарілих батьків.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора Плескача О.Ю. про залишення постанови без змін, слідчого Хвостенка О.П., вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилятися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення процесуальних рішень.
Згідно ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад десять років, своїми діями завдав збитків державі у особливо великих розмірах та незаконно заволодів значними грошовими коштами. Як встановлено органами досудового слідства, має численні зв’язки на всій території України, а тому знаходячись на волі може переховуватись від органів дізнання та суду.
Крім того, джерело походження підроблених документів, які використовувалися для незаконного заволодіння нерухомим майном, ОСОБА_3 не вказав та досудовим слідством його не встановлено.
Як вбачається з пояснень в апеляційній інстанції прокурора та слідчого Хвостенка О.П. по даній кримінальній справі проходять і інші особи, а саме посадові особи державних органів, які сприяли вчиненню вказаного злочину, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_3 може перешкоджати встановленню істини по справі та уникати виконання процесуальних рішень.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції, у відповідності до положень передбачених ст. ст. 148, 150, 155, 165 КПК України обґрунтовано обрав відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Підстав для зміни цього заходу, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 5 березня 2010 року відносно нього – без змін.
С у д д і :
Юренко Л.А. Давиденко Е.В. Лісіченко Л.М.